mogno vse

​Вибори до ВРП - ворожіння на кавовій гущі?

Чим ближче вибори до членів ВРП від адвокатів, тим гарячіші спори відносно кандидатів.


Як відомо, кандидатів п'ятеро:

1. Гречківський Павло Миколайович
2. Огарков Євгеній Володимирович
3. Алпатьєва Наталя Юріївна
4. Маловацький Олексій Володимирович
5. Будз Тарас Васильович

Огарков Є.В., Алпатьєва Н.Ю. та Будз Т.В. – адвокати. Інформація щодо них є в інтернеті. Згадуються – і добре, тобто не зовсім невідомі. Хоча, чомусь ні Рада доброчесності, ні пересічні громадяни про них взагалі не згадують, штучно створюючи враження, що ті троє взагалі – антураж, щось на кшталт меблів, на тлі яких є два основних кандидати до ВРП: Гречківський П.М та Маловацький О.В.

Ті, хто підтримують, Гречківського П.М та Маловацького О.В. не дивуйтеся, і такі є), чомусь, окрім тези «Вони мають право балотуватися до ВРП», нічого іншого не видають. А чому вони окрім «права», не кажуть нічого про інші досягнення вищевказаних кандидатів? Що зробили вони особисто, обіймаючи посади членів ВРП? Виправте мене, якщо я помиляюся, але чи було з моменту обрання членами ВРП (або ВРЮ – колишня назва) хоч єдине посилання щодо Гречківського або Маловацького стосовно того, що вони зробили таке для країни, після чого безумовним є їх повторне обрання на ці посади?

І майже таке ж запитання до тих, хто проти обрання Гречківського та Маловацького. Чому жодного заклику до обрання певного кандидата (або двох) з тих, хто «робить антураж» для одіозних кандидатів? Ці – погані, а хто хороший у вашому сенсі? Чи взагалі з п’ятьох нема кого обрати? Не звучить навіть банального «обирайте нові обличчя»! Ви впевнені, що якщо не оберуть Гречківського чи Маловацького, щось зміниться? Чи ви також тих трьох не розглядаєте? Враження, що ви також відноситесь до рекламної кампанії, яку проводять Гречківський та Маловацький, просто трошки інакше їх рекламуєте з надією на те, що частина тих, хто вас читає та буде брати участь в зборах адвокатів, вибере Гречківського та Маловацького з метою перевірити, а чи справді буде так погано, як ви кажете, чи справді будуть судові оскарження результатів виборів і що з цього вийде, якщо прийняти до уваги, що Гречківський та Маловацький розглядають дисциплінарні провадження щодо суддів.

До виборів залишилося менше двох тижнів, а чогось конструктивного ніхто не пропонує.

Перед тим, як пояснювати, чому особисто я проти обрання вдруге на посади члена правосуддя Гречківського та Маловацького, хочу закликати тих, хто буде присутній на з'їзді адвокатів, або тих, хто буде давати настанови тим, хто туди поїде: перегляньте, будь-ласка, дані кандидатів, що є адвокатами : Огаркова Є.В., Алпатьєвої Н.Ю. та Будза Т.В. Перегляньте інформацію щодо них в інтернеті. Оберіть двох, хто вам більше подобається, і приготуйтеся голосувати за них, незважаючи ні на що. Бо потрібно обрати того, хто хоче зайняти посаду не задля вирішення власних проблем, а для вирішення проблем правосуддя, щоб протягом чотирьох років ваші скарги на суддів розглядалися та вирішувалися на підставі закону, а не замовчувалися ганебні вчинки суддів за плату окремим членам ВРП.

Отже, переходимо до того, чому ж таки проти. 10.06.2015 року Гречківський П.М. та Маловацький О.В. були обрані до Вищої ради юстиції. Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції» члени Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до її складу за посадою, призначаються строком на чотири роки і можуть бути призначеними лише на один строк.

Частина третя статті 1 в редакції Закону № 192-VIII від 12.02.2015, тобто, обираючись на цю посаду, Гречківський та Маловацький знали, що призначення буде одноразовим.

Як зазначено в Перехідних положеннях Закону України «Про Вищу раду правосуддя», «Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. Члени Вищої ради юстиції, призначені або обрані до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», набувають статусу члена Вищої ради правосуддя та здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом строку, на який вони були призначені чи обрані, але не довше, ніж до 30 квітня 2019 року».

Тобто, орган, в який були обрані вищезгадані особи, залишився той самий – тільки назву змінив. Код юридичної особи також залишився той самий.

Стаття 131 Конституції України, як і відповідна частина статті 5 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зазначає, що строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль.

Чому одіозні кандидати хочуть знову зайняти місце в ВРП - зрозуміло. Якщо, перебуваючи на посаді, яка надає право тиснути на суддів (навіть опосередковано), кримінальні справи стосовно Гречківського та Маловацького не дійшли до логічного кінця, то, перебуваючи поза членства у ВРП, все може бути інакше і закінчитися не так позитивно для них. Їм це потрібно, їм конче це необхідно.

А які аргументи у тих, хто пише, що Гречківський та Маловацький мають право на обрання ще раз членом ВРП? Окрім того, що «якщо заборонено, але дуже хочеться, то можна»? Взагалі, нічим конкретним. Всі статті, спрямовані на захист діючих членів ВРП, не містять нічого, окрім агресивних випадів, що ніхто нічого не розуміє, неправильно трактують статтю Конституції та взагалі з цього питання потрібно звертатися до спеціалістів, а не безпідставно стверджувати те, що Гречківський та Маловацький не мають права балотуватися. Нейтральні видання, коментуючи намагання протиснутися до ВРП, ворожіння на кавовій гущі та підбирають варіанти відповіді на питання: «А чому вони всупереч вимогам закону намагаються бути обраними?» Давайте також візьмемо філіжанку кави та погадаємо:

Припустимо такі варіанти:

1. Члени діючої ВРП не були обрані до ВРП, а обиралися до ВСЮ

2. Кучма зміг, то чому б ні

Інших більш-менш допустимих варіантів немає. Припускати те, що «ніхто не позбавляє права Гречківського та Маловацького подавати документи до ВРП, але це ще не означає бути обраним», не будемо з тих підстав, що ці кандидати будуть внесені до бюлетенів з'їзду адвокатів, будуть виступати та розповідати, які вони прекрасні, тим більше, що пан Гречківський бере участь в адвокатському самоврядування (для нього це не заборонено, відповідно до вимог закону), а отже має друзів, які можуть за нього проголосувати. Подавати документи, щоб не бути обраним – це нонсенс. Залишаємо цей варіант без розгляду.

Тепер розглянемо хибність варіантів.

1. Гречківський та Маловацький справді обиралися до ВРЮ, яка просто змінила назву і це не інший орган, а той самий. Це по-перше. І, по-друге, в законі нічого не сказано про обрання, йде мова про «обіймання посади», а вищевказані особи саме обіймають посаду членів ВРП до 30 квітня 2019 року. Тобто вони повинні бути звільнені і прийняті на посаду вдруге, а це заборонено Конституцією і Законом України «Про Вищу раду правосуддя». До речі, цим кандидатам закон не забороняє подавати документи через 4 роки. То нехай почекають.

2. Посилання на рішення Конституційного суду № 22-рп/2003 від 25 грудня 2003 року по справі № 1-46/2003 є недоречним з таких підстав:

- У нас є практична необхідність у з'ясуванні та офіційній інтерпретації положення частини п'ятої статті 131 Конституції України?

- Хтось звертався до Конституційного суду з цим питанням? Якщо не помиляюся, справа щодо того, чи може Кучма бути третій раз поспіль президентом, розглядалася за конституційними поданнями 53 і 47 народних депутатів України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 103 Конституції України.

- Гречківський та Маловацький йдуть на ще один термін у Президенти?

- Конституційний суд дав роз'яснення взагалі стосовно будь-яких законів?

Хочу, по-перше, сказати, що коли було рішення Конституційного суду, не було взагалі Вищої Ради правосуддя, а отже стосовно обрання до цього органу ніяких рішень бути не може. І, по-друге, особливо для тих, хто стверджує, що пересічні громадяни не так розуміють норми Конституції та ЗУ «Про Вищу Раду правосуддя», читайте уважно Конституцію. Будь-ласочка. Бо саме там зазначено:

Стаття 147. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Мають панове Гречківський та Маловацький рішення Конституційного суду щодо них щодо офіційного тлумачення статті 131 Конституції, в якому зазначено, що потрібно для цих двох трактувати вимоги закону інакше?

Думаю, в даному випадку, це питання риторичне.

Резюмуючи вищевикладене, хочеться додати тільки те, що коли починаються маніпулювання та притягання закону «за вуха» до певної ситуації, тут немає правосуддя. І не може його бути. Так що обирайте членів ВРП ретельно, щоб не було соромно за свій вибір перед колегами і щоб потім не пожалкувати, що вчинив не по совісті, а тому, що так сказали вчинити, чи просто через свою байдужість.

Тетяна ЛЕВІНСЬКА

Фото glavcom.ua



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Учора загинув один український воїн. Трьох військовослужбовців Збройних Сил України з пораненнями було доставлено до медичних закладів для надання необхідної допомоги

подробнее

Опрос

Как Вы считаете, надо распускать нынешнюю Верховную Раду или нет?

pp
Конфликты и законы © 2008-2019.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.