​Розпуск парламенту - можливість чи забаганка?

Питання можливості проведення дострокових виборів до парламенту викликало політико-правову дискусію, в якій своє слово вже сказали провідні юристи. Зокрема, член Комітету ВР з питань правової політики і правосуддя Сергій Ківалов зауважив, що рахувати потрібно від 27 листопада 2019 року - саме це є останнім днем п’ятирічного терміну повноважень діючого скликання ВР.


Народний депутат посилається в тому числі на статтю 76 Конституції, відповідно до якої строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років. Повноваження ВРУ восьмого скликання розпочались 27 листопада 2014 року, - стверджує нардеп на своїй фб-сторінці https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1032991980230254&set=a.234505726745554&type=3&theater.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова прокоментувала перспективи проголошення дострокових виборів Верховної Ради, підтримуючи згаданий вище висновок:

«Дострокові вибори Верховної Ради обговорювалися як спосіб виходу з політичної кризи фактично з першого року роботи парламенту чинного скликання. Однак кілька фальстартів окремих зацікавлених сторін не стали каталізатором цього процесу. І парламент допрацював до останнього року своїх повноважень.

Однак, результати президентських виборів радикально змістили політичні акценти. З політичної точки зору, логічно, що переможець має право вимагати дострокового припинення повноважень Верховної Ради. Адже в складі парламенту у нового президента немає власної фракції або групи. Очевидно, є й інші мотиви для рішення достроково оновити законодавчий орган. У тому числі і рівень довіри, який фіксують соціологи.

За наявності політичної волі призначити дострокові вибори можливо, і цю можливість передбачає Конституція. Передумови для старту цього процесу може створити позиція Київського окружного адміністративного суду за позовом про бездіяльність парламентської коаліції. Відсутність коаліції протягом 30 днів є одним з конституційних підстав для дострокових виборів. Наскільки відомо, на вимогу суду апарат ВР не надав поіменний склад коаліції. Таким чином, суд може встановити її фактичну відсутність.

Фокус дискусії навколо дострокової парламентської кампанії змістився практично відразу до обговорення крайньої дати, коли новообраний президент може дати ранній старт виборів Ради.

Для визначення термінів слід читати уважно положення не тільки ст. 90. Дійсно, ця стаття передбачає, що дострокове припинення роботи парламенту неможливо в останні 6 місяців строку його повноважень. Якщо враховувати тільки це конституційне обмеження, то остання можливість для розпуску Ради настає 27 травня.

Є версія, що остання можливість настане вже 27 квітня, а про це сьогодні заявив нардеп Леонід Ємець. При цьому він відраховує 6 місяців від дати чергових парламентських виборів, що абсолютно не узгоджується зі статтями Конституції, які встановлюють момент початку і завершення повноважень парламенту і нардепів. Нагадаю, вибори проходять в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень парламенту. День їх проведення не є моментом завершення повноважень парламенту.

Неготовність або небажання деяких діючих нардепів обиратися достроково, зрозуміти можна, але це не змінює суті конституційних норм.

Читаємо статтю 79: «Повноваження народного депутата починаються з моменту складення присяги». Парламент почав роботу 27 листопада 2014 року. Таким чином, п'ятирічна каденція завершиться 27 листопада 2019 року. І до 27 травня 2019 року парламент знаходиться перед перспективою досить реального дострокового припинення повноважень у рамках Конституції».

Джерело: Національна асоціація адвокатів України

Фото novynarnia.com



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 25 листопада обговорив такі актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.