​Конфлікт США та Ізраїлю з Іраном поглибив розбіжності між Європейським Союзом і Вашингтоном

Війна між США, Ізраїлем та Іраном, що спалахнула 28 лютого, стала серйозним випробуванням для відносин між Європейським Союзом і адміністрацією американського президента Дональда Трампа. Попри початкові очікування деяких європейських столиць, які сподівалися на швидке послаблення Тегерана як ключового партнера росії та покращення діалогу з Вашингтоном після тривалих суперечок, конфлікт лише поглибив внутрішній розкол. Відсутність широких попередніх консультацій у межах НАТО стала для європейців черговим тривожним сигналом про послаблення трансатлантичної солідарності та змусила багатьох лідерів переглянути свою позицію, пише Польське радіо.

Позиція європейських держав щодо конфлікту виявилася неоднорідною. Якщо генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив на підтримку дій проти Ірану, то прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес від самого початку рішуче засудив війну, а Італія згодом заблокувала використання своїх військових баз для наступальних операцій. Більшість країн континенту утрималися від прямої участі в бойових діях, хоча фактично допомагали американським військовим, надаючи логістичну інфраструктуру. Ключовими координаційними центрами для ударів США стали авіабаза Рамштайн у Німеччині та британська база RAF Fairford, звідки вилітали стратегічні бомбардувальники.

Економічні наслідки війни швидко нівелювали будь-які геополітичні розрахунки європейців. У відповідь на дії союзників Іран перекрив Ормузьку протоку, що миттєво спровокувало стрибок світових цін на нафту та природний газ і завдало удару по європейській економіці. Замість очікуваного послаблення супротивників Заходу, затяжний конфлікт призвів до зростання доходів росії від експорту енергоносіїв. Ба більше, масштабні витрати боєприпасів виявили обмеженість американського оборонно-промислового комплексу, через що Вашингтон відтермінував поставки вже оплаченого озброєння іншим партнерам, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot для Швейцарії.

Усе це посилило тривогу в європейських столицях щодо подальшої долі України. На тлі вже існуючих обмежень американської допомоги за каденції Дональда Трампа, зміщення фокуса США на Близький Схід загрожує ще більшим скороченням підтримки Києва. Водночас Білий дім виступив із жорсткою критикою союзників за їхню пасивність у війні проти Ірану та навіть погрожував зменшити військову присутність США в Європі, що остаточно підірвало взаємну довіру.

Криза змусила Європейський Союз активніше повернутися до ідеї стратегічної автономії. Провідні аналітичні центри, такі як European Council on Foreign Relations та Carnegie Europe, наголошують, що успішні іранські атаки в регіоні Перської затоки, попри присутність там американського контингенту, ставлять під сумнів надійність оборонних гарантій Вашингтона. Як наслідок, у ЄС дедалі частіше лунають заклики до самостійного захисту власних інтересів, збільшення інвестицій у ППО та далекобійну зброю, а також до створення нових безпекових форматів на Близькому Сході із залученням країн Перської затоки та провідних азійських держав.

Фото РАР/ЕРА