​Прокурор Бояренко підтвердив факт продажу авто власному батькові, але вимагає спростування деталей

Редакція видання «Конфлікти і Закони» отримала лист-претензію від героя нашого розслідування, прокурора Офісу генерального прокурора Артема Бояренка, в якому останній вимагає «спростування» і навіть надає нам готовий текст, який ми, на думку чиновника, повинні опублікувати.

Сюрреалізм ситуації полягає у тому, що чиновник, який, схоже, не чув про ефект Барбри Стрейзанд, жодним чином не заперечує і не пояснює щонайменше дивного факту продажу батькові автомобіля, яким той і так мав змогу безперешкодно користуватися.

Натомість правоохоронець вимагає від редакції опублікувати спростування якихось дрібних деталей публікації на кшталт того, який період часу його батько до цього користувався авто, яке згодом чомусь вирішив купити (за дивним співпадінням, бажання батька купити собі авто співпало з бажанням сина оновити свій автопарк). Також прокурор вимагає прибрати лапки у словах «продав» та «заплатив», вимагає не писати слово «новий» по відношенню до його автомобіля (хоча у тексті ясно вказується, що авто 2018 року випуску) та висуває інші суто лінгвістичні претензії.

Ми добре розуміємо наміри пана прокурора: він прагне домогтися публікації тексту під заголовком «спростування» і потім поширювати його у ЗМІ як свідчення помилки журналістів та доказ своєї невинуватості. Це відома піар-технологія, яка є маніпуляцією та нечесною грою, в яку ми грати не будемо. Натомість усі лінгвістичні неточності у тексті, лапки та коми, на виправленні яких наполягає пан прокурор – виправимо.

І просимо пана Бояренка знайти в собі сили чесно відповісти на питання, на які він, заглибившись у філологічну експертизу тексту, так і не відповів.

А саме: навіщо ж він все-таки продав автомобіль власному батькові, яким той і так мав змогу користуватися? Чи не є подібні дії ознакою відмивання коштів та їхнього акумулювання для підтвердження витрат на купівлю нового (у житті пана Бояренка) автомобіля?

Ці питання так і залишилися без відповіді. А тому розцінюємо лист Артема Бояренка з вимогами «спростування» як тиск на ЗМІ. Закликаємо пана прокурора не тиснути на журналістів, займатися своїми прямими обов’язками та не обманювати НАЗК та українське суспільство у своїх деклараціях.