​Навіщо прокурор Бояренко робить спробу залякувати журналістів?

Отримавши вимогу від прокурора Бояренка Артема Юрійовича щодо спростування інформації, викладеній в статті «Тато може…», опублікованій 11.09.2024 о 21:19 годин, перше, що кинулось в очі, це, окрім даних про редакцію, що знаходяться у відкритому доступі на сайті «Конфлікти і закони», - повна адреса і всі дані координатора проекту Котомкіної Оксани Федорівни, тоді як щодо самого пана Бояренкова стоїть лише електронна адреса.

Так як у відкритих джерелах персональних даних по Котомкіній Оксані Федорівні інформації бути не може, є підстави вважати, що прокурор Бояренко Артем Юрійович, користуючись своїми службовими повноваженнями і перевищуючи їх, дістав дані Котомкіної Оксани Федорівни і вставив їх у вимогу, таким чином, даючи редакції журналістів зрозуміти, що в прокуратурі вже встановили місце проживання координатора проекту та інших. Тобто, безапеляційно, використовуючи своє службове становище із застосуванням владних повноважень, було встановлено фізичне проживання координатора проекту. Якби поряд стояла так само повна інформація про Бояренка Артема Юрійовича, це було б парітетним зверненням, однак даних про свою особу і місце проживання пан Бояренков не вказав, тож подібне встановлення факту проживання координатора проекту особою, котра посідає посаду прокурора, може розцінюватись лише як метод психологічного тиску або залякування.

Також цитата «Ваше припущення щодо наявності у моїх діях ознак корупційних правопорушень може містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині» - доводить, що прокурора Артема Юрійовича Бояренка було повідомлено про подачу заяв до ДБР, КДК прокурорів, НАЗК, оскільки у вище загаданому матеріалі не згадуються ці статті КК, а, отже, йому це стало відомо з інших джерел, що теж є натяком на залякування і контролювання інформації щодо самих справ. У зв’язку з цим повідомляємо, що чиним законодавством встановлено правову відповідальність за посягання на життя і здоров’я журналіста, інші дії проти нього.

Свобода засобів масової інформації, зокрема, журналістів, які представляють ЗМІ, є істотним компонентом свободи вираження поглядів та свободи інформації. Міжнародні установи, які тлумачать та застосовують договори про права людини, наголосили на взаємозв’язку між свободою засобів масової інформації та свободою вираження поглядів.

При підготовці вищезгаданого матеріалу використовувалось дослідження тільки декларацій. Певні дивакуватості в цих деклараціях були прокоментовані журналістом.

Згідно з надісланою на електронну адресу редакції вимогою, маніпулюючи ст. 277 ЦК, автором звернення ПОВНІСТЮ ПРОІГНОРОВАНО, що ч. 6 ст. 277 ЦК констатує, що фігурант розслідування має право на ВІДПОВІДЬ. І було б логічно, аби Артем Юрійович запросив до себе журналіста для пояснень та вислову своєї точки зору щодо вказаних у матеріалі даних, однак він почав вимагати спростування цитати: «Звісно, у Артем Бояренка є гроші на автомобіль, та й, можливо, не на один. Але проблема у тому, що ці кошти отримані шляхом, не вказаним у декларації». Вказана інформація викладена у категоричній формі, не є припущенням, отже вказує на фактичні обставини, які можуть бути перевірені. Вказана інформація не відповідає дійсності та не підтверджується жодним чином» - яка є оціночним судженням, що ґрунтується на великій кількості випадків незрозумілої поведінки і збагачення в прокурорській спільноті: від колишнього генерального прокурора Пшонки до останньої інформації, коли «Київський прокурор привласнив 4,2 млн грн, які були вилучені під час обшуку в бізнесмена. Після цього він не з'являвся на роботі».

Щодо заяви у вимозі, що новий автомобіль виявився не новим, теж вона дещо дивна, бо для особи, яка його придбала, це – нове для нього авто. І було б дивакувато, аби писали, що придбано новий, але стрий чи б.у.

Редакція видання «Конфлікти і закони» жодним чином не збиралась посягати на честь, гідність прокурора Бояренка Артема Юрійовича, а лише дотримувалась закону, виконуючи свої прямі журналістські обов’язки, які передбачені законодавством і де вказано, що представники медіа можуть збирати інформацію навіть про приватне життя публічних осіб, якщо існує суспільний інтерес, який виправдовує оприлюднення фактів. Таке втручання не повинно виходити за межі того, що є необхідним для задоволення правомірного суспільного інтересу.

При написанні статті використовувалась інформація лише з відкритих джерел, що опубліковані і є деклараціями про доходи Бояренка Артема Юрійовича. І інформація щодо досліджень декларацій чиновників, прокурорів, суддів, митників, а з недавніх пір ще й працівників ТЦК є дуже затребуваним суспільним інтересом. А в надісланому до редакції зверненні не заперечується сам факт купівлі авто, а повідомляються дані, які не могли бути доступні журналісту через ознайомлення з декларацією.

Нагадуємо, що не може бути спростоване оціночне судження, а положення Закону України «Про інформацію», згідно з якими ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, та положення Кримінального кодексу України, якими передбачено відповідальність за умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів: стаття 171 «1. Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. Переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, – карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років».

Також, нагадуємо, що, згідно законодавства, Бояренко Артем Юрійович має право на відповідь і власний коментар. І може запросити до себе журналіста для пояснення незрозумілого журналістові в декларації. Для цього зовсім не обов’язково непрямими методами залякувати редакцію.

P.S.Просимо також відповіді, або запрошення не надсилати зіп файлом, оскільки надісланий зіп система розпізнала, як заражений вірусом.

Фото radiosvoboda.org