​Квартира в елітному ЖК за закриття справи? Як живе керівник детективів БЕБ Ткачук

Занурилася у спосіб життя керівника детективів БЕБ Олександра Ткачука, про якого писала нещодавно. Нагадаю, це той достойник, який скоїв серйозну ДТП, відтявши своїм автомобілем жінці ноги, і при цьому продовжує працювати на посаді у Бюро. А ДБР з прокуратурою так об’єктивно і неупереджено розслідують його справу, що досі не оголосили йому підозру, не застосували запобіжний захід і не ініціювали відсторонення від посади і не передали справу до суду. І, схоже, докладають максимум зусиль, щоб, коли передача до суду все-таки станеться, розвалити її там остаточно.


Так от, стала дивитися, де і як проводить свій час бебівець, який покалічив людину і не поніс за це відповідальності. Як виявилося, живе він у ЖК «Подол Град». Це і сьогодні вважається однією з найбільш елітних забудов, а під час купівлі у 2017 році це був взагалі «космос».


Звісно ж, квартира записана не на Ткачука, а на його матір, а до цього – на батька. Класична ментівська практика. Але живуть у помешканні не батьки, а саме Ткачук, причому, схоже, з моменту здачі будинку в експлуатацію. Давайте прослідкуємо цей ланцюжок.

Отже, 26 січня 2017 року батько Ткачука стає власником квартири на вул. Дегтярній, 7. Площа — 117 квадратних метрів. ЖК «Подол Град». Ціни на етапі будівництва становили $5000 за квадратний метр. Навіть зараз — $3500. Немає жодних ознак того, що батько Ткачука міг придбати цю квартиру на власні кошти.

У власності батьків (наразі все записано на матір, раніше батько був співвласником) — чотири земельні ділянки в Житомирській області, квартири в Житомирі та Бердичеві, щоправда, у звичайних панельних будинках у спальних районах.







Є також «недобудований» будинок площею понад 400 м² у Житомирі. Взяла це слово у лапки, тому що на Google Street View за 2015 рік «світиться» повністю готовий будинок в експлуатаційному стані.


У реєстрах відсутні згадки про батька Ткачука як про власника бізнесів або директора підприємств, які б дозволили йому купити квартиру вартістю $400 тисяч. Уся публічна історія батьків Ткачука свідчить про те, що їхня активність обмежувалась Житомиром і областю. Придбання елітної нерухомості в Києві, вартість якої у кілька разів перевищувала всі їхні активи разом узяті, не могло бути їхньою особистою ініціативою і протирічило їхньому способу життя. Виглядає так, що квартира була куплена саме для того, щоб у ній жив Олександр Ткачук.

Це підтверджується тим фактом, що, згідно з декларацією Ткачука, він почав проживати в квартирі на Дегтярній одразу після того, як батько отримав на неї право власності.

Припущення про те, що батьки все життя збирали на квартиру синові в елітному кварталі виглядає вкрай фантастичним, і якщо б так було, то житло могло би бути оформлене як дарунок. Однак ні, квартиру за давньою правоохоронною традицією на чесного офіцера не записали, але він отримав право безкоштовно нею користуватися.

Згідно з тією ж декларацією вимальовується дуже цікава картина: батько купує квартиру для сина, дозволяє йому там жити, але при цьому відмовляється повідомити її вартість. Буває.

До речі, сам будинок має цікаву історію. Початковий забудовник — «Укрбуд».Територія забудови — історична місцевість, урочище «Гончарі — Кожум’яки». Через це були протести активістів, науково-методичної ради Мінкульту, будівництво зупиняла Нацполіція (відкрито кримінальні провадження за двома статтями: ч. 2 ст. 197-1 (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво) і ч. 2 ст. 298 (незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини).

Але набагато цікавіше інше. Під час будівництва цього будинку Ткачук працював старшим оперуповноваженим ДФС з особливо важливих справ. У цей же період, а саме 30 листопада 2015 року, ДФС відкрила й розслідувала справу проти «Укрбуду» за фактами заволодіння коштами інвесторів на суму 541 млн грн. Справу було закрито ДФС у жовтні 2017 року. Згодом нове провадження за тією ж фабулою у 2019 році почало розслідувати ДБР.


Таким чином, батько Ткачука став власником квартири в будинку, справу щодо забудовника якого розслідувало і (безпідставно) закрило відомство, де працював його син. Звісно, ситуація, коли співробітники правоохоронних органів, що переслідують забудовника, отримують від нього квартиру (після чого переслідування припиняється), стала звичною для України. Але звичною – не означає законною.

І у даному випадку, на мою думку, є всі підстави для відкриття справи НАБУ та ДБР за ознаками зловживання службовим становищем (стаття 364), незаконного збагачення та одержання неправомірної вигоди (стаття 368). А також позову САП про конфіскацію активу, надбаного, ймовірно, за корупційні кошти. Найближчим часом ці заяви подам.

Також нагадую, що у найближчі місяць-два має завершитися конкурс по призначенню нового голови БЕБ. Гадаю, що рішення про звільнення Ткачука має бути одним з перших рішень нового директора БЕБ, якщо, звісно, він дійсно бажає перезавантаження і набуття цим органом нової, чистої репутації.

Оксана КОТОМКІНА, Конфлікти і закони

Фото з відкритих джерел



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ в запасі та військовий експерт Роман Світан у воєнному зведенні на 4 квітня обговорив наступні актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2025.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.