Правовий акцент

 Андрій Парубій. Фото www.parubiy.org

Більшість пострадянських республік давно засудили комуністичний режим і без вагань поприбирали з вулиць власних міст усі скульптури, що уособлювали комунізм як такий. Але Україна – країна специфічна. Незважаючи на те, що ця держава найбільше постраждала від правління більшовизму і що саме її нарід більшовицькі лідери знищували голодоморами, на теренах країни ще й досі височать скульптури Леніна та його прибічників. І влада незалежної України не збирається їх прибирати (хоча і існує Указ президента про демонтаж таких скульптур). А якщо представники народу, у пориві національної свідомості, роблять спробу їх демонтувати, то судова система незалежної начебто України вбачає у подібних діях неповагу до суспільства і не заперечує проти того, що проти таких осіб порушують кримінальні справи. Але чому Микола Коханівський, Олександр Задорожний, Андрій Тарасенко, Іван Срібний та Богдана Франт повинні нести кримінальну відповідальність лише тому, що з національних переконань пішли на демонтаж скульптури ворога українського народу? Проте суд не скасував постанову про відкриття кримінальної справи за статтею „хуліганство”, і адвокат тепер подаватиме скаргу до апеляції. Але чому в Україні такі політичні акції ще й до сьогодні сприймаються під кутом Кримінального кодексу, незважаючи на існуючий Указ президента? Прокоментувати ситуацію, до якої потрапили українські патріоти, „Конфлікти і закони” попросили депутата Верховної Ради України VI скликання від „Нашої України ”Андрія Парубія.

Опукський заповідник. Фото www.anti-crime.org

Після того, як у вересні 2009 року природоохоронці з різних міст звернулись до контролюючих органів з проханням проконтролювати законність зйомок кінофільму «Сорок третій номер» в Опукському природному заповіднику, дирекція заповідника заявила про намір подати до  суду на громадські організації з метою відшкодування моральних збитків. При цьому стало відомо, що сам заповідник не отримував дозволу на зйомки.

pres kz325Ніколи не хотілось вірити, що приказка «моя хата з краю» характеризує українське суспільство. Завжди здавалось, що це – наклеп на громаду, яка має велику історію і багато прикладів противаги та супротиву владі та зухвалим князям. Але прес-конференція, що була присвячена побиттю журналіста, ще раз довела істину, що насправді люди єднаються лише тоді, коли вже повний гаплик. А до того живуть за вищезгаданим принципом.

Фото «Конфликты и законы»

15 минут потребовалось коллегии Сумского Апелляционного суда во главе с Н.Г.Луговым (председателем выше указанного суда), чтобы вынести «законно-обоснованный» вердикт и посадить невиновного человека на 10 лет…

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Этой ночью враг продолжил атаковать нашу страну беспилотниками. В результате воздушного боя были сбиты все выпущенные вражеские «шахеды»

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.