Юрій Луценко виступив із політичною заявою в суді

О 9:30 ранку судова колегія Печерського районного суду міста Києва у складі трьох суддів під головуванням судді Сергія Вовка продовжила розгляд кримінальної справи проти екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка.

На попередньому судовому засіданні 15 лютого 2012 року була завершена стадія дебатів у справі.

Зі своїми промовами виступили адвокати екс-міністра – Ігор Балик та Оксана Дитинко.

Адвокат Ігор Фомін наголосив: «Справа за обвинуваченням Луценка - це легенда розміром у 52 томи справи та сотні сторінок обвинувального висновку. За рівнем фантастичності її авторів ми мали б порівняти їх з романістом Гербертом Уелсом, однак за рівнем майстерності вона до його творів не дотягує. Ця легенда вражає розмірами, кількістю задіяних в її створенні людей, сотнями свідків, гучними словами… Але варто лише спробувати дістатись до її суті, як вона, мов той замок із піску, піщинка за піщинкою розсипається та зникає від першого дотику та найменшого руху».

Цивільний захисник у справі Ірина Луценко заявила: «Не в характері Луценка — бути замішаним в корупційні схеми, з якими він боровся на посаді міністра внутрішніх справ. Не в характері Луценка ховатися і зговорюватися, він відкритий і прямолінійний. У невинуватості Луценка впевнена Україна, окрім замовників і виконавців цієї сфабрикованої справи. Я не прошу у суду милості. Я прошу справедливого рішення».

Своє слово сказав підсудний Леонід Приступлюк.

Підсудний Юрій Луценко свою промову присвятив юридичній частині кримінальної справи. Він заявив, що у кримінальній справі, сфабрикованій проти нього, він нарахував 61 брехню прокуратури.

«Я не потребую жалості. Я нічого не прошу, навіть у суду. Я все одно виживу, скільки б мені не написали цих років, я все одно вийду і залишуся таким, яким є. Прокуратура мене звинувачувала, що я не каюсь - так, я не каюсь. Я не бачу жодного злочину, який вчинив. Я не бачу підстав вибачатися і каятися. Мені багато за що є вибачатися політично, але юридичних злочинів я не скоював», - заявив він.

9:35 Юрій Луценко зачитує свою політичну заяву

Ю.Луценко: Те, що моє перебування у камері не є результатом боротьби із корупцією – не викликає жодного сумніву. У моєму звинуваченні немає жодної копійки особистої користі, а всі дії, які Генпрокуратура вважає незаконними, робилися, робляться і будуть робитися усіма міністрами внутрішніх справ. Але на лавці підсудних – я один. Тож, причина цих ґрат, з-за яких я говорю, - не в службовій діяльності.

Ю.Луценко: Моральний удар від продажності «самооборонних» тушок був найважчим у моєму житті. Це був той випадок, коли з нулів дійсно зробили кайдани для цілої країни, і мене в тому числі. Я довго думав, як не допустити цього сорому наступного разу. І прийшов до висновку, що депутатами від опозиції мають бути не багаті (бо їх зламає міліція і податкова), не бідні (бо їх куплять за ціною тушки). Єдиний вихід – люди, для яких ім’я дорожче будь-яких грошей, а статус в своєму середовищі унеможливлює зраду. (Такими я можу назвати своїх колег - Олесь Доній, Володимир Ар’єв, Юрій Гримчак, Геннадій Москаль, Юрій Стець, Тарас Стецьків).

Ю.Луценко: Над оптимістами часто сміються, вони часто і гірко розплачуються за свою віру. Але ще жоден песиміст не досягнув перемоги, не відкрив жодні двері до кращого майбутнього.

Я вірю, що якщо кожен буде змінювати себе і оточуючих – ми заробимо своє майбутнє. Влада Януковича ясно продемонструвала, що інакше будемо жити в смороді тоталітарного сортиру, а при подальшому мовчанні – повернемося в забуте, але недалеке минуле. Нас занурять в лайно безкрая і безвиході по саму маківку.

Тому для кожної нормальної людини гаслом має стати фраза Ганді: «Якщо хочеш, щоб світ змінився, стань цією зміною». У вузькому сенсі це вимагає від кожного, хто хоче змінити Україну, стати частиною виборчого процесу у 2012 році. Не варто покладатися на політиків.

Ю.Луценко: Ярослав Грицак охарактеризував такий український капіталізм «чиказької школи» гаслом: багатій або вмирай! Як екс-міністр внутрішніх справ, я б уточнив: грабуй або вмирай. Пограбування країни набрало при нинішній владі стабільного характеру. Злиття влади ПР з організованим криміналом під прикриттям приватизованих силовиків - факт. Відновлена система «смотрящих», повернулися злодії в законі.

Ю.Луценко: Не дивлячись на те, що сьогодні я повністю в руках замовника цієї розправи, не дивлячись на те, що правових механізмів захисту у мене (як і у тисяч українців) немає, Я ВСЕ Ж ВІРЮ! Бо Конфуцій вчив, що наш найбільший тріумф не в тому, що ми ніколи не падаємо, а в тому, що ми підводимося і йдемо далі.

Я вірю, що мій батько Віталій, мій дід Іван, мій прадід Василь не просто передали мені і моїм двом синам прізвище Луценко, але й зобов’язали бути вільними людьми із почуттям власної гідності у будь-яких випробуваннях.

Я вірю, що весільні вишиванки моїх батьків, українська школа і львівський політес виховали мене українцем, зобов’язаним відстоювати своє природне право на своїй землі.

Я вірю, що лідерська участь у політичній боротьбі від «України без Кучми» до Помаранчевої революції вимагає від мене не відступати в боротьбі за вільну демократичну Україну.

Я вірю, що сотні тисяч рук, які я потиснув на виборах і в звичайні дні, означають наказ на спільну з Юлією Тимошенко боротьбу проти влади злодіїв і брехунів, які вкрали у нас державу.

Ті, хто замовив показову розправу наді мною і Юлією, змусили нас стати прикладом і навіть символом спротиву бандократії.

Час, проведений у тюрмі, був важким випробуванням і для нас, і для наших сімей. Не легше буде і в наступні роки.

Але навіть такою ціною ми приймаємо цей виклик. І я не тільки вірю, а гарантую – нас не зламати.

Після політичної заяви Юрія Луценко суд пішов у нарадчу кімнату. Орієнтовна дата винесення вироку - 27 лютого.

За матеріалами "Народної самооборони"