Декілька фактів з життя маріуполь...

Декілька фактів з життя маріупольського олігарха

Подробиці

Опубліковано 15.05.2011 11:32

Автор:

Жадібність є прагненням задовольнити непомірні бажання, і ці бажання та прагнення зростають разом зі статками людини. Так один з найбагатших людей України, представник маріупольського бізнесу, президент ВАТ «Азовмаш» народний депутата від Партії регіонів Олександр Савчук, за минулий рік став набагато багатшим. Згідно з оцінками експертів та за версією журналу «Фокус» його майновий стан на березень 2011 року оцінюється в 867 млн. доларів, що дозволяє пану Савчуку ввійти в число 30 найбагатших співвітчизників. Паралельно з цим, інше авторитетне видання «Дзеркало тижня» називає Олександра Савчука найскандальнішим боржником України. Тижневик на основі інформації з відкритих джерел – судових рішень, не спростованих публікацій, даних банків-кредиторів тощо показав іншу сторону маріупольського олігарха – його борги перед кредиторами становлять 550 млн. доларів. Очевидно, пан Савчук відділяє власні статки від корпоративних боргів свого підприємства, і тягар їх виплат в першу позначиться на працівниках підприємства, а не на їх керівнику. Проте коли є можливість збагатитись, Савчук, напевно, може переплутати чуже із власним.

Міський парк для мільйонера

Декілька років тому міська рада Маріуполя виділила кілька гектарів землі в Приморському парку міста товариству «Азовзагальмаш» для будівництва готелю. Готель збудували і, як подейкують місцеві жителі, вже через деякий час президент підприємства Олександр Савчук сам вирішив оселитися і жити в новобудові, вартість якої сягає (по оцінках експертів) $20 млн. І, як пошепки повідомляють прості робітники підприємства, для того, щоб узаконити право власності на побудований об’єкт, у вересні 2009 року депутати міської ради виділили громадянину Савчуку 2,7 гектара землі в тому ж Приморському парку для обслуговування житлових і господарських будівель, позбавивши прав на землю «Азовзагальмаш». Така жадібність олігарха та його пристрасть до нерухомості вже пішла в народ, де місцеві позаочі називають його українським «Чаушеску». Люди проводять паралелі між одним з господарів Маріуполя і диктатором радянської Румунії Ніколає Чаушеску, який мав за життя 50 особняків, в яких були басейни з мінеральною водою, кришталеві унітази і золоті ручки на зливних бачках. Більше того: люди перешіптуються, що Олександр Савчук є власником особняка в районі Неї-сюр-Сен на вулиці Шово в Парижі – в одному кварталі від Сени та центру французької столиці. Паризька нерухомість – одна з найдорожчих у світі, проте зареєстрована вона на… стареньку матір олігарха. Ці апартаменти оцінюються ріелторами у $30 млн. А ще подейкують, що за Савчуком закріплений величезний будинок на Білосарайській косі на березі Азовського моря, де він проводить більшу частину свого вільного часу, а також – запасний аеродром з літаком, приблизна вартість якого $27 млн – далеко не малометражна квартира на проспекті Леніна, в Маріуполі, а також картинна галерея у Парижі, експонати якої, за словами фахівців, оцінюються у $10 млн. Чи все так, як зазначають місцеві мешканці – правда, сказати важко, але, як говорять в народі: диму без вогню не буває.

Всю іронію до пана Савчука оправдує той факт, що в 2007-му році він, володіючи всією цією нерухомістю, в якості нардепа 5-го скликання претендував на отримання безкоштовної депутатської квартири у столиці.

Як треба бізнес «робити»

Загальновідомо, що пан Савчук очолює гіганта машинобудування України – ВАТ «Азовмаш». Частка його власного бізнесу в цій структурі дорівнює 50% -1 акція через структуру на ім’я ЗАТ «УПТК» – інша доля у 50 % 1 акція є державною. Однак мало кому відомо, які «цікаві» оборудки прокручуються на даному напівдержавному підприємстві. Уявіть, ви очолюєте велике підприємство, продукція якого є затребуваною не лише в Україні, а й далеко за її межами. Продати таку продукцію, Ви скажете, не надто складно, адже попит перевищує пропозицію. Одначе на практиці все виглядає не зовсім райдужно для ВАТ «Азовмаш». Останнє, виявляється, змушено користуватися послугами посередників, укладаючи з ними агентські угоди для пошуку потенційних покупців продукції українського монополіста. Ці агентські фірми є нічим іншим, як власними «підставними» структурами Олександра Савчука, які зареєстровані, певна річ, в офшорах. Однією з таких фірм, що зареєстрована на Віргінських островах є Turtas Assets Limited (можна здогадатися, що перше слово «TURTAS» в назві офшора є скороченням імен зятя и дочки пана Савчука – Тараса і Тасі – інше слово «ASSETS» у перекладі з англійської означає «цінності»), яка нещодавно знайшла для пана Савчука контрагента в особі московської фірми «Веб-Лізинг». Остання придбала по контракту велику партію вагонів-цистерн у ВАТ «Азовмаш». За цей «жест доброї волі» ВАТ «Азовмаш» поділився «ласим шматком пирога», який дорівнював «всього» 5-7% від суми контракту. У більш зрозумілому – грошовому вимірі, сума «відступних» Turtas Assets Limited згідно агентських договорів та додаткових угод до них сягнула 2 млн. доларів. Зауважимо, що така практика, за словами працівників підприємства, збуту ліквідної, затребуваної та конкурентної продукції була введена на заводі, починаючи з 2009 року, і саме її запровадив особисто генеральний директор Азовмаша.

«Баскетбольні» справи

А ще з вуст маріупольців лунає інформація і про іншу контору, що займається подібним видом «благодійного» бізнесу – Lux Invest (Віргінські острови). Схема роботи приблизно така ж сама, як і у випадку з Turtas Assets Limited, – агентськи договори. Одначе, як подейкують ті, хто працює в обслузі олігарха, що ця офшорна контора, яка складається із двох «фахівців», розрахована виключно на особисті потреби головного керманича Азовмаша та на задоволення його земних слабостей (придбання антикваріату, картин, яхт, елітної нерухомості, автівок тощо), а тому про неї майже ніхто нічого не чув, навіть постійні клієнти ВАТ «Азовмаш». Офшорна фірма, як не дивно, «засвітилася» й у спортивних колах України. Саме через цей офшор напряму фінансується відомий український баскетбольний клуб «Азовмаш».

До речі, багатомільйонні гонорари іноземних гравців оплачує також нікому не відомий Lux Invest. Витрати цієї фірми на утримання баскетбольного клубу складають приблизно $10 млн на рік.

Звісно, що ніхто з не стверджує реальності деяких фактів, оскільки українські олігархи приховують свої статки, і лише дехто з прислуги знає реальну картину, проте факт є факт: з кредиторами багатії розраховуватись не люблять, у такий спосіб поповнюючи власні статки.

Читайте: російськомовну версію