КСУ підтвердив повноваження президента

20 січня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 15 січня Рішення за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України «Про деякі питання керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави» від 4 червня 2008 року № 513. У конституційному поданні зазначається, що, видавши Указ, Президент України не перевищив свої конституційні повноваження і втрутився у передбачені статтею 116 Конституції України повноваження Кабінету Міністрів України, що суперечить принципу поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Встановлення Указом як підзаконним актом нового правового регулюванняпорядку призначення кандидатур на вказані посади, на думку авторів клопотання, не узгоджується з положеннями пункту 12 частини першої статті 92, частини другої статті 120 Конституції України стосовно визначення виключно законами України організації і порядку діяльності органів виконавчої влади. Як стверджують народні депутати України, глава держави через видання Указу наділив себе повноваженнями вищого органу в системі органів виконавчої влади,що не відповідає вимогам статей 5, 6, 8, 19, 92, 106, 113, 116, 120 Конституції України, статей 22, 46 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Конституційний Суд України, вирішуючи поставлені у конституційному поданні питання, виходить з такого: Верховна Рада України, Президент України та Кабінет Міністрів України мають окремі конституційні повноваження у сфері зовнішньополітичної діяльності, але лише Президент України як глава держави наділений повноваженням здійснювати керівництво цією діяльністю. Положення Конституції України, у яких встановлено зазначені повноваження Президента України та інших суб’єктів зовнішньополітичної діяльності держави, є нормами прямої дії. Це означає, що глава держави не тільки здійснює загальне спрямування зовнішньополітичного курсу держави згiдно з визначеними Верховною Радою України засадами зовнішньої політики України, але й застосовує відповідні засоби впливу на діяльність суб’єктів зовнішньополітичної діяльності з метою забезпечення національних інтересів і безпеки України.

Виконання визначених Верховною Радою України основних завдань зовнішньої політики держави, яка провадиться під керівництвом Президента України і забезпечується Кабінетом Міністрів України та Міністерством закордонних справ України, вимагає координації діяльності цих органів виконавчої влади главою держави, в тому числі і в питаннях кадрового забезпечення у цій сфері. Здійснюючи керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, Президент України впливає на діяльність Кабінету Міністрів України та Міністерства закордонних справ України через відповідні укази, розпорядження.

Указ, яким передбачено попереднє погодження кандидатур на посади в Міністерстві закордонних справ України та Дипломатичної академiї України при цьому мiнiстерствi, спрямований, як зазначено в його преамбулі, на реалізацію пункту 3 частини першої статті 106 Конституції України, в якому, зокрема, визначено повноваження Президента України здійснювати керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави. Здiйснення цього конституційного повноваження обумовлює участь глави держави у доборі кадрів, у тому числі через попереднє погодження кандидатур на відповідні посади в Міністерстві закордонних справ України та Дипломатичній академії України при цьому міністерстві, яка здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації дипломатичних і консульських кадрів.

Отже, встановлений в Указі порядок попереднього погодження кандидатур на зазначені в цьому акті глави держави посади слід розглядати як один із засобів реалізації Президентом України конституційного повноваження щодо здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави.

Застосоване в Указі словосполучення «попереднє погодження»вказує на те, що процедура погодження кандидатур на посади в Міністерстві закордонних справ України відбувається на стадії добору кадрів, до моменту прийняття уповноваженою посадовою особою або органом рішення про призначення цих осіб на посади, й одночасно вказує на особу або орган, з якими мають бути узгоджені ці питання. Як зазначено в Указі, таке погодження з Президентом України здійснюється Міністром закордонних справ України, який або вносить Кабінету Міністрів України подання про призначення відповідних кандидатур, або сам їх призначає.

Отже, попереднє погодження кандидатур на посади в Міністерстві закордонних справ України, передбачене в Указі, є процедурою узгодження дій Міністра закордонних справ України з Президентом України щодо призначення цих посадових осіб. Вона не підміняє рішення про призначення цих осіб на посади як вольового акта посадових осіб або органів, до чиєї компетенції віднесене прийняття таких рішень, і не може розглядатися як обов’язкова складова цього рішення.

Тому попереднє погодження з Президентом України кандидатур на вказанi посади не перешкоджає Кабінету Міністрів України реалізовувати свої повноваження щодо забезпечення здійснення зовнішньої політики держави, спрямування і координації роботи міністерств, визначені в пунктах 1, 9 статті 116 Конституції України, та щодо призначення на посади перших заступників і заступників міністрів – за поданням міністрів, передбачене статтею 22 Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Видавши Указ, Президент України не втрутився у компетенцiю вищого органу виконавчої влади.

Встановлене в Указі попереднє погодження кандидатур на посади в Міністерстві закордонних справ України стосується вирішення Президентом України окремого аспекту зовнішньополітичної діяльності, не зачіпає загальних питань організації і порядку діяльності цього міністерства. Тому у Конституційного Суду України немає підстав пов’язувати Указ, як зазначається у конституційному поданні, з організацією і діяльністю органів виконавчої влади, зокрема Кабінету Міністрів України, врегулюванням основ державної чи дипломатичної служби, визначенням основних засад зовнішньої політики, що належить до сфери законодавчого регулювання.

Таким чином, Указ не суперечить вимогам статей 5, 6, 8, 19, 92, 106, 113, 116, 120 Конституції України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 51, 61, 63, 65, 67, 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд України вирішив:

1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), Указ Президента України «Про деякі питання керівництва зовнішньополітичною діяльністю держави»від 4 червня 2008 року № 513.

2.Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Следующая статья »