Біля Савур-Могили в довкілля потрапили 128 тонн речовин та 392 тонни металевих уламків

Екологи та волонтери МБО «Екологія-Право-Людина» підрахували кількість речовин, які потрапляють в довкілля від розривів снарядів, що завдає неймовірної шкоди. Супутникові знімки дають змогу візуально розрізнити воронки, ідентифікувати їхні розміри та тип снаряду, детонація якого призвела до появи воронки, а також оцінити масштаби руйнувань.

Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі МБО «Екологія-Право-Людина».

– У місцях високої щільності артобстрілів перемішаний ґрунт, підстилаючи порода та безліч уламків сталевого чавуну, не говорячи вже про тонни токсичних речовин, що потрапляють в ґрунт та атмосферу під час детонації, – говорить еколог МБО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ) Василюк Олексій.

На першому наведеному космічному знімку можна бачити територію розміром 15 х 15 км на сході Донеччини, просто всіяну воронками. На другому – територію, обведену білим контуром у збільшенні.





Було ідентифіковано 4 основні типи воронок на цих знімках радіусом від 1 до 7 метрів, які утворилися від застосування осколкових та осколково-фугасних мін, установок «Град», снарядів буксованих гармат та самохідних гаубиць, а також реактивних снарядів системи залпового вогню «Ураган». Сумарно було нараховано 15505 воронок, які повністю зруйнували ґрунтовий покрив території в 225 кв км.

– Наразі відомо, що не менше, ніж 392 тонни металевих уламків снарядів розсіяні на цій території, що робить її непридатною для сільськогосподарського використання, – повідомляє еколог ЕПЛ Катерина Норенко. – Окрім цього, вибухова речовина, яка складається з амотолу (калібр 82 мм) та з суміші гексогену та порошкоподібного алюмінію (у більших калібрах) після детонації лишає сумарно 128 тонн хімічних речовин, 70 тонн з яких складає оксид алюмінію, а 58 тонн взагалі не можна ідентифікувати, бо це різноманітні гази, які отруюють атмосферу та ґрунт, – говорить Катерина Норенко.

Під час детонації утворюються низка хімічних сполук - CO, CO2, H2O, NO, N2O, NO2, CH2O, HCN, N2, а також велика кількість ідентифікованої та неідентифікованої токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.

На даному етапі експерти ЕПЛ проводять розрахунок розподілу концентрацій речовин, які потрапили в ґрунт, а також концентрації металевих уламків. Це дасть змогу підібрати найбільш доцільний метод рекультивації, оскільки наразі територія не придатна до використання.