mogno vse

НМПУ: Медіа мають говорити єдиною мовою – мовою правди

mova vorozhnechi

 
Сьогодні, 3 вересня, журналісти та медіаексперти зібрались на конференцію про використання «мови ворожнечі» у ЗМІ. Організували захід Незалежна медіа-профспілка України та Національна спілка журналістів України у рамках співпраці із женевським Офісом Верховного комісара ООН з прав людини, повідомили «Конфліктам і законам» у прес-службі НМПУ.


Учасники конференції у своїх виступах відзначили кілька аспектів функціонування «мови ворожнечі» в українських медіа. Наприклад, найпоширенішими словами «мови ворожнечі» в українських ЗМІ є: «ватнік», «москаль», «рашизм», «Мордор», «Лугандон», «колорад». Проте, деякі експерти зійшлись у поглядах, що усування «поганих» слів не вирішить проблеми. Варто розуміти, що кожен шукає свій інформаційний комфорт, тому й очікує від ЗМІ, які читає, таку ж лексику, якою послуговується сам. Наприклад, якщо військовий очікує мобілізаційних закликів у медіа, то він залишиться незадоволеним нейтральністю українських ЗМІ. Крім того, медіа, навіть без прямих висловів із «мовою ворожнечі», формують міфи та стереотипи. Наприклад, першу хвилю переселенців показували людьми, які кинули виклик системі, а вже третю, як «не таких» переселенців, які нібито не люблять Україну. Навіть в питаннях використання слів «біженці» чи «переселенці» журналістам варто діяти як лікарям – думати, чи не нашкодиш ти цій групі людей. Яке значення цих слів і яке з них може їх образити? Варто пам’ятати, що в журналістиці немає двох точок зору – це стереотип серед журналістів, який варто долати. Точок зору є стільки, скільки груп у суспільстві – великих, малих чи навіть маргінальних, які часто навіть не мають доступу до ЗМІ для окреслення своєї позиції. Крім того, окрім «мови ворожнечі» є зворотній бік – використання надмірного позитиву та героїзації, що теж негативно може вплинути на медіасередовище.

З огляду на події в країні, стандарти часто нівелюються, й журналісти стають пропагандистами. А ще «мова ворожнечі» може проявлятися навіть у виборі тем. Під час виступів також звучала думка, що медійників можна звинувачувати за поширення емоційно-забарвлених висловів, але, з іншого боку, їх одночасно і не можна звинувачувати, адже вони віддзеркалюють суспільство. Також часто «мова ворожнечі» зустрічається у медіа через пряме цитування політиків, які безпосередньо її використовують. А ще це явище варто відстежувати не лише зараз, у період війни, а ще й з контекстом минулого, адже, як мінімум на Донеччині, це явище не нове й використовувалось ще за кілька років до військового конфлікту.

Серед рецептів подолання «мови ворожнечі» пролунали пропозиції використання гумору та нейтральної лексики. Крім того, кілька експертів підкреслювали потребу журналістів у власному редакційному «словнику нейтральної лексики» або загальний від журналістських незаангажованих організацій.

За словами голови Юридичного бюро Незалежної медіа-профспілки України та голови Київської організації НМПУ Юки Гаврилової, «мова ворожнечі» у медіа з’явилась не під час конфлікту. «Ця дискусія, без сумніву, була плідною і цінною, проте ніскільки не похитнула мене в переконанні, що медіа мають говорити єдиною мовою – мовою правди. Коли журналіст ігнорує факти лише заради того, щоб продемонструвати свою толерантність, це не журналістика, а сервільність. Журналіст не зобов’язаний обслуговувати інтереси політиків, які в той чи інший період мають фобії до певних слів. Також ми маємо розуміти, що зараз обговорюємо гарячу стадію конфлікту, проте конфлікт почався задовго до Майдану. Варто проаналізувати інформаційну артпідготовку в ЗМІ за роки до озброєних конфліктів. Придністров’я, Абхазія, Осетія, Грузія, Україна – всі ці країни мають подібне інформаційне підігрівання розвитку подій», - наголосила вона.

Незалежна медіа-профспілка України закликає журналістів не використовувати «мову ворожнечі» у своїх матеріалах та не порушувати Кодекс етики українських журналістів.



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Последние новости

Загалом, минулої доби, зафіксовано 10 прицільних обстрілів опорних пунктів Збройних Сил України. Унаслідок ворожого вогню поранення зазнав один український захисник

подробнее

Опрос

Что принесет Украине закон о реинтеграции Донбасса?

pp
Конфликты и законы © 2008-2018.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.