Відповідь Адміністрації національного парку «Джарилгацький» на безпідставні обвинувачення Київського еколого-культурного центру

Керівництво національного природного парку «Джарилгацький» здивоване непрофесійністю деяких екологічних організацій. Як стало відомо дирекції нацпарку, 5 – 9 вересня 2015 року членами Київського еколого-культурного центру проведено так звану «перевірку» охоронного режиму НПП «Джарилгацький» в рамках акції «Идем в Европу – строим заповедность».

Про це «Конфліктам і законам» у прес-службі Національного екологічного центру України.

Звіт про перевірку знаходиться на сайті організації http://ecoethics.ru/proverka-natsionalnogo-parka-dzharyilgachskiy/#more-11483.

Багато фактів, вказаних у звіті, не відповідають дійсності і з невідомих нам причин вигадані для дискредитації репутації національного парку. У минулому в м. Скадовськ невідомі недоброзичники вже проводили різноманітні дії проти парку, в т.ч. спалили два катери, що належать паркові, та навіть розпочали кампанію за скасування нацпарку (http://pryroda.in.ua/zapzf/brakonyery-hochut-skasuvaty-npp-dzharylhatskyy/). Тепер про парк поширює неправдиву інформацію громадська організація.

Дамо відповіді на звинувачення КЕКЦ в порядку їх викладених «фактів»:

1. «На границах парка практически не имеется аншлагов». Межі НПП «Джарилгацький» буде визначено в процесі розробки Проекту землеустрою з організації та встановлення меж земельних ділянок, що входять до складу Національного природного парку «Джарилгацький» без вилучення земель, та закріплення їх межовими знаками, робота над ним буде вестись протягом 2015 – 2016 рр. Хочемо наголосити, що робота Парку ведеться в катастрофічному режимі недофінансування, тому демократичним кроком було б не виставлення недостатньої кількості аншлагів як порушення, а пропозиція надати допомогу з їх встановлення.

2. «Заповедная зона парка вообще не обозначена аншлагами». Судячи із тексту та фото, представник організації, що готував матеріал, не збирався робити перевірку заповідної зони Парку. В іншому випадку цей спостерігач побачив би охоронні знаки встановленого зразку, які виготовлено і встановлено на території Парком в 2014 р. Державою профінансовано виготовлення поки що тільки 6 охоронних знаків на суму 1158 грн. Цей недолік буде ліквідовано протягом найближчого часу - в 2015 р. Розробляється Проект землеустрою щодо вилучення 805 га в постійне користування НПП «Джарилгацький».

3. «На территории парка ведется незаконная охота». Як аргумент, представлені фото і координати протипожежних оглядових вишок, фото іржавої гільзи, яка могла залишитись ще з того часу, коли острів Джарилгач був повноцінним мисливським господарством. За час існування мисливського господарства на острові Джарилгач були інтродуковані мисливські види ратичних: олені асканійської (штучно виведеної, гібридної) форми, лань та муфлон європейський . В замкнутому просторі острова та за відсутності природніх хижаків тварини швидко збільшують свою чисельність, що викликає загрозу для збереження охоронюваних природних комплексів Джарилгацького парку. Враховуючи цю проблему, Міністерство екології та природних ресурсів та Департамент екології та природних ресурсів Херсонської ОДА надали право Скадовському лісовому господарству дозвіл на регулювання чисельності диких тварин на 2015 рік. Відповідно, Скадовський лісгосп має право використовувати на своєму кордоні забійно-санітарний майданчик, згідно отриманих на 2015 р. лімітів, дозволу на регулювання чисельності диких тварин та існуючої Інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин. А саме: п. 4.8.: «Добуті в результаті проведення селекційного відстрілу тварини залишаються у розпорядженні користувача мисливських угідь.», п.4.9.: «Користувач мисливських угідь, залежно від результатів проведеної ветеринарно-санітарної експертизи, добутих під час селекційного відстрілу тварин, може самостійно реалізовувати цих тварин (у тому числі мисливські трофеї) або здійснювати їх переробку».

Також неодноразово наголошено, що працівники Парку живуть на кордоні лісгоспу, і це також брехня. У природоохоронного відділення «Острів» ще немає своєї бази і тому науковці та охоронці Парку можуть вести роботу тільки в польових умовах.

4.«Возле данного Домика лесника имеется незаконная свалка мусора».

Фото, яке зафіксувало сортувальний майданчик, свідчить про те, що Скадовський лісгосп, навпаки, не складує побутове сміття, зібране на рекреаційних ділянках Джарилгача, а розділяє скло, метал, пластик, папір і залишки їжі. По угодах, укладених між лісгоспом і Скадовським, Лазурнянським полігонами, упакована вторсировина, зібрана на острові, буде переправлена на материк і здана до утилізації. Купа ж скуйовджених сіток, яких презентовано, як факт браконьєрства наших робітників і лісників, була зібрана серед сміття по всьому острову для того, щоб лані і олені не чіпляли їх на роги. І кожен рибак вам скаже, що сітки при такому вигляді і зберіганні ні для чого не придатні.

5.«Работники парка, живущие в Домике лесника, занимаются рыбным браконьєрством». Зовсім безпідставним є звинувачення , що працівники Парку займаються браконьєрським ловом риби. На фото, яке «підтверджує» цей вигаданий факт, зафіксовано робочі моменти риболовецької бригади, яка має всі дозвільні документи, ми додаємо ці документи, які засвідчують право цього користувача здійснювати лов. Але наклеп має інший бік – на фото не територія Парку, і навіть не господарча його зона. Якщо хтось позиціонує себе обізнаним екологом, що претендує на роль перевіряючого заповідного режиму, то перед приїздом необхідно хоча б подивитися на карту національного парку, бо Каркінітська затока, яка зображена на фото, не входить до акваторії Парку.

Ми, працівники природоохоронної установи, не можемо повірити, що подібні викиди в Інтернет можуть сприяти природоохоронній пропаганді в Україні. На який ефект очікують автори подібних звинувачень? Вибачте, але все це дуже нагадує в своїх методах жовту пресу.

На нашу думку, метою природоохоронних організацій має бути співпраця та допомога установам природно-заповідного фонду. Проблеми заповідних територій дійсно існують, але їх можна вирішувати в якості друзів та соратників, а не як ворожих таборів. Звісно, якщо на меті є дійсно охорона природи, а не власний піар та чиїсь амбіції.

Фото встановлення охоронних знаків,  документи користувача можна переглянути ТУТ.