​Заочне розслідування злочинів в умовах конфлікту на сході України

Починаючи з 31 жовтня 2014 року, в українському кримінальному процесуальному законодавстві вперше з’явився інститут спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.


Відповідні зміни до закону було прийнято з метою забезпечення принципу невідворотності покарання у випадках, коли підозрюваний (обвинувачений), знаходячись поза межами України, переховується від органів слідства та суду, ухиляючись від кримінальної відповідальності, та задля підвищення ефективності розслідування окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки, а також забезпечення конфіскації майна за їх вчинення.

З того часу правоохоронні органи почали широко використовувати надані законодавцем можливості. Водночас у юридичній спільноті одразу виникли дискусії щодо доцільності існування цього інституту з огляду на баланс інтересів правосуддя та забезпечення прав особи, яка притягується до відповідальності in absentia.

При цьому, увага громадськості зосередилась передусім на справах щодо колишніх топ-посадовців нашої держави, які переховуються від правосуддя.

Поряд з цим, запровадження спеціального досудового розслідування і спеціального судового провадження має велике значення для притягнення до відповідальності осіб за вчинення злочинів, що пов’язані зі збройною агресією російської федерації проти нашої держави.

Лише за кримінальними провадженнями слідчих СБУ в Луганській області з 2015 року прокурорами направлено до суду у порядку спеціального досудового розслідування 245 обвинувальних актів щодо злочинів зазначеної категорії.

Однак судами ухвалено лише декілька вироків із призначенням винним реальних строків покарання у виді позбавлення волі, а переважна більшість справ «застрягли» на стадії підготовчого провадження.

Слід зазначити, що суди по-різному оцінюють аргументи прокурорів щодо наявності підстав для початку процедури спеціального судового провадження, унаслідок чого постановлено 113 ухвал, якими прокурорам у задоволенні клопотань відмовлено, а відповідні судові справи зупинено з оголошенням підсудних у розшук. Таким чином, до фактичного розшуку підсудних прокурори позбавлені можливості доведення їхньої вини перед судом і відповідні вироки не можуть бути ухвалені.

У зв’язку з цим, мусимо констатувати, що правоохоронним органам та судам не вдалося виробити єдину практику з цього питання, що, безумовно, не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Першопричиною такого стану речей є недоліки законодавства, що надало змогу правникам по-різному тлумачити ухвалені норми, у тому числі з огляду на практику Європейського суду з прав людини.

На даний час взагалі втратили чинність норми, які, так би мовити, «спрощували» процедуру спеціального досудового розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, надаючи змогу притягувати до відповідальності осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, пов’язаних з посяганням на державний суверенітет, та переховуються на тимчасово окупованій території України, без оголошення їх у міждержавний та/або міжнародний розшук.

У свою чергу, виконати вимоги ст. 297-1 КПК України щодо міжнародного розшуку під час розслідування проваджень цієї категорії слідчі та прокурори не мають можливості, оскільки правила роботи Інтерполу не дозволяють виконання запитів на розшук у справах щодо злочинів політичного та військового характеру.

Як наслідок, на сьогодні у слідстві СБУ ми вже маємо майже 500 зупинених кримінальних проваджень, у яких особам повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом.

Наразі слідство чітко розуміє, що підозрювані переховуються на тимчасово непідконтрольній території України або в росії, проте вжити дієвих заходів щодо їх розшуку неможливо. Звісно, при спробі перетину державного кордону України або лінії розмежування підозрювані особи затримуються та передаються до суду, однак таких випадків одиниці.

Таким чином, склалася парадоксальна ситуація, у якій прокурор, при наявності достатніх доказів вини особи, не має законних підстав направити справу до суду, а змушений приймати рішення про зупинення досудового розслідування. Водночас, до прийняття кінцевого рішення судом неможливо вирішити питання щодо стягнення з винної особи збитків, зокрема, шляхом конфіскації її майна чи активів.

З огляду на окреслену проблематику, потребує якнайшвидшого вирішення питання щодо внесення змін до чинного законодавства, які нададуть змогу проводити спеціальне досудове розслідування, а також судове провадження in absentia, особливо щодо злочинів, вчинених в умовах воєнного конфлікту з рф та підконтрольними їй збройними формуваннями. Адже на сьогоднішній день тільки слідчими правоохоронних органів Луганської області розслідується понад 9 тисяч кримінальних правопорушень цієї категорії, а реєстр потерпілих нараховує більше 4 тисяч осіб.

При цьому, в умовах триваючого збройного конфлікту майже щодня вчиняються нові злочини, у тому числі пов’язані з порушенням міжнародного гуманітарного права. Відповідно, кожне злочинне посягання на права і свободи громадян, а також державні інтереси, має отримати чітку, швидку та справедливу відповідь правоохоронних органів та судової системи України.

Передбачаючи критику противників інституту заочного досудового та судового провадження, зазначу, що прокурори не вимагають якихось особливих повноважень, щоб «спростити собі життя», а, навпаки, відстоюють засади публічності процесу над злочинцями, в якому кінцеве рішення має поставити суд в умовах змагальності сторін обвинувачення та захисту.

Задля цього заочна процедура повинна передбачати низку гарантій, таких як: обов’язкове залученням захисника, можливість учасників процесу та сторони захисту отримувати інформацію про процесуальні рішення, у тому числі з офіційних сайтів державних органів, безумовні права на оскарження рішення про початок заочного досудового розслідування, інших прийнятих процесуальних рішень та, головне, право на перегляд ухваленого вироку за участі особи.

За таких умов заочне провадження повинно стати одним з механізмів реалізації принципу невідворотності покарання та забезпечення законності у державі.

Підсумовуючи, не побоюся висловити переконання, що, незважаючи на певні складнощі розслідування вчинених в умовах збройного конфлікту злочинів, усі винні особи постануть перед судом та понесуть справедливе покарання.

Олексій ЛЯШЕНКО, прокурор Луганської області, Резонанс

Фото прес-служби прокуратури Луганської області



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

На жаль, під час учора отримав бойове травмування один наш герой. Наші захисники вогнем у відповідь знищили 8 окупантів, одного поранили

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.