​День Конституції? Особисто мені сьогодні святкувати нема чого…

Для мене День Конституції - це день лицемірства і нестримної жаги влади українських еліт. Чому? Тому що Конституцію ніхто не знає і не читає. А якщо і читають, то максимум - «права і свободи». До обов’язків не дочитує ніхто, а про інші розділи і говорити не доводиться.

Що ж стосується еліт, то вони сприймають Конституцію виключно як інструмент влади і «перекроюють» її під себе, ігноруючи законність та інтереси держави і суспільства.

У нас немає бездоганної, з точки зору законності, Конституції. Пояснюю простими словами. Умовно, Конституцій ми мали дві - «Кучми, 1996» і «Ющенка, 2004».

Потім янукович здійснив узурпацію влади і повернув абсолютно безпідставно, з точки зору закону, Конституцію «Кучми», бо там в президента значно більше повноважень.

А в 2014 ми повернулись до Конституції «Ющенка». Так-так, на цьому місці я теж замислилась, який нормальний інвестор прийде в державу, де кожної президентської каденції змінюють основний закон... але це не найцікавіше.

Попри те, що Конституція «Ющенка», тобто чинна зараз, більш демократична з точки зору розподілу владних повноважень, прийнята вона була все ж таки з процедурними порушеннями і дуже серйозними.

Адже парламент має право голосувати лише за ту редакцію змін до Конституції, щодо якої є висновок Конституційного Суду України. І не може парламент туди щось своє вписувати після такого висновку. А якщо хоче вписати, то ці зміни знову повинні отримати висновок КСУ.

Але у 2004 році чомусь проігнорували цей порядок. І проголосували за текст, у якому були норми, що не отримали висновок КСУ.

Тому зараз в Україні чинна Конституція, яка прийнята з порушеннями конституційної процедури.

Тож, особисто мені сьогодні святкувати нема чого.

Anna Maliar, facebook.com

Фотоколаж Comments.ua