Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтвердив, що, на догоду Зеленському, йому плювати на ГНЕУ, ОБСЄ та звернення журналістів. Їм потрібна цензура на російський манер

Комітет гуманітарної та інформаційної політики щойно проголосував "за" прийняття законопроєкту 2693 у першому читанні. На аргументи ГНЕУ, ОБСЄ, а також на звернення журналістів і ЗМІ вирішили увагу не звертати, оскільки більшість членів Комітету від фракції "Слуга народу" вважають, що проєкт не порушує права журналістів. Робоча група, яка готувала текст законопроєкту вважає, що не потрібно виконувати висновки і рекомендації ГНЕУ та ОБСЄ. Чому не пояснили.

Щодо виконання вимоги прийняття цього законопроєкту для впровадження Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Давайте подивимось по тексту Угоди між Україною і ЄС. Додатком ХХХVІІ Україна зобов’язалася впровадити “Директиву № 2010/13/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 10 березня 2010 року про узгодження деяких положень, встановлених законом, правилами або адміністративними діями у державах-членах, що стосуються надання аудіовізуальних медіа-послуг (Директива про аудіовізуальні медіа-послуги)” https://eu-ua.org/tekst-uhody-pro-asotsiatsiiu/dodatky-rozdil-v/dodatok-ХХХVІІ

Але на заміну Директиві № 2010/13/ЄС "з огляду на зміни ринкових реалій" було прийнято Директиву №2018/1808 про аудіовізуальні медіапослуги, про яку немає згадки в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Це означає, що відповідно до Угоди, нова Директива імплементується після оцінки її впливу на різні сфери й загального аналізу впливу. Держави ЄС тільки напрацьовують власні механізми для впровадження директиви — відповідно до статей 33, 33а Директиви №2018/1808 — держави повинні прозвітувати про впровадження Директиви зі згадуванням цієї директиви у своєму законодавстві (це також вимога директиви стаття 33а - 2) до 19 вересня 2020 року, а прозвітувати про практику її застосування повинні до грудня 2022 року.

https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2018/1808/oj?fbclid=IwAR08KknmuMDTDNsJWSuxS6E7knfXXTCHc1wq4BrNBabn6hPs9EjP-DQnj9M

Таким чином, зобов’язання України стосуються не чинної нині Директиви і, відповідно до Угоди між Україною і ЄС, впровадження нової Директиви №2018/1808 відповідно до пункту 3 статті 463 Угоди “Рада асоціації може актуалізувати або вносити поправки до Додатків до цієї Угоди, враховуючи розвиток права ЄС і застосовних стандартів, які визначені у міжнародних документах”, що відбувається за результатами оцінки впливу поправок на різні сфери й загального аналізу впливу та позитивного рішення Парламентського комітету асоціації. Про це говорять експерти і державні службовці, причетні до укладання Угоди, про це свідчить текст Угоди.

Крім того, при прийнятті законопроєкту необхідно врахувати рішення Ради Міністрів ОБСЄ 3/2018, прийняте 7 грудня 2018 року, яке встановлює наступні зобов’язання, України:

“1. Повністю виконувати всі зобов'язання ОБСЄ та свої міжнародні зобов'язання пов'язані зі свободою вираження поглядів та свободою засобів масової інформації, включаючи повагу, сприяння та захист свободи пошуку, отримання та передачі інформації незалежно від кордонів;

2. Повноцінно запровадити свої закони, політику та практику щодо свободи ЗМІ з дотримання своїх міжнародних зобов'язань та перегляд і, за необхідності, скасування або зміну їх (законів, політики та практики), щоб вони не обмежували можливості журналістів виконувати свою роботу самостійно та без зайвих зусиль і перешкоджання.”

Тепер питання до фракцій ВР та народних депутатів: чи готові вони підтримати закон, проти якого виступають журналісти і ЗМІ різних політичних поглядів? Дуже різних. Абсолютно різних. Чи готові вони підтримати закон проти якого виступають журналісти і редактори місцевих медіа? Особливо перед місцевими виборами. Можливо не тільки перед місцевими.

Тетяна Котюжинська