У ЄБРР вимагають не фінансувати малі ГЕС на Білому Черемоші

Українські природозахисники вимагають у керівництва Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) скасувати прийняте 26 грудня 2012 року рішення про виділення 1,3 млн. євро на будівництво Голошинської МГЕС. Проект розроблено із порушеннями норм українського законодавства, без належного громадського обговорення, і громадськість занепокоєна, що така практика може призвести до появи за підтримки банку і інших проблемних проектів МГЕС у карпатському регіоні, повідомляє прес-служба НЕЦУ.

У зверненні до Виконавчого Комітету ЄБРР у Лондоні, надісланому 6 березня 2013, природоохоронці вказали на ряд порушень, допущених девелопером проекту ТОВ «Гідропауер» на стадії проведення оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та екологічної експертизи. Зокрема не була забезпечена належним чином участь громадськості, а матеріали ОВНС не містять ряду обов’язкових розділів і не оцінюють усіх можливих впливів на довкілля.

«Коли у грудні 2012 року громадськість врешті отримала доступ до матеріалів по проекту Голошинської МГЕС, ми зрозуміли, чому так пізно – вкрай низька якість тексту ОВНС просто вражала. Еколого-експертна оцінка взагалі викликає лише обурення. Наприклад, у ній констатується, що вплив гідроелектростанції на річкову фауну (зокрема риб) буде відсутній! Тут стає зрозумілою вся важливість громадського обговорення таких проектів – якщо обговорення повноцінно проводиться до прийняття остаточних рішеннь, то такі речі просто не мають шансів залишитись непоміченими чи замовченими» – коментує Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України.

Проект Голошинської МГЕС фінансується у рамках Програми ЄБРР з фінансування альтернативної енергетики в Україні. Проекти цієї програми були покликані продемонструвати потенціал «екологічно дружньої» альтернативної енергетики та запровадити приклади найкращих європейських практик в секторі відновлюваної енергетики.

«На жаль, ми бачимо, що один з перших проектів по цій програмі був розроблений у найбільш екологічно чутливій зоні – Карпатах, із дуже неякісною оцінкою впливу на навколишнє природне середовище та без належного залучення громадськості. Ми переконані, що це поганий старт і банк має переглянути прийняте у грудні рішення» – стверджує Анатолій Павелко, спеціаліст з гідроенергетики WWF.