Меркель вирішуватиме з Обамою, як розв’язати українську кризу

У четвер, 1 травня, канцлер ФРН Ангела Меркель (Angela Merkel) вилітає до Вашингтона. Її візит в США вважається робочим, а не офіційним. Так, главу уряду ФРН не будуть приймати з військовими почестями. Разом з тим, програма перебування Меркель у Вашингтоні помітно ширша, ніж це зазвичай буває в ході робочого візиту.

Запланована, зокрема, велика прес-конференція лідерів двох країн за підсумками переговорів, а не просто короткі заяви для преси перед їх початком. Крім того, Меркель буде зустрічатися з американськими конгресменами, представниками ділової та політичної еліти США, з директором Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Але найголовніша відмінність, підкреслюють в Берліні, це надзвичайно довгий для робочого візиту час, відведений на спілкування з президентом Бараком Обамою - чотири години. Мова, в першу чергу, піде про Україну.

Україна - головна тема

Як відзначають представники німецького уряду, Берлін і Вашингтон тісно координують свої дії, що, зокрема, виразилося в синхронному введення Сполученими Штатами та Європейським Союзом додаткових санкцій проти Росії на початку цього тижня.

Підтримують США і ФРН також триєдиний підхід до врегулювання української кризи: політичний діалог з учасниками конфлікту, економічна допомога Україні і, по-третє, збереження загрози подальших куди більш чутливих санкцій проти Росії.

Що стосується політичного аспекту, то Берлін наполягає на виконанні домовленостей, досягнутих 17 квітня на чотиристоронніх переговорах в Женеві, які, як зазначають представники канцлера, «вказують шлях до можливого політичного вирішення кризи».

При цьому, однак, волю до реалізації женевської заяви Німеччина бачить тільки з боку України, «уряд якої прийняв заходи з роззброєння нелегальних збройних груп і звільнення зайнятих громадських будівель». Росія ж, за оцінкою офіційного Берліна, поки нічого не робить для деескалації обстановки на сході України, роззброєння проросійських сепаратистів і звільнення захоплених ними в заручники військових спостерігачів ОБСЄ.

Радники канцлера нагадують про те, що Ангела Меркель говорила по телефону з Володимиром Путіним, намагалася умовити його публічно заявити про підтримку женевської заяви і виступити із зверненням до проросійських угруповань на сході України. Але її зусилля виявилися марними.

США та ЄС згодні в тому, що в разі подальшого загострення ситуації проти Росії буде введена третій ступінь санкцій, що передбачає заходи економічного впливу, тобто експортно-імпортні обмеження або фактично ембарго.

Третій ступінь санкцій

Меркель і Обама мають намір у ході своїх переговорів обговорити деталі. Американці щодо санкцій взагалі налаштовані більш рішуче, ніж європейці.

По-перше, США в разі введення економічного ембарго проти Росії втратять менше. По-друге, в ЄС - 28 країн, яким не так вже й просто прийти до спільного знаменника. Нарешті, по-третє, в країнах Євросоюзу дещо інша, ніж у США, законодавча база, яка зобов'язує європейців суворо дотримуватися правових норм при введенні, наприклад, персональних санкцій.

Як пояснюють чиновники з відомства федерального канцлера, ЄС може вводити, зокрема, візові обмеження і заарештовувати банківські рахунки тільки тих осіб, які мають безпосереднє відношення до дій Росії, що суперечить міжнародному праву. У США ж на цей рахунок більш загальні правила. Тому й американські «чорні» списки виглядають дещо інакше, ніж європейські, а рішення про перехід від персональних до економічних санкцій в США, на відміну від ЄС, може бути прийняте більш плавно, підкреслюють джерела в уряді ФРН.

Як би воно не було, ЄС і США вже домовилися в принципі про третій ступінь санкцій. Головне невідоме при цьому - де той поріг, за яким такі заходи і справді будуть прийняті. У Берліні трохи туманно говорять про «подальшу ескалацію ситуації» на сході України, але замовчують про те, як її виміряти і як довго Німеччина і ЄС мають намір вичікувати.

Відповідаючи на запитання кореспондента DW, офіційний представник канцлера ФРН Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) трохи роздратовано зауважив, що «термін введення санкцій не оголошують на урядовій прес-конференції, це предмет практично постійних переговорів європейських та трансатлантичних партнерів».

Крим залишається на порядку денному

На тлі подій на сході України, в Берліні стали менше говорити про становище в Криму. Але це не означає, що уряд ФРН змирився з включенням півострова до складу Росії.

Крим залишається на порядку денному. Офіційні представники канцлера заявляють, що Захід ніколи не визнає його анексії. Вони, до речі, звертають увагу на один примітний факт: за їхніми відомостями, російські банки не поспішають відкривати свої філії в Криму, побоюючись таких же західних санкцій, які вже прийняті щодо деяких російських представників в Криму і банків, що обслуговують Кремль.

Україні допоможуть розрахуватися за газ

Україна стане і головною темою переговорів Меркель в МВФ, який вже підготував програму фінансової допомоги Україні.

Мова також піде про питання, як допомогти Україні сплатити рахунки за російський газ - і колишні, і майбутні. У відомстві федерального канцлера підкреслюють, що Берлін зацікавлений у тому, щоб Київ погасив набуті борги, в тому числі і для того, щоб позбавити Росію можливості дорікати Україні в недотриманні фінансових зобов'язань.

При цьому, однак, не всі вимоги «Газпрому» в Берліні вважають виправданими. Одна справа - ті 2,2 мільярда доларів за вже поставлене в Україну паливо за колишніми пільговими цінами в 286 доларів за тисячу кубометрів. Ці борги за допомогою МВФ будуть повернуті.

Різке ж підвищення цін внаслідок анексії Криму і зміни в односторонньому порядку статусу Севастополя з його базою для російського військово-морського флоту в Берліні називають «верхом цинізму».

Джерело: dw.de