Україна

Майже вісімдесят років відділяють нас від останніх битв Другої світової війни, яка стала основою стратегічного бачення воєн кінця ХХ-го – початку ХХІ-го століття. Незважаючи на шалений розвиток озброєння та військової техніки, а саме: авіації, ракет та космічних засобів, розвиток зв’язку та РЕБ, стратегія перемоги полягала у знищенні супротивника та захопленні або звільненні території. При цьому форми і способи, якими це досягалося, безпосередньо залежали від рівня розвитку озброєння та військової техніки, що використовувалась.

З часів Порошенка суспільству почали на вуха вішати локшину, що один менеджер, але - професійний, може розбиратись в усьому: від організації роботи ресторану до реалізації проектів, пов'язаних з космічною галуззю. Вже тоді вилізли усілякі супрунші, мілованови, данилюки, котрі розбирались в усьому (як повідомляли суспільству), а, паралельно, змінювали закони, аби усілякі ЮгІ луценки могли ставати прокурорами.

Війна – рушій прогресу. Принаймні технічного прогресу. І ті, хто нехтує використанням його здобутків – поступають своїм ворогам, які намагаються йти в ногу з цим самим прогресом.

Безумовно, так відбувається не завжди. Спроможність перебудовувати економіку настільки швидко, щоб новітні технічні рішення впроваджувались у виробництво майже одразу після того, як креслення стануть прототипами, залежить від наявних ресурсів: кадрових, технічних, освітніх, природніх та людських тощо. Проте, навіть поступаючись в обсязі та якості ресурсів, можна виграти війну через кращу організацію процесів її ведення. Насамперед, цей фактор демонструє свою вагомість тоді, коли з’являється нова технологія чи новий метод використання вже відомої технології для отримання воєнної переваги над противником.

Дорогі друзі!

Наше видання щиро вітає всіх українців з прийдешніми святами! У новому році всім бажаємо мирного неба, добробуту, здоров’я, а головне - ПЕРЕМОГИ. Ми вдячні кожному, хто читає нас і разом з нами наближає перемогу і на інформаційному фронті. Ми віримо, що не розчарували наших читачів, і ви і наступного році будете з нами.

Перший зразок християнського хорового виконання – спів ангелів у різдвяну ніч (Лк., 2). Переломним моментом появи християнської хорової музики стала тема: перший наступ Месії Ісуса з Назарету. У зв'язку з цим посилилася просвітницька функція хорової музики: поширювати Євангеліє всьому світу, розповідаючи про Ісуса та Його місію.