Пленарні засідання Верховної Ради 10-13 квітня 2012 року

У вівторок, 10 квітня, відбулися пленарні засідання десятої сесії Верховної Ради шостого скликання. Народні депутати на початку ранкового засідання хвилиною мовчання вшанували пам'ять члена Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, члена фракції Народної Партії у Верховній Раді Ігоря Головченка, який раптово помер 7 квітня на 52-му році життя.

Голова Верховної Ради В.Литвин поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 20-23 березня.

З оголошеннями, заявами, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Парламентарії включили до порядку денного сесії низку законопроектів.

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" у засіданні було оголошено перерву.

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв зачитав заяву фракцій. "Останні заяви першого заступника Генерального прокурора Рената Кузьміна - це є дії, які прямо підпадають під ознаки злочину, коли 70 мільйонів гривень було викинуто на так званий аудит уряду Тимошенко - і нічого не змогли знайти, крім закупівлі "швидких допомог" для сільської місцевості та своєчасної виплати пенсій. З'явилися нові справи - політичні замовлення, які виконувала Генеральна прокуратура, а саме: так звана газова справа. Коли і ця справа не знайшла підтримки ні в українському суспільстві, ні закордоном, була знайдена справа 17-річної давності, справа так званої "ЄЕСУ". Коли стало зрозуміло, що і це бита карта, саме тоді перший заступник Генерального прокурора вирішив обвинуватити лідера опозиції в так званих замовних вбивствах", - зазначається у заяві.

Фракції заявляють, що "ніякий Кримінально-процесуальний кодекс без кардинальної зміни Генеральної прокуратури і судової системи України не зможе нічого зробити в державі. Це лише буде прикриття, "фіговий листок", який дозволить звітувати перед міжнародною спільнотою про нібито виконані зобов'язання. А в країні і далі будуть прикриватися політичні репресії і знущання над опозицією саме завдяки цим так званим змінам".

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самоооборона" наполягають на "негайному вирішенні питання про відповідальність посадових осіб Генеральної прокуратури, і перш за все Генерального прокурора і його першого заступника Рената Кузьміна, які несуть пряму відповідальність за подальше розпалювання політичних репресій в країні. Без вирішення цього питання вирішення будь-яких інших питань є неможливим".

В.Литвин оголосив до розгляду проект Кримінального процесуального кодексу.

Народний депутат С.Сас, взявши слово, звернув увагу на ту обставину, що профільний комітет "специфічним способом" розглядав цей законопроект. "За 3 години 130 поправок пройшли, а потім голосували все гамузом. Щоб спростувати чи підтвердити цю інформацію, я прошу надати слово секретарю цього комітету, щоб він пояснив, в який спосіб приймався на комітеті даний законопроект", - зазначив С.Сас.

Парламентарій також звернувся до головуючого з проханням зачитувати всі поправки, які ставляться на голосування, проводити обговорення всіх поправок, як передбачають 45 і 120 статті Регламенту.

В.Литвин відповів, що він отримав документи за підписом голови комітету, тому вважає, що нема підстав слухати секретаря комітету.

Підготовлений до другого читання проект Кримінального процесуального кодексу у новій редакції доповів перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник. "Прийняття нової редакції Кримінального процесуального кодексу назріло давно, але на рішучий крок у влади постійно не вистачало політичної волі. Щоб його зробити знадобилось цілих 15 років. Саме стільки часу пройшло з тієї історичної події, коли Україна вибрала європейський шлях розвитку і взяла на себе зобов'язання реформувати кримінальне судочинство", - зазначив доповідач.

В.Олійник нагадав, що Президент України В.Янукович своїм Указом в 2010 році створив робочу групу, яка підготувала проект Кримінального процесуального кодексу. Розроблений законопроект пройшов декілька європейських правових експертиз. Їх висновки однозначні: проект КПК на 99 відсотків відповідає європейським стандартам.

Доповідач зачитав пункт Резолюції ПАРЄ по Україні від 26 січня цього року, в якому зазначено, що Асамблея "вітає той факт, що Президент України подав на розгляд Верховної Ради новий проект Кримінального процесуального кодексу і закликає Верховну Раду прийняти у найшвидший спосіб цей закон, який повністю бере до уваги рекомендації експертів Ради Європи під час розгляду ними проекту".

В.Олійник також повідомив, що більшість українських експертів підтримали такі висновки і без перебільшення називають президентський проект КПК "малою Конституцією України".

"Проект КПК поставить на перше місце інтереси громадянина, а не правоохоронних органів. Документ вводить реальну змагальність сторін у кримінальному процесі, зменшує кількість арештів і створює підстави для винесення виправдальних вироків. З прийняттям Кодексу очікується суттєве зменшення тортур і катувань, оскільки явка з повинною більше не "цариця доказів". Вводиться норма, що всі обмеження конституційних прав і свобод громадян, як то арешт, обшук, привід та інші, можуть бути застосовані тільки за згодою суду. Терміни проведення слідства і утримання під вартою зменшуються до 6 або 12 місяців, в залежності від тяжкості злочину", - наголосив доповідач.

В.Олійник повідомив, що під час підготовки проекту Комітетом опрацьовано 3 тисячі 755 поправок. Враховано було частково або повністю 1085 поправок, 2 тисячі 217 пропозицій пропонується відхилити. Крім того, з 453 пропозицій Комітет не прийняв остаточного рішення і просить прийняти це рішення у залі. За його словами, також підготовлена додаткова таблиця на 48 аркушах, де враховані 136 пропозицій Головного юридичного управління. Комітет пропонує розглянути поправки і прийняти Кримінальний процесуальний кодекс України в цілому як закон.

З особливою думкою виступив народний депутат Юрій Кармазін. Парламентарій повідомив, що він подав до цього проекту 323 пропозиції, які, у разі врахування, "могли б кардинально змінити Кримінально-процесуальний кодекс, зробити його орієнтованим на людей та їхні потреби, а не на створення сприятливих умов для того, щоб влада як маріонетками могла маніпулювати усіма, ким побажає".

"Кодекс у такому вигляді, який він є зараз, треба відправити на фундаментальне доопрацювання із залученням громадськості, і аж ніяк не приймати. Він викличе параліч правоохоронної системи, додатково збільшить навантаження на слідчих на 4-5 мільйонів справ", - заявив Ю.Кармазін.

Народний депутат наголосив, що "цей кодекс хочуть прийняти під вибори. В ньому вже відсутня стадія притягнення до відповідальності, що є підставою для зміни Конституції. Проігноровано такий орган, як Конституційний Суд.

Верховний Суд як вищий орган в цьому кодексі практично відсутній. Інституту присяжних насправді взагалі немає. Присяжного в тому класичному вигляді, в якому він існує в інших країнах, яким він задумався Конституцією, просто не існує.

У проекті нового КПК не врегульовано передбачений ще у 1996 році пункт 9 "Перехідних положень" Конституції: створення належної системи досудового слідства.

В негативну сторону змінюється функції прокуратури, звужується коло тих осіб, які можуть бути адвокатами. Отже, порушено право на захист. Фактично проектом КПК встановлюється повна монополія адвокатів у питаннях надання правової допомоги відповідним особам при здійсненні кримінального провадження".

На думку Ю.Кармазіна, запропоновані зміни до чинного законодавства з питань надання правової допомоги суперечать статті 59 Конституції України, яка гарантує право кожного бути вільним у виборі захисника своїх прав; суперечить також рішенню Конституційного Суду від 2000 року. Також у цьому кодексі замість явки з повинною буде використовуватися угода про визнання винуватості, яку будуть вибивати, щоб людина відмовлялася від частини своїх прав.

Народний депутат зауважив: у проекті фактично не передбачається можливості належного забезпечення процесуального статусу потерпілого, захисту його інтересів.

На його думку, "загальні положення КПК дуже гарні, водночас цього не можна сказати про весь КПК".

Народні депутати приступили до розгляду поправок. Парламентарії, зокрема, не підтримали низку поправок щодо зміни назви проекту на "Кримінально-процесуальний кодекс України" або "Карно-процесуальний кодекс України".

Була підтримана поправка залишити назву проекту, прийняту у редакції першого читання: "Кримінальний процесуальний кодекс України".

На ранковому засіданні народні депутати розглянули 181 поправку до проекту.

За результатами голосування була підтримана Глава 1 "Кримінальне процесуальне законодавство України та сфері його дії", яка містить 6 статей.

Головуючий закрив ранкове пленарне засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд поправок до проекту Кримінального процесуального кодексу.

Парламентарії розглянули 837 поправок з порівняльної таблиці.

За результатами голосування прийнято 47 із 614 статей.

Головуючий закрив вечірнє засідання о 23-й годині 24 хвилини.


У середу, 11 квітня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, зазначив, що на початку засідання, згідно з порядком денним на середу, народні депутати виступатимуть із заявами, пропозиціями. Потім, за його словами, буде продовжено розгляд проекту Кримінального процесуального кодексу у другому читанні.

В.Литвин також зазначив, що сьогодні необхідно остаточно розглянути проект постанови про План заходів щодо реалізації положень Висновку №190 (1995) Парламентської асамблеї Ради Європи "Заявка України на вступ до Ради Європи" та Резолюції №1862 (2012) Парламентської асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні" (№10078), який Верховна Рада прийняла за основу 21 березня.

Головуючий запропонував продовжити пленарне засідання до 15-ї години і працювати без перерви.

Парламентарії підтримали цю пропозицію.

З оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили народні депутати.

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для заяви.

Представник фракції "БЮТ-Батьківщина" Степан Курпіль повідомив, що на сесії Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ, до якої входять депутати Європейського парламенту та представники національних парламентів України, Азербайджану, Грузії, Вірменії та Молдови, минулого тижня було прийнято резолюцію про становище Юлії Тимошенко.

Народний депутат також повідомив, що він має доручення фракції ознайомити парламентаріїв з найбільш важливими положеннями цієї резолюції. "Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ засуджує вирок, винесений Юлії Тимошенко. Цей вирок викликає застереження, пов'язані з політичною свободою, верховенством права і становищем демократії в Україні. ЄВРОНЕСТ закликає Верховну Раду України переглянути і без зволікань змінити Кримінальний кодекс, який передбачає переслідування за політичні рішення, що не відповідає міжнародним стандартам. ЄВРОНЕСТ вимагає, щоб українські органи влади забезпечили Юлії Тимошенко, Юрію Луценку, Валерію Іващенку основне право на підтримку здоров'я, і щоб їм відповідно до міжнародних стандартів було надано необхідну медичну допомогу. ЄВОНЕСТ підкреслює, оскільки українські державні лідери неодноразово заявляли про відданість європейським цінностям і процесам інтеграції з метою вступу у довгостроковій перспективі до Євросоюзу, Президент Янукович несе особисту відповідальність за виконання численних обіцянок даних міжнародним і європейським партнерам Тому єдиний правильний висновок для влади - це виконувати рекомендації і вимоги міжнародних інституцій і власні обіцянки. Політичні в'язні повинні бути на свободі" - йдеться у заяві.

Парламентарії продовжили розгляд поправок до проекту Кримінального процесуального кодексу.

Народний депутат Віктор Швець перед розглядом чергової поправки зазначив: "після розглянутого обсягу правових норм, передбачених проектом Кримінально-процесуального кодексу, можна зробити висновок про те, що повністю зруйнована незалежна професійна, процесуальна фігура в кримінальному процесі, яким є захисник. Відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу, який вже ухвалений, захисник стає підневільним, захисник є надзвичайно вразливою фігурою, який замість того, щоб захищати права і свободи своїх підзахисних, сприяти і всіма засобами в тому, щоб відстоювати його порушені права, він повинен буде, перш за все, думати про те, як самому не потрапити до в'язниці за свою професійну діяльність".

На пленарному засіданні загалом було розглянуто 1294 поправки з 3756. Народні депутати підтримали 95 з 416 статей проекту Кримінального процесуального кодексу.

Парламентарії розглянули проект постанови про План заходів щодо реалізації положень Висновку №190 (1995) Парламентської асамблеї Ради Європи "Заявка України на вступ до Ради Європи" та Резолюції №1862 (2012) Парламентської асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні".

Підготовлений до другого читання проект постанови доповів перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл. Він повідомив, що під час доопрацювання до Комітету надійшла 31 пропозиція від народних депутатів. За його словами, більшість пропозицій надійшла від представників фракції "БЮТ-Батьківщина".

Народні депутати приступили до розгляду поправок.

Представники фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" під час розгляду поправок висловили незадоволення з приводу того, що під час голосувань не підтримуються враховані у порівняльній таблиці поправки членів профільного комітету.

На знак протесту фракції залишили сесійний зал.

З урахуванням деяких пропозицій проект постанови 261-м голосом було прийнято в цілому.

Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк перед тим як закрити пленарне засідання, повідомив, що завтра на пленарних засіданнях розгляд проекту Кримінального процесуального кодексу буде продовжено.

А.Мартинюк також повідомив, що планується розглянути питання про призначення Голови Рахункової палати і питання про обрання і звільнення суддів, а також проект закону про внесення змін у Податковий кодекс стосовно подвійного декларування.

Наступне пленарне засідання десятої сесії відбудеться у четвер, 12 квітня.


У четвер, 12 квітня, відбулися пленарні засідання десятої сесії Верховної Ради шостого скликання.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання запропонував продовжити вечірнє засідання до завершення розгляду питань, визначених розкладом на четвер.

Народні депутати 247-ма голосами підтримали пропозицію.

В.Литвин оголосив до розгляду питання про призначення Голови Рахункової палати. Він повідомив, що відповідно до статті 10 Закону України "Про Рахункову палату" ним, як Головою Верховної Ради України, було внесено подання про призначення Магути Романа Миколайовича на посаду голови Рахункової палати. Слово для доповіді було надано першому заступникові Голови Комітету з питань бюджету Владиславу Лук'янову.

В.Лук'янов нагадав, що статтею 10 Закону "Про Рахункову палату" встановлено: голова Рахункової палати призначається на посаду Верховною Радою терміном на 7 років. Згідно із цією статтею, Головою Рахункової палати може бути громадянин України, який має вищу економічну або юридичну освіту, досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права, а також підтвердив свої професійні знання під час обговорення його кандидатури.

В.Лук'янов повідомив, що Комітет з питань бюджету розглянув зазначене питання та ухвалив рішення: кандидатура Магути Романа Миколайовича на посаду голови Рахункової палати відповідає вимогам статті 10 Закону "Про Рахункову палату".

Виступаючи перед Верховною Радою, Р.Магута повідомив, що, на його думку, нагальним є розробка та прийняття нової редакції Закону "Про Рахункову палату", який має системно врегулювати повноваження Рахункової палати в сфері публічного контролю за рухом державних коштів. "Надзвичайно актуальним є зміцнення ролі Рахункової палати в створенні єдиної системи фінансового контролю в Україні. На часі таке реформування системи, після якого Рахункова палата повинна стати координаційним, провідним і єдиним інститутом парламентського контролю, забезпечувати повний та прозорий контроль в сфері публічних фінансів.

Вкрай важливим на сьогодні є чітке розмежування внутрішнього контрольно-ревізійного та зовнішнього контролю Рахункової палати таким чином, щоб зменшити навантаження та тиск на об'єкт контролю, суттєво зменшити кількість контролюючих органів в державі", - наголосив Р.Магута.

Кандидат також окреслив своє бачення інституційного розвитку Рахункової палати. На його думку, необхідно оптимізувати структуру та професійний потенціал Рахункової палати, здійснити підбір фахівців-аудиторів з досвідом сучасної міжнародної школи аудиту, запровадити в практику роботи Рахункової палати європейські і світові стандарти аудиту, підвищити роль та престиж контролерів-аудиторів, забезпечити принцип незалежності Рахункової палати як за формою, так і за змістом.

"Потребує також належного унормування питання взаємовідносин Рахункової палати і парламентських комітетів, особливо в частині подальшого вдосконалення бюджетного законодавства", - наголосив кандидат і висловив намір плідно працювати з бюджетним комітетом в цій сфері.

В обговоренні кандидатури Р.Магути взяли участь представники депутатських фракцій і груп. Кандидата підтримали представники фракцій Народної Партії, Партії регіонів, КПУ і групи "Реформи заради майбутнього".

Проти призначення Р.Магути на посаду Голови Рахункової палати висловились представники фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна самооборона".

На вимогу фракцій "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна самооборона" у засіданні було оголошено перерву, під час якої відбулося засідання керівників депутатських фракцій і груп.

Заяву фракції "БЮТ-Батьківщина" зачитав народний депутат Роман Забзалюк. "Заява Генпрокурора Пшонки та його першого заступника Кузьміна про нібито причетність Юлії Тимошенко до вбивства Євгенія Щербаня та безпідставні, надумані обвинувачення її в інших злочинах - це спроба сховати справжніх замовників, а відповідальність перекласти на лідера опозиції для її дискредитації. Намагання звинуватити Юлію Тимошенко у цих справах - брутальна провокація. Це "політичне кіллерство" влади, яке здійснює Віктор Янукович по відношенню до Юлії Тимошенко.

Тому опозиційними фракціями було зібрано 150 підписів про початок процедури висловлення недовіри Генеральному прокурору. Ми вимагаємо поставити чинне питання на розгляд парламенту. Ми також вимагаємо, щоб Віктор Пшонка виступив зі звітом перед Верховною Радою і дав вичерпні відповіді народним депутатам: на яких підставах, без будь-якого слідства та доказів він та його перший заступник обвинувачують Юлію Тимошенко", - зазначається в заяві.

Р.Забзалюк також повідомив, що фракція "БЮТ-Батьківщина" ініціює створення тимчасової слідчої комісії для з'ясування обставин вбивства народних депутатів Євгенія Щербаня, Євгена Кушнарьова, а також інших масових вбивств відомих політиків та бізнесменів, які відбувалися протягом 1995-1998 років у Донецькій області. "Саме в цей час прокурором у Донецькій області був Віктор Пшонка, і саме в цей час відбулись наведені масові вбивства. Головний свідок у вбивстві Євгенія Щербаня Олександр Кушнір був вбитий у слідчому ізоляторі Донецька. Сьогодні останній із свідків, який відбуває пожиттєве ув'язнення, раптом переведений до Лук'янівського СІЗО у Києві. Чи не з метою остаточної ліквідації замітання слідів справжніх замовників вбивства Євгенія Щербаня та інших злочинів?

Очевидно нинішній Генпрокурор особисто повинен нести відповідальність за страшні вбивства, які відбувалися у Донецькій області в середині 90-х років і які до цього часу не розкриті. І він також повинен понести відповідальність за безпідставні обвинувачення Юлії Тимошенко, які він і його перший заступник дозволяють собі публічно виголошувати.

Тому фракція "БЮТ-Батьківщина" вимагає звіту Генерального прокурора у Верховній Раді і розгляду питання про його відставку", - заявив Р.Забзалюк.

Голова Верховної Ради В.Литвин поінформував про результати засідання Погоджувальної ради, яке відбулося під час перерви. Учасники засідання обговорили питання про ініціативу двох фракцій розпочати процедуру висловлення недовіри Генеральному прокурору. В.Литвин зазначив, що це питання складне і відповідальне, а тому треба діяти відповідно до Закону "Про Регламент Верховної Ради України".

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого про продовження ранкового засідання до 15-ї години і проведення таємного голосування щодо призначення Голови Рахункової палати з 12-ї до 13-ї години.

Верховна Рада продовжила розгляд поправок до проекту Кримінального процесуального кодексу.

0 12-й годині у пленарному засіданні було оголошено перерву, під час якої народні депутати взяли участь у таємному голосуванні щодо призначення Голови Рахункової палати.

Голова Верховної Ради України В.Литвин після закінчення перерви оголосив до розгляду питання про обрання та звільнення суддів.

Народні депутати розглянули низку проектів постанов і ухвалили відповідні рішення. Зокрема, парламентарії звільнили з посади судді О.І.Волвенка, Ю.О.Стребкова, О.А.Шкіндера - у зв'язку з порушенням присяги судді, П.Ф.Андрєєва - у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

Голова Лічильної комісії Микола Шершун поінформував про результати таємного голосування щодо призначення Голови Рахункової палати. За його словами, з 450 народних депутатів, повноваження яких визнані, бюлетені для таємного голосування отримали 260 парламентаріїв, в таємному голосуванні взяли участь 257, недійсними визнано 0 бюлетенів, за кандидатуру Р.Магути проголосували 243 народних депутати, проти - 14.

Таким чином, Лічильна комісія пропонує вважати Р.М.Магуту призначеним на посаду Голови Рахункової палати.

Парламентарії привітали Магуту Романа Миколайович з призначенням на посаду голови Рахункової палати і продовжили розгляд поправок до проекту Кримінального процесуального кодексу.

Загалом розглянуто 1499 поправок, підтримано 114 статей проекту.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд поправок до проекту Кримінального процесуального кодексу.

Парламентарії до 20-ї години 15 хвилин розглянули 1954 поправки, проголосували за 200 статей.

Головуючий зачитав звернення чотирьох фракцій - Партії регіонів, Народної Партії, "Реформи заради майбутнього", Компартії - стосовно виконання погодженого рішення Погоджувальної ради про розгляд в четвер питань, пов'язаних з бюджетом, та низки інших актуальних питань.

Головуючий оголосив до розгляду 8 законопроектів про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік" за реєстраційними номерами 10151, 10161, 10310, 10310-1, 10317, 10317-1, 10317-2, 10317-3.

Урядовий законопроект доповів перший заступник Міністра фінансів Анатолій Мярковський. Він зазначив, що проект стосується здійснення заходів відповідно до Національного плану дій України з підвищення соціальних ініціатив (щодо покращення якості життя громадян, забезпечення соціальної справедливості, підвищення рівня доходів працюючого населення і фінансового забезпечення реалізації інвестиційних і національних проектів).

За його словами, видатки у першу чергу будуть спрямовані: на покращення пенсійного забезпечення громадян; перерахунок пенсій громадянам, які вийшли на пенсію до 2007 року, (пропонується спрямувати на це 7,7 мільярдів гривень). Крім того, передбачається направити кошти на підвищення пенсій військовослужбовцям на 20 відсотків, доплати до пенсій для учасників війни, доплати до пенсії членам сімей померлих інвалідів війни.

А.Мярковський також повідомив, що на соціальний захист і соціальне забезпечення пропонується додатково виділити 2 мільярда гривень. Ці кошти будуть спрямовані: на поетапне підвищення рівня забезпечення прожиткового мінімуму для інвалідів, пенсіонерів, дітей із малозабезпечених сімей; модернізацію соціальних служб; створення мережі регіональних перинатальних центрів; збільшення видатків на забезпечення житлом інвалідів-ліквідаторів на ЧАЕС, інвалідів війни, воїнів-інтернаціоналістів, інвалідів по зору і слуху; підвищення розміру щорічної разової допомоги до 5 травня інвалідам війни більше, ніж на 80 відсотків; збільшення допомоги по догляду за психічнохворими; для забезпечення інвалідів протезами та колісними кріслами, а також на реабілітацію дітей із ДЦП.

За словами урядовця, проектом передбачається збільшення коштів на влаштування дітей-сиріт до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на 28,7 мільйонів гривень, збільшити видатки на медичне лікування громадян, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Крім того, передбачається виділити 1 мільярд гривень на реалізацію нової бюджетної програми здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення таких умов.

"Велику увагу приділено в законопроекті питанням збалансування загальнодержавних і регіональних інтересів щодо посилення рівня фінансового забезпечення регіонів. На цю мету буде додатково спрямовано 10,7 мільярдів гривень, з них 4,6 субвенцій на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію, послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Крім того, 1,5 мільярдів гривень буде виділено додаткових дотацій на оплату праці працівникам бюджетної сфери", - зазначив А.Мярковський.

Проектом також пропонується виділити додаткову дотацію на стимулювання місцевих органів влади за перевиконання річних розрахункових обсягів податку на прибуток та акцизного збору за 2011 рік у розмірі 1 мільярд 40 мільйонів гривень. Передбачається збільшити видатки на здійснення містом Києвом функцій столиці, субвенцій економічного розвитку, збільшити обсяг Державного фонду регіонального розвитку, на збільшення оплати праці працівникам місцевих державних адміністрацій. Проектом також пропонується низка інших видатків, які забезпечать збільшення обсягу ресурсів на реалізацію норм закону про підвищення престижності шахтарської праці. Також збільшено буде на 990 мільйонів гривень видатків на державні капітальні вкладення.

А.Мярковський повідомив, що уряд пропонує прийняти законопроект з урахуванням рішення Бюджетного комітету. За його словами, бюджет є бездефіцитним, він не збільшує запланований обсяг дефіцитів. Всі збільшення видатків здійснюються за рахунок доходів бюджету.

Альтернативні законопроекти доповіли народні депутати А.Павловський, А.Яценюк, С.Шевчук, В.Матвеєєв, А.Сенченко, І.Глущенко, І.Кириленко, Я.Сухий.

Голова Комітету з питань бюджету Валерій Баранов доповів рішення Комітету щодо усіх проектів: урядовий законопроект за реєстр. №10317 прийняти за основу та в цілому.

В.Баранов також зазначив, що у разі прийняття урядового проекту деякі законопроекти щодо внесення змін до Державного бюджету, положення яких враховано в даному урядовому законопроекті, втратять свою актуальність, а саме законопроекти за реєстр. №10151, 10162, 10164, 10310, 10310-1.

Голова Комітету з питань бюджету також повідомив, що проекти, авторами яких є народні депутати А.Павловський, А.Сенченко, Ю.Кармазін, В.Кравчук, В.Коновалюк, В.Карпук - не підтримані комітетом або не розглядалися, тому що мають негативні висновки Міністерства фінансів та Головного юридичного управління.

В обговоренні законопроектів взяли участь представники депутатських фракцій і груп.

За результатами голосування законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік" за реєстр. №10317 був прийнятий в цілому. Інші законопроекти були відхилені.

Народні депутати розглянули і прийняли за основу та в цілому проект закону про внесення зміни до статті 2 Закону "Про здійснення державних закупівель щодо закупівлі природного газу".

Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо впорядкування податкового декларування) за реєстр. №10281 доповів народний депутат Ю.Каракай. Він обумовив необхідність прийняття законопроекту тим, що 2 закони зобов'язують громадян подавати, незалежно від розміру отриманих доходів та кількості джерел їх отримання, 2 однакові за змістом декларації. Одна декларація подається до 1 травня податковому органу, а інша - до 1 квітня за місцем роботи. Такі 2 декларації мають подавати усі працівники бюджетних та комунальних установ і підприємств, а це вчителі, лікарі, соціальні працівники, державні службовці. За словами доповідача, декларування такими категоріями громадян одних і тих же показників у 2 аналогічних деклараціях є недоцільною, оскільки порушується права цих категорій громадян, адже вони ставляться в різні умови, порівнюючи з іншими категоріями працюючих.

Ю.Каракай зазначив: у цьому зв'язку народний депутат В.Хомутиннік запропонував скасувати подання до податкових органів податкової декларації працівниками бюджетних та комунальних установ і підприємств, які до 1 квітня подають за місцем роботи декларацію.

Водночас, з метою вирішення питання збалансування декларування майна, доходів і витрат і зобов'язань фінансового характеру, Науково-експертне управління Апарату Верховної Ради запропонувало додатково внести зміни до деяких законів, якими також передбачено подання податкових декларацій до податкових органів. Це стосується законів: "Про Державну службу", "Про Вищу раду юстиції", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про вибори Президента України", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", "Про судоустрій і статус суддів", "Про Кабінет Міністрів України", "Про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим".

Ю.Каракай повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект, але з іншою назвою: про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо упорядкування податкового декларування).

За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу ("за" - 273 голоси).

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту про особливості приватизації вугледобувних підприємств (реєстр. №9412) і 246-ма голосами ухвалили його в цілому.

Верховна Рада прийняла в цілому проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації за реєстр. №9713.

Парламентарії продовжили розгляд поправок до проекту Кримінального процесуального кодексу.

0 22-й годині 45 хвилин народні депутати від фракцій опозиції залишили сесійний зал.

Верховна Рада ухвалила проект Кримінального процесуального кодексу о 4-ій годині 13 хвилин.

Народні депутати також ухвалили в цілому проект закону про внесення змін до законів у зв´язку з прийняттям КПК.

Головуючий закрив засідання.


У п'ятницю, 13 квітня, завершився черговий пленарний тиждень десятої сесії Верховної Ради України шостого скликання.

Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання повідомив, що в роботі Верховної Ради беруть участь Прем'єр-міністр України М.Азаров і члени Кабінету Міністрів.

В.Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 12 квітня.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться "Година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій та груп погодили пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів щодо проблем у пенітенціарній системі України.

На запитання депутатських фракцій і груп, народних депутатів відповідав Голова Державної пенітенціарної служби Олександр Лісіцков. Урядовець спочатку охарактеризував стан пенітенціарної системи, розповів про наявність у діяльності органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторах низки системних проблемних питань, більшість з яких залишилися на спадок ще з Радянського Союзу. Серед цих проблем О.Лісіцков виділив: складну ситуацію з розміщенням осіб, взятих під варту і засуджених у слідчих ізоляторах; дефіцит житлової площі в установах виконання покарань; брак місць для тримання осіб, засуджених до довічного позбавлення волі; неефективність системи охорони здоров'я засуджених та ув'язнених; моральне та фізичне застаріле обладнання; недостатній рівень забезпечення установ виконання покарань спеціальною технікою та інженерно-технічними засобами охорони й нагляду та засобами виявлення заборонених предметів; складний стан сфери виробничої діяльності підприємств і установ виконання покарань; морально застаріле та фізичне зношення обладнання; відсутність пільгових систем оподаткування підприємств, установ виконання покарань; критичний стан об'єктів інженерної інфраструктури внаслідок їх повного фізичного зносу; низький рівень соціальної захищеності та заробітної плати персоналу тощо.

О.Лісіцков також поінформував про заходи, які здійснюються для поліпшення стану справ, виходячи із існуючих можливостей.

Урядовець відзначив, що з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу очікується зниження чисельності ув'язнених у слідчих ізоляторах щонайменше на 15 відсотків.

З метою приведення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, у відповідність до європейських стандартів, Голова Державної пенітенціарної служби вважає за необхідне прийняти законодавчі акти, спрямовані на створення в Україні систем апробації, законодавчо врегулювати питання закупівлі установами виконання покарань і слідчими ізоляторами товарів, виготовлених власними підприємствами; вирішити питання щодо списання податкового боргу підприємствам і установам виконання покарань, створити механізм погашення боргів до Пенсійного фонду і ввести спеціальний режим оподаткування, збільшити у 2012 році фінансування на 1 мільярд гривень для розв'язання нагальних проблем пенітенціарної служби, у тому числі для забезпечення діяльності слідчих ізоляторів у відповідності з вимогами чинного законодавства.

О.Лісіцков відповів на запитання народних депутатів. Запитання народного депутата А.Павловського, зокрема, стосувалося достовірності фактів, наведених у фільмі "Лук'янівка. Тюрма №1".

О.Лісіцков заявив, що інформація про порушення прав засуджених у документальному фільмі "Лук'янівка. Тюрма № 1" є фотомонтажем.

Урядовець також відповів на інші запитання, які стосувалися незаконного розташування слідчих ізоляторів на територіях закладів Державної пенітенціарної служби; знаходження в ізоляторах понад двох з половиною тисяч учасників організованих злочинних угрупувань, які чекають на вирок суду від одного до п'яти років; підміни лікування утримуваних у колоніях лише наданням знеболювальних препаратів; неможливості працевлаштування осіб, які звільнилися з місць відбуття покарання; психологічного добору кадрів для роботи у закладах пенітенціарної системи; посилення громадського контролю за роботою цих закладів тощо.

Останнє запитання було адресовано Прем'єр-міністрові Миколі Азарову. Народний депутат Григорій Смітюх запитав у глави уряду: чи є підвищення урядом соціальних стандартів разовою акцією, чи це буде відбуватися і в наступні роки?

М.Азаров відповів так: "Це реалізація системної політики, спрямованої на підвищення соціальних стандартів, системне підвищення пенсій і заробітних плат, яке уряд і надалі реалізовуватиме. Ще у цьому році двічі будуть підвищені соціальні стандарти. На наступний рік уряд планує 4 рази підвищувати такі стандарти - один раз на квартал".

Фракції "БЮТ-Батьківщина" і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати можливість для виступу. Заяву фракції "БЮТ-Батьківщина" виголосив народний депутат Сергій Сас. Він зазначив: "події останніх днів в Українському парламенті під час розгляду Кримінального процесуального кодексу, законів про зміни до Державного бюджету нанесли нищівний удар по демократії, парламентаризму і державності України. Українське суспільство стало свідком, як протягом останніх чотирьох діб сесійна зала Верховної Ради перетворилась в театр абсурду. Під час розгляду Кримінального процесуального кодексу близько тисячі поправок розглядались протягом трьох днів. Коли поступила команда з Банкової, більшість за дві години поспіхом, серед ночі в присутності трошки більше 50 депутатів умудрилася розглянути близько 2 з половиною тисяч поправок і бездумно натиснути кнопки за новий КПК".

"Важко переоцінити вагу Кримінального процесуального кодексу для життя країни. Це документ, який визначає рівень прав та свобод громадян. Сама процедура прийняття цього документу, не кажучи про його зміст, чітко продемонструвала: з його прийняттям Україна перетворилась в поліцейську державу. Відповідно до нової редакції КПК влада фактично отримала можливість призначати винного.

Нам залишається тільки висловити співчуття сотням тисяч людей, які сподіваються на справедливий суд і неупереджене розслідування їхніх справ. Віднині ваша доля буде залежати від високих чиновників, наскрізь корумпованих прокурорів і суддів. Водночас КПК був прийнятий з грубим порушенням Конституції та Регламенту України.

Фракція "БЮТ-"Батьківщина" напередодні великого християнського свята закликає владу зупинитися. Те, що ви робите, може мати жахливі, непередбачувані наслідки для України, кожного в ній, і в першу чергу для влади", - зазначається в заяві.

Заяву фракцій Партії регіонів і Народної партії виголосив народний депутат Олег Зарубінський. Він зазначив, що "вчора пізно ввечері і вночі у Верховній Раді йшла серйозна, напружена і прозора робота щодо прийняття Кримінального процесуального кодексу. Голосувалися всі без винятку поправки. Навіть ті, які дублювали одна одну і були внесені для того, щоб Кримінального процесуального кодексу нового в Україні ніколи не було. А робилося це навмисно з чотирьох причин.

Перша причина. Тому що свого часу, коли були всі важелі влади, новий Кримінальний процесуальний кодекс не приймався, не хотіли приймати, не здатні були приймати. Хоча в 1995 році ключове зобов'язання України перед Радою Європи при її вступі - це було прийняття нового Кримінального процесуального кодексу. 17 років потрібно було тим людям, які тут сидять, щоби прийняти цей кодекс.

Друга причина. Елементарні політичні ревнощі, що хтось зміг зробити те, що самі не зробили.

Третя причина. Елементарна і примітивна заздрість з приводу і щодо тих людей, які можуть зорганізуватися і прийняти те, що інші не могли прийняти 17 років.

І головне - розуміння того, що зараз набагато важче буде апелювати до міжнародних структур, що Україна нічого не робить для виконання зобов'язань перед Радою Європи. Бо Кримінально-процесуальний кодекс в тій редакції, яка вона була прийнята вчора, відповідає всім стандартам Ради Європи і ви в цьому переконаєтесь, коли будете в черговий раз через своїх емісарів апелювати до Брюсселю, до Європи, що вони знову намагалися сказати, що в Україні щось не те.

Заздрість, ревнощі і власна нездатність. А цей Кримінальний процесуальний кодекс на порядок кращий, ніж нині існуючий, який хотіли залишити".

Керівник фракції "БЮТ-Батьківщина" Андрій Кожем'якін нагадав, що на Погоджувальній раді було прийнято рішення про перегляд в сесійній залі фільму "Лук'янівка. В'язниця №1" і звернувся до головуючого з проханням дати відповідь на запитання: чому цей перегляд сьогодні не відбувся?

В.Литвин відповів, що ніхто сьогодні не вносив такої пропозиції.

Головуючий поставив пропозицію про перегляд цього фільму у сесійній залі. Вона не була підтримана.

Головуючий оголосив депутатські запити.

Верховна Рада достроково припинила повноваження народних депутатів І.Головченка і О.Пеклушенка.

Народні депутати прийняли Постанову "Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". Згідно з Постановою, народного депутата Євгена Талишева обрано членом Комітету у закордонних справах, народного депутата Андрія Шевченка увільнено від обов'язків члена Комітету з питань свободи слова та інформації та обрано членом Комітету з питань правової політики.

Парламентарії розглянули поправки до проекту закону про внесення змін до Закону "Про трубопровідний транспорт" (щодо реформування нафтогазового комплексу).

Під час розгляду представники фракції "БЮТ-Батьківщина" оточили президію і трибуну парламенту, накривши трибуну банером з портретом екс-прем'єра Ю.Тимошенко, протестуючи проти прийняття цього закону.

За результатами голосування 240-а голосами законопроект був прийнятий в цілому. Законом заборонено приватизацію державних підприємств і дочірніх підприємств "НАК "Нафтогазу", які здійснюють діяльність із транспортування магістральними або розподільними трубопроводами, зберігання в підземних газосховищах, а також приватизацію самого НАКу.

Народні депутати виступили з заявами, оголошеннями, повідомленнями.

Головуючий закрив пленарне засідання.

17-20 квітня парламентарії працюватимуть у комітетах і фракціях.

Наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок, 24 квітня.

За матеріалами Інформаційного управління ВР України