Пленарні засідання Верховної Ради України 3 липня 2013 року

У середу, 3 липня, Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Рибак на початку ранкового засідання повідомив про своє доручення у зв'язку із судовим рішенням анулювати картки для персонального голосування народних депутатів Олександра Домбровського і Павла Балоги, а також припинити нарахування їм відповідних виплат, одночасно припинивши повноваження помічників-консультантів, які працювали з ними.

"Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 липня 2013 року касаційна скарга Голови Верховної Ради України залишена без задоволення, а попереднє судове рішення по цій справі - без змін. Ухвала оскарженню згідно закону не підлягає", - пояснив В.Рибак.

Народні депутати виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями.

Присягу члена Вищої ради юстиції перед Верховною Радою склав Олександр Лавринович.

На вимогу фракцій "Батьківщина" і "УДАР" у засіданні була оголошена перерва для проведення консультацій.

Керівник фракції "УДАР" В.Кличко після закінчення перерви заявив, що Голова Верховної Ради порушив статтю 81 Конституцію України, оголосивши про припинення повноважень народних депутатів О.Домбровського і П.Балоги.

В.Кличко назвав зроблене головуючим оголошення "сценарієм сьогоднішньої влади".

В.Кличко звернувся до депутатів, обраних по одномандатним округам, з проханням "висловити свою позицію і разом захисти наших колег". "Це не політичне питання, це принципове питання парламентаризму", - наголосив він.

В.Кличко також зазначив, що опозиційні фракції звернуться з цього питання до Європейського суду з прав людини.

Народні депутати повторно розглянули Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних" з пропозиціями Президента України. Представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко нагадав, що цим законом передбачається доручити уряду протягом трьох місяців з дня набрання чинності закону забезпечити: знищення заяв про реєстрацію баз персональних даних, які були подані до набрання чинності даного закону; ліквідацію державного реєстру баз персональних даних з видаленням даних, які в ньому містяться.

Ю.Мірошниченко повідомив, що Глава держави вважає, що зазначені норми не узгоджуються із Законом "Про захист персональних даних". У ньому визначено, що Державний реєстр баз персональних даних - це єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані бази персональних даних. Отже, за словами доповідача, виникне ситуація, коли на законодавчому рівні одночасно передбачатиметься як існування державного реєстру, так і його ліквідація.

З метою узгодження між собою зазначених положень Президент України пропонує виключити із закону зазначені позиції.

Глава держави також пропонує доповнити Прикінцеві та Перехідні положення закону нормами щодо передачі Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Державного реєстру баз персональних даних і заяв про їх реєстрацію, які подані до набрання чинності цього закону. "Адже реєстр функціонує з 1 липня 2011 року і в ньому накопичено значний масив інформації. Ці дані можуть бути використані під час реалізації Закону "Про захист персональних даних" у запропонованій редакції, оскільки власник персональних даних повинен повідомляти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про обробку персональних даних та про кожну зміну відомостей, що підлягають повідомленню", - зазначив Ю.Мірошниченко.

Заступник голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Ганна Герман доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді погодитися з пропозиціями Президента України і ухвалити закон з їх урахуванням.

Верховна Рада 373-ма голосами ухвалила закон з урахуванням пропозицій Президента України.

Проект закону про Суспільне телебачення і радіомовлення України доповів Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олександр Курдінович. Він повідомив, що цим проектом передбачається:

утворити юридичну особу публічного права Національну суспільну телерадіокомпанію України;

визначити засади її діяльності, джерела фінансування, порядок створення  та діяльності керівних і наглядових органів;

внести зміни до законів: "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення". "Про телебачення і радіомовлення", "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування", "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України".

Проектом також пропонується визначити структурними підрозділами суспільне телебачення і суспільне радіо. Суспільне телебачення складатиметься з 2 каналів: суспільно-політичного та культурно-освітнього. Суспільне радіо також складатиметься з 2 каналів: суспільно-політичного та культурно-освітнього.

За словами доповідача, основними завданнями системи Суспільного телебачення України запропоновано визначити: об'єктивне, повне і своєчасне інформування суспільства про найважливіші соціально-політичні та економічні події в Україні та за її межами; сприяння консолідації українського суспільства; сприяння розвитку української мови та культури, мов і культур національних меншин; задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб громадян, в тому числі, шляхом створення та поширення економічних, культурно-мистецьких, навчально-пізнавальних, розважальних, спортивних програм, програм для дітей та молоді, людей з обмеженими фізичними можливостями, національних меншин, інших соціальних груп; сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.

Проектом передбачено, що незалежній діяльності Суспільного телебачення мають сприяти передбачені законопроектом прозорість фінансування та публічна підзвітність.

Доповідач зазначив, що прийняття закону створить правові основи діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України як необхідного елементу демократичного суспільства, а також додаткові умови для обговорення та вирішення найважливіших суспільно-політичних питань, сприятиме формуванню громадянського суспільства в Україні.

О.Курдінович звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроект, який є першим поданим урядом за роки незалежності. Його прийняття сприятиме виконанню зобов'язань України перед Радою Європи та перед європейським співтовариством.

Альтернативний законопроект доповів народний депутат Андрій Шевченко. Він нагадав, що вже вчетверте вносить законопроект про суспільне мовлення.

А.Шевченко зазначив, що уряд подав загалом непоганий законопроект. Але, за його словами, уряд не врахував у своєму законопроекті кілька речей.

Народний депутат вказав на відмінності між двома проектами, зазначивши, що проект, поданим ним і народними депутатами І.Мірошниченком і Т.Кутовим, передбачає більшу незалежність для майбутнього суспільного мовника.

А.Шевченко також зазначив, що в депутатському проекті передбачена більша незалежність у редакційній політиці. "У нашому законопроекті прямо вказано, що жодне зовнішнє втручання до редакційної політики майбутнього суспільного телебачення заборонено", - наголосив він.

Ще однією відмінністю є передбачена депутатським проектом більша незалежність у кадрових рішеннях. "У тому варіанті, який пропонує Кабінет Міністрів, передбачається, що в наглядовій раді буде лише три представники Кабінету Міністрів. У нашому варіанті передбачено, що кожна фракція, яка є в парламенті, гарантовано матиме своє представництво. В проекті Кабміну передбачається, що громадські організації делегуватимуть своїх людей в наглядову раду жеребкуванням. Ми вважаємо, що це має бути осмислений вибір конференцій громадських організацій", - пояснив народний депутат.

А.Шевченко також акцентував на відмінності проектів у питаннях фінансування. "Кабмін пропонує перехід до ризикованої практики абонентської плати. Зараз лише дві країни в Європі практикують абонентську плану. Як ми зможемо українців змусити додатково платити за той канал, який ще невідомо коли з'явиться?", - запитав він.

А.Шевченко закликав народних депутатів прийняти законопроекти, тим самим розпочати сьогодні процес утворення суспільного мовлення.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко доповів рішення Комітету щодо законопроектів - рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу обидва проекти.

Під час обговорення законопроекти підтримали всі промовці. Представники фракцій повідомили, що вони будуть голосувати за створення суспільного телебачення.

За результатами голосування 333-ма голосами за основу був прийнятий урядовий законопроект.

Парламентарії розглянули питання ратифікації.

Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про повітряне сполучення доповів Голова Державної авіаційної служби Анатолій Колісник. Урядовець зазначив, що Угоди була вчинена 22 грудня 2011 року. За його словами, прийняття проекту закону дозволить забезпечити створення та функціонування надійного правового механізму міжнародного рівня для реалізації процесу двосторонніх міждержавних зв'язків між Україною та Турецькою Республікою, сприятиме розвитку співробітництва в галузі авіаційного транспорту, подальшому розширенню географії польотів українських компаній. Реалізація положень закону не потребує фінансування з державного або місцевих бюджетів.

Заступник голови Комітету у закордонних справах Юрій Мірошниченко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту ухвалити цей законопроект. За його словами, це дозволить розвиватися вітчизняному бізнесу у сфері авіаперевезень та розширити можливості громадян подорожувати світом.

Верховна Рада 369-ма голосами ратифікувала Угоду.

Проект постанови про Рекомендації парламентських слухань "Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні" доповів голова Комітету з питань культури і духовності В'ячеслав Кириленко. Він нагадав, що парламентські слухання відбулися 15 травня поточного року. За його словами, учасники слухань "із сумом констатували недостатність зусиль всіх нас, влади в широкому розумінні цього слова, якщо розуміти, що парламент - це законодавча гілка влади, підтримати тих, хто друкує, пише і пропонує читати в Україні книжки".

В.Кириленко зазначив, що учасники слухань рекомендують розв'язати п'ять ключових проблем: неможливість скасування податкових пільг, хоча б на перехідний період для видавничої галузі; необхідність підтримки бібліотек (95 відсотків книг проходить поза бібліотеками, які не можуть зробити закупівлю); пропаганда книгочитання (для цього запровадити соціальні тарифи для реклами української книжки на українському телебаченні); неприпустимість знищення української книготорговельної мережі; законодавча підтримка всіх пропозицій, які вносять видавці.

За результатами голосування ("за" - 295) проект постанови було прийнято за основу.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд проектів постанов про рекомендації парламентських слухань.

Проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан виконання судових рішень в Україні" доповів голова Комітету з питань правової політики Валерій Писаренко. Він зазначив, що учасники парламентських слухань, які відбулися 22 травня 2013 року, визнали порушену проблематику одним із визначальних завдань не тільки судової гілки влади, а й державної системи загалом. "Виконання судових рішень - один з основних критеріїв, за яким громадяни оцінюють спроможність, ефективність і чесність влади. Це безумовне завдання держави, яке має виконуватися без будь-яких компромісів", - констатували вони.

В.Писаренко також зазначив, що учасники парламентських слухань наголосили на тому, що виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. "Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження. Виконання судового рішення втілює норми законів у життя, сприяє зміцненню їх авторитету.

В.Писаренко повідомив, що у запропонованих Рекомендаціях парламентських слухань враховані та систематизовані пропозиції учасників слухань і Комітет з питань правової політики рекомендує Верховній Раді розглянути прийняти проект постанови за основу і в цілому.

Під час обговорення народний депутат Сергій Соболєв заявив, що фракції "Батьківщина", УДАР" і "Свобода" не братимуть участь у голосуваннях, поки народним депутатам Павлу Балозі та Олександру Домбровському не повернуть анульовані картки.

С.Соболєв зазначив, що участь в голосуваннях опозиційних фракцій в першу чергу залежить від Голови Верховної Ради, який оголосив "незаконне рішення", порушивши Конституцію. Він зазначив, що головуючий має право ухвалити таке рішення, яке поверне парламент до нормальної роботи.

Представник фракції "Батьківщина" також зазначив, що "жодного законопроекту, який би стосувався євроінтеграції, реальної боротьби із корупцією у цій сесійній залі немає". "Голосувати за рішення, які дають чергові лазівки, які дають можливість розкрадати мільярди гривень, ми не будемо", - заявив С.Соболєв.

За результатами голосування проект постанови про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан виконання судових рішень в Україні" було відхилено.

Народні депутати розглянули і за результатами голосування ("за" - 220) відхилили проект постанови про Рекомендації парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді.

На вимогу фракцій "Батьківщина" і "УДАР" у засіданні була оголошена перерва.

Головуючий закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання другої сесії відбудеться в четвер, 4 липня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.