Завершилася друга сесія Верховної Ради України сьомого скликання

У п'ятницю, 5 липня, завершилася друга сесія Верховної Ради України сьомого скликання. Голова Верховної Ради Володимир Рибак, відкривши ранкове засідання, повідомив, що у пленарному засіданні беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром України М.Азаровим.

Головуючий нагадав: у пленарні тижні щоп'ятниці проводиться Година запитань до Уряду. Представники депутатських фракцій внесли пропозицію заслухати інформацію Кабінету Міністрів про перспективи підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, про початок вступної кампанії та хід збору урожаю. Депутатські фракції заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів про свої запитання до членів Уряду.

Розпочав годину запитань до Уряду Міністр закордонних справ Леонід Кожара. Він наголосив на тому, що європейська інтеграція залишається ключовим пріоритетом державної політики. "Стратегічно важливим елементом, який визначатиме характер та динаміку подальшого розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом має стати Угода про асоціацію. Підписання цього історичного документу заплановане на кінець листопада цього року під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі", - зазначив Міністр.

Л.Кожара відзначив, що для забезпечення необхідних умов підписання угоди Україна істотно активізувала двосторонній політичний діалог з Європейським Союзом. За цей час відбулася низка візитів високого рівня до інституції Європейського Союзу та європейських столиць, а також візити представників ЄС в Україну. Запроваджено регулярний обмін інформацією з Європейським Союзом з усіх важливих питань двостороннього порядку денного.

Міністр закордонних справ назвав знаковою подією в цьому контексті 16-е засідання Ради з питань співробітництва між Україною і Європейським Союзом, яке відбулося 24 червня цього року у Люксембурзі. "Ми мали унікальну можливість обговорити увесь спектр питань порядку денного відносин між Україною і Європейським Союзом. У центрі уваги знаходилися питання прогресу нашої держави у виконанні домовленостей, досягнутих за підсумками 16-го саміту "Україна - Європейський Союз". І фактично саме їх реалізація має уможливити підписання і Україною, і Європейською стороною Угоди про асоціацію", - зазначив він.

Л.Кожара за підсумками засідання констатував конструктивну налаштованість Європейського Союзу на подальший рух до підписання на Вільнюському саміті Східного партнерства. За його словами, далі необхідно підкріпити досягнуті результати конкретними діями, практичними результатами законотворчої роботи, прогресом в імплементації європейських стандартів в Україні.

Міністр також зазначив, що позиція багатьох держав-членів Європейського Союзу щодо підписання угоди про асоціацію останнім часом суттєво покращилась. На його думку, це ознака ефективної роботи вищого політичного керівництва України та усіх органів державної влади. Сфери, до яких прикута найбільша увага Євросоюзу сьогодні відомі. Це насамперед, - вдосконалення виборчого законодавства, реформування системи правосуддя та правоохоронних органів, боротьба з корупцією та поліпшення бізнес-клімату в нашій країні.

"В ході засідання Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом представники ЄС відзначили прогрес у здійсненні реформ, але попереду ще багато роботи, насамперед, у сфері законотворчості. Зрозуміло, що окремі реформи покликані забезпечити досягнення Україною стандартів країн розвинутої демократії і це має довгостроковий характер і не може бути завершено протягом кількох місяців. Це визнають і наші партнери в Європейському Союзі. Тому, сьогодні наше спільне головне завдання продемонструвати позитивну динаміку процесів модернізації країни", - зазначив він.

Л.Кожара розповів про технічні процедури підготовки до підписання угоди, відзначивши, що 15 травня цього року колегія Європейської комісії схвалила рішення, яким рекомендувала державам-членам Європейського Союзу підписати Угоду про асоціацію. "В Україні ми наразі завершуємо міжвідомче погодження тексту цієї угоди, плануємо закінчити цей процес до кінця липня та передати погоджений текст угоди до Міністерства юстиції України для отримання юридичного висновку", - повідомив урядовець.

Міністр закордонних справ, завершуючи, наголосив: "якнайшвидше укладення Угоди про асоціацію відповідає інтересам нашої держави, як з точки зору демократичного майбутнього, так і з точки зору економічного благополуччя наших людей. А це, у свою чергу покладає на нас обов'язок протягом стислого часу, що залишився до листопада, консолідувати зусилля уряду, Верховної Ради, інших державних органів для плідної, ефективної та цілеспрямованої роботи. До цього нас закликають і наші європейські колеги".

Л.Кожара висловив впевненість у тому, що за відсутності штучної політизації процесу євроінтеграції можна досягти такої амбітної, але цілком реальної мети наших відносин з ЄС уже в цьому році - підписати Угоду про асоціацію.

На запитання щодо початку вступної кампанії до вищих навчальних закладів відповів Міністр освіти і науки Дмитро Табачник. Він повідомив, що одним з найчастіше повторюваних запитань, переданих депутатськими фракціями, є запитання про попередні підсумки зовнішнього незалежного оцінювання, яке відбувалося в цьому році в Україні.

Д.Табачник повідомив, що для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні було зареєстровано 322 тисячі 548 осіб, з яких близько 25 відсотків - це випускники минулих років. За його словами, дещо змінився рейтинг предметів, які обиралися абітурієнтами для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, порівняно з минулими роками. Вперше за всі роки проведення зовнішнього незалежного оцінювання на другому місці серед обраних предметів найбільш популярних серед абітурієнтів, вийшла математика. В минулому році на другому місці була історія України. В цьому році понад 97 відсотків зареєстрованих абітурієнтів пройшли тестування з української мови і літератури. 61,5 відсоток обрали собі тестування з математики і на третьому місці близько 60,6 відсотка виявили бажання пройти тести з історії. Крім того, значно підвищився інтерес абітурієнтів до таких предметів як фізика, хімія. Натомість, зменшилася цікавість до географії, всесвітньої історії і біології.

Міністр зазначив, що в цілому зовнішнє незалежне оцінювання в 2013 році відбулося організовано, про що у своїх звітах повідомили громадські організації, зареєстровані як спостерігачі в проведені зовнішнього незалежного оцінювання і які проводили моніторинг, практично, на всіх пунктах тестування.

"З урахуванням позитивних тенденцій, пов'язаних з початком проведення тестувань з менш масових предметів, відсоток абітурієнтів, які з'явилися для складання тестів, зберігся орієнтовно на рівні минулого року: між 80 і 90 відсотками від тих, хто зареєструвався.

Сьогодні завершено проведення основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання, а додаткова сесія зовнішнього незалежного оцінювання для молодих людей, які через хворобу або інші об'єктивні причини, що підтверджені документально, розпочнеться з 4 липня і буде тривати до 11 липня поточного року", - повідомив Міністр.

Запитання фракції КПУ стосувалося того, чи робить уряд послідовні кроки щодо виправлення ситуації з тим, що в Україні встановилася викривлена та неефективна система вищої освіти, в той час як професійно-технічна освіта постійно перебуває на узбіччі освітніх реформ.

Д.Табачник зазначив, що уряд і Міністерство освіти і науки здійснюють цілу низку послідовних кроків щодо осучаснення професійної освіти в Україні. Ведеться робота з оновлення змісту шляхом розроблення нових професійних стандартів, і покращується робота з кадровим потенціалом училищ, здійснюється підвищення кваліфікації педагогічних працівників за новими навчальними планами і програмами, налагоджується співпраця з роботодавцями тощо.

Він також відзначив достатнє законодавче забезпечення здійснення реформування у системі професійно-технічної освіти.

Міністр відповів на запитання, яке стосувалося державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою.

За його словами, в цьому році уряд передбачив рекордну суму коштів на державне замовлення. Загалом державне замовлення охоплює 40 відсотків випускників повної середньої школи цього року. "Якщо говорити про державне замовлення, яке доведено до Міністерства освіти, то воно складає на молодшого спеціаліста майже 58 тисяч місць. Відповідно прийом на програму бакалаврату буде складати 99 тисяч 153 місця, на прийом спеціаліста - 54 тисячі 655 місць і прийом в магістратуру по Міністерству освіти - 29 тисяч 505. А загалом державне замовлення, яке доведено до Міністерства охорони здоров'я, культури, Міністерства аграрної політики складає близько 40 тисяч місць на магістра", - повідомив урядовець.

Д.Табачник також зазначив, що цього року вперше було сформовано конкурсну комісію за участю роботодавців в кількості 35 осіб, яка і забезпечувала розподіл державного замовлення. Загалом в конкурсному відборі виконавців державного замовлення взяли участь близько 150 вищих навчальних закладів третього, четвертого рівня акредитації та 361 вищий навчальний заклад рівня коледжу, вищого професійного училища, технікуму. Всі доведені місця державного замовлення відповідно до законодавчого акту і постанови Кабінету Міністрів розподілено і доведено до виконання всім вищим навчальним закладам, причому виключно на конкурсних засадах.

Про хід збору врожаю поінформував Міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк. Він відзначив, що цьогорічна посівна була найскладнішою за останні роки, але її проведено організовано і вчасно. Так само, і збиральна компанія відбувається за графіком і дає підстави говорити про гарні перспективи щодо цьогорічного вражаю.

М.Присяжнюк повідомив, що в цілому до збирання підлягає 16,2 мільйона гектарів зернових культур, в тому числі 10,7 мільйонів гектарів ранніх зернових та зернобобових. Це на 600 тисяч гектарів більше ніж минулого року.

"Станом на 4 липня збирання ранніх зернових та зернобобових культур розпочато в господарствах 19 регіонів України. Воно проведене вже на площі 3 мільйони гектарів. Це в півтора рази більше ніж на аналогічний період минулого року. В цілому зерна нового вражаю зібрано 7,5 мільйонів тонн. Якщо деталізувати: озимого ячменю намолочено - 2 мільйона 400 тисяч тонн, врожайність 26,2 центнера і є зростання в порівнянні з минулим роком на 7,2 центнера більше. Озимої пшениці намолочено 4 мільйони 800 тисяч тонн при врожайності 26,4, що на 7,5 центнерів більше від минулого року. Гороху намолочено 90 тисяч, врожайність - 13,2 центнера з гектару. Хлібороби Донецької, Миколаївської та Дніпропетровської областей зібрали понад 1 мільйон тонн зерна і продовжують жнива", - зазначив Міністр.

М.Присяжнюк також поінформував про прогнозні показники очікуваного виробництва сільськогосподарських культур, про низьку врожайність у деяких регіонах, про стан та необхідність збільшити парк зернозбиральної техніки, щодо перспектив експорту зерна та цінової політики тощо.

Члени Уряду відповіли на усні запитання народних депутатів.

Керівник фракції "УДАР" Віталій Кличко, зокрема, звернувся до Кабінету Міністрів із запитанням: чому уряд повільно подає до Верховної Ради євроінтеграційні законопроекти та ще й низької якості?

В.Кличко також повідомив, що фракція "УДАР" подала весь пакет євроінтеграційних законопроектів і вимагає їх всі розглянути. Він запропонував провести сьогодні також і вечірнє засідання з тим, щоб розглянути законопроекти, необхідні для підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Міністр закордонних справ Л.Кожара зауважив, що уряд подає до Верховної Ради законопроекти високої якості, більшість цих законопроектів узгоджена з європейськими інституціями, зокрема з Венеціанською комісією, з Європейською комісією. "Але проблема є і нам це необхідно визнати, проблема в тому, що багато з цих законопроектів містять новації і не завжди Верховна Рада готова підтримати такі новації. Ми пам'ятаємо, наприклад, введення кримінальної відповідальності щодо юридичних осіб. Такої відповідальності не було в українському законодавстві. Питання недискримінації. Це питання є необхідним в контексті одержання Україною в майбутньому безвізового режиму. На жаль, цей законопроект викликає серйозні суперечки в самій Верховній Раді, але уряд закликає ухвалити цей законопроект, оскільки тоді Україна не зможе виконати план дій щодо лібералізації візового режиму. Ми також сьогодні очікуємо на думку поважних європейських інститутів щодо законодавства про зміни і доповнення до виборчих законів. Очікуємо невдовзі, що буде підготовлено проект про прокуратуру, про внутрішні справи. Всі ці закони знаходяться сьогодні на розгляді не тільки в уряді України. Сьогодні завершується робота з узгодження останніх законопроектів і вони будуть подані до Верховної Ради", - повідомив він.

Міністри також відповіли на інші запитання народних депутатів.

На цьому Година запитань до Уряду завершилася.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік, який вів далі засідання, поставив на голосування пропозицію фракції "УДАР" про проведення сьогодні вечірнього засідання.

Народні депутати не підтримали пропозицію ("за" - 84).

Перший заступник Голови Верховної Ради України Ігор Калєтнік та заступник Голови Верховної Ради України Р.Кошулинський оголосили депутатські запити.

Під час оголошення запитів народні депутати підтримали пропозицію головуючого працювати без перерви для того, щоб він мав змогу оголосити всі депутатські запити.

Голова Верховної Ради України В.Рибак повідомив про створення у Верховній Раді міжфракційних депутатських об'єднань: "Закарпаття", головою якого обрано народного депутата І.Божка, і "За цифрове майбутнє України", співголовами якого обрано народних депутатів О.Бількову, П.Порошенка, А.Шевченка.

Народні депутати включили до порядку денного та прийняли постанову про відзначення 95-річчя з дня народження В.О.Сухомлинського.

Голова Верховної Ради України В.Рибак виступив на закритті другої сесії.

В.Рибак зазначив, що друга сесія проходила на високому рівні політичного напруження, а, отже, рівень ефективності роботи навряд чи можна вважати задовільним.

Такий критичний підсумок фактичного старту діяльності парламенту сьомого скликання В.Рибак пояснив двома причинами: об'єктивною і суб'єктивною.

Об'єктивною причиною, на його думку, є значне оновлення депутатського корпусу, який змінився майже на дві третини. За його словами, переважна частина новообраних депутатів лише починає опановувати ази парламентської політики та законодавчої діяльності, що вимагає зрілого та системного державницького мислення.

"Суб'єктивна причина очевидна, немає куди правди діти, - в цій залі вже панує атмосфера майбутньої президентської виборчої кампанії", - наголосив він.

В.Рибак нагадав, коли затверджувався порядок денний другої сесії, планувалося розглянути 814 питань, ще 69 питань було включено додатково протягом сесії. За 43 дні передбачених календарним планом для пленарної роботи відбулося 46 пленарних засідань.

Водночас він зазначив, що Верховна Рада могла б працювати набагато краще, якщо 19 пленарних засідань не було марно витрачено через блокування роботи парламенту.

Загалом, за словами Голови Верховної Ради, за час роботи другої сесії прийнято рішення стосовно 325 проектів законів, в тому числі прийнято чи підтверджено 82 закони, схвалено в першому читанні 28 законопроектів. Значна частка законопроектів - 215 повернута на доопрацювання, відхилена та знята з розгляду, в тому числі 98 відкликано та повернуто суб'єктам права законодавчої ініціативи.

В.Рибак серед найбільш важливих розглянутих і прийнятих законопроектів на поточній сесії відзначив ухвалення 10 законів та інших актів, пов'язаних з реалізацією євроінтеграційних прагнень України та укладенням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Зокрема, 14 травня прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики", яким внесені зміни до 25 законодавчих актів. Це дасть можливість значно ефективніше боротися з проявами корупції в країні.

В.Рибак також зазначив, що серед прийнятих парламентом законів значну частину становлять закони, що регулюють державну соціальну політику.

Протягом другої сесії прийнято також цілу низку законів, які врегульовують відносини в сфері господарської діяльності.

На виконання своїх конституційних установчих повноважень Верховна Рада України відповідно до своєї квоти призначила трьох членів Вищої ради юстиції.

Разом з тим, за браком часу, Верховна Рада не змогла протягом цієї сесії розглянути 447 законопроектів, напрацьованих парламентськими комітетами.

В.Рибак також зазначив, що під час другої сесії вдалося провести сім парламентських слухань, під час яких ґрунтовно розглянуто важливі питання, які набули широкого резонансу в українському суспільстві. Зокрема, про оздоровлення та відпочинок дітей; проблеми розвитку українського книговидавництва; стан виконання судових рішень; шляхи і перспективи реформи у сфері охорони здоров'я; стан дотримання прав людини в Україні; проблеми української трудової міграції.

Голова Верховної Ради зазначив, що у комітетах було проведено 19 слухань з найбільш актуальних соціально-економічних і правових питань. Крім того, ухвалено 307 постанов Верховної Ради з організаційних питань щодо законодавчої процедури, установчих та контрольних повноважень парламенту, у тому числі 156 постанов про призначення позачергових виборів сільських, селищних, міських голів.

В.Рибак навів ще деякі дані, згідно з якими під час другої сесії було розглянуто 13 законопроектів, поданих Президентом України, 70 - Кабінетом Міністрів, 242 - народними депутатами. За тематичною спрямованістю переважали питання галузевого розвитку - 122 законопроекти, економічної політики - 76 та правової проблематики - 50. З прийнятих на сесії підписано і введено в дію 39 законів. З них: 8 - про ратифікацію міжнародних договорів і угод, 29 - про внесення змін до законодавчих актів. У новій редакції введено 1 закон. 1 закон прийнято в рамках ухвалення рішення Президента України. Ще 42 прийнятих законів перебувають на стадії оформлення та на розгляді Президентом України. З 6 законопроектів, визначених Президентом України як невідкладні, 3 ухвалено в цілому як закони.

В.Рибак також торкнувся діяльності комітетів. Він зазначив, що за період другої сесії комітетами проведено 277 засідань, на яких розглянуто майже 3 тисячі 700 питань. В тому числі, прийнято 850 рішень щодо законопроектів, з опрацювання яких відповідні комітети були визначені головними. Водночас, без достатньо поважних причин не відбулося 66 засідань комітетів. Найбільше прийнятих за другу сесію законів підготовлено: комітетами з питань бюджету, питань податкової та митної політики, у справах пенсіонерів, ветеранів, інвалідів та з питань економічної політики. Переважну більшість ратифікованих угод прийнято за поданням Комітету у закордонних справах.

В.Рибак також зазначив, що багато часу було витрачено на законопроекти, які потім були відхилені або зняті з розгляду. Таких законопроектів було 197, з них 183 внесені народними депутатами. За його словами, "це свідчення того, що вказані суб'єкти права законодавчої ініціативи на перше місце у власній законотворчості ставили насамперед саморекламу, а не користь державі та суспільству".

В.Рибак повідомив, що на день завершення другої сесії у комітетах Верховної Ради знаходяться на опрацюванні 1429 законопроектів, з них 28 з дорученням про підготовку до другого або наступних читань.

Враховуючи це, він звернув увагу голів комітетів на необхідність належно організувати роботу з опрацювання законопроектів в комітетах і в міжсесійний період, щоб вже з першого вівторка вересня, з початку роботи третьої сесії, розпочати конструктивну роботу. За його словами, комітети повинні також зосередити увагу на забезпеченні ретельного моніторингу практичного застосування прийнятих законів.

Голова Верховної Ради України подякував народним депутатам за роботу.

В.Рибак нагадав, що 8-12 липня народні депутати працюватимуть у комітетах та фракціях, 15-19 липня - з виборцями.

Голова Верховної Ради України В.Рибак закрив другу сесію.

Наступна третя сесія Верховної Ради України сьомого скликання розпочне роботу у вівторок, 3 вересня 2013 року, повідомляє Інформаційне управління ВР України.