Верховна Рада України повноцінно не залучає громадськість до управління державою

В сумі, з початку роботи Верховної Ради відбулося 59 заходів. За інформацією Апарату Верховної Ради, 18 комітетів всього провели 30 слухань. 11 комітетів жодного разу не залучали громадськість до законотворчого процесу. Найбільше слухань провели в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин, Комітеті з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики, Комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. За весь час своєї діяльності ці комітети провели по 3 слухання з різних питань. 6 комітетів Верховної Ради провели по 2 слухання. Ще 9 комітетів – по 1.

Однією із ключових форм роботи парламенту є комітетські слухання, проведення яких сприяє залученню широкої громадськості до вироблення державної політики. Саме під час таких заходів свою позицію можуть висловити провідні галузеві спеціалісти, представники неурядових організацій та бізнесу.

На законодавчому рівні слухання є одним із ключових інструментів збору інформації щодо питань, які належать до повноважень комітетів та парламенту, залучення зацікавлених сторін. Ст. 13 Закону «Про комітети Верховної Ради України» визначає, що проведення слухань є частиною організаційної функції комітету, на ряду з плануванням роботи, підготовкою пропозицій до порядку денного засідань Верховної Ради та висвітлення діяльності. Ст. 28 та 29 цього Закону визначають слухання важливим елементом контролюючої функції парламенту.

Головною метою проведення слухань є обговорення з громадськістю проектів законодавчих актів, а також з’ясування ефективності реалізації вже прийнятих законів. Слухання можуть бути загально парламентськими та комітетськими. Перші відбуваються в сесійній залі Верховної Ради, другі - на рівні комітетів. Попри менші масштаби комітетських слухань, вони є більш ефективними. Саме на рівні комітетів відбувається основна законотворча робота, до якої необхідно залучати громадськість.

Ст. 29 ЗУ «Про комітети Верховної Ради України» визначає, що слухання відбуваються за дорученням парламенту або планами роботи комітетів. Аналіз тематики та змісту слухань засвідчив, що на практиці народні депутати залучають громадськість до обговорення менш важливих питань, ніж декларують.

До прикладу, в планах роботи Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин зазначено проведення трьох слухань на тему: «Сучасні проблеми регулювання земельних відносин», «Стратегія розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року» та «Актуальні питання створення та діяльності сільськогосподарських обслуговуючих та виробничих кооперативів в Україні (з урахуванням світового досвіду)». В реальності, комітет провів слухання за тематикою: «Державна підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства», «Про концептуальні засади розвитку Національної академії аграрних наук України» та «Дитяче молочне харчування: стан та перспективи розвитку». Аналіз планів роботи більшості комітетів Верховної Ради також показав неспівпадіння задекларованих тем та кількості слухань з реальними показниками.

З 29 комітетів Верховної Ради лише 11 взяли участь у підготовці та проведенні парламентських слухань. Найбільше їх організував Комітет з питань науки і освіти, який обговорив у Раді проекти 5-ти Постанов. По 4 слухання провели Комітет з питань культури і духовності, Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи та Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Троє слухань провів Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму. Комітет з питань свободи слова та інформації організував 2 парламентських слухання. Ще 7 комітетів провели по 1 заходу. Загалом, з початку роботи  Верховної Ради на парламентських скликаннях розглянуто проекти 29 постанов. З них позитивно - 14, 7 відхилено та знято з розгляду. Ще 8 документів чекають розгляду чи опрацьовуються комітетами.