Пленарне засідання Верховної Ради України 14 травня 2014 року

У середу, 14 травня 2014 року Верховна Рада України продовжила роботу в пленарному режимі. Ранкове пленарне засідання відкрив Заступник Голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський. Зазначивши, що на сході країни ситуація залишається складною, він повідомив про те, що учора у нерівному бою з сепаратистами, потрапивши у засідку, загинуло семеро українських військовослужбовців - десантників 95-ої аеромобільної бригади Збройних Сил України.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували їх пам'ять.

Парламентарії виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Основною темою виступів були складна ситуація на сході країни і учорашні трагічні події у районі м. Краматорська, де загинули українські військовослужбовці.

Народні депутати вимагали "припинити розмови про будь-які діалоги з бандитами, саботажниками і диверсантами" і "віддати жорсткий наказ негайно завершити антитерористичну операцію, бо затягування з цією антитерористичною операцією приводить до того, що жертв будуть сотні, а то й тисячі".

Народний депутат Ю.Сиротюк під час виступу заявив, що "сьогодні російські бандити намагаються розв'язати громадянську війну і вже розпочали етнічні чистки на Луганщині і Донеччині".

Ю.Сиротюк вимагав "поставити на голосування питання про зняття депутатської недоторканності з депутата Олега Царьова, який вчора приїхав в місто Антрацит і прямо закликає знищувати українську державу".

"Генеральна прокуратура повинна з кожного приводу антидержавного висловлювання, будь-якого представника української влади і Верховної Ради звертатися, давати подання і знімати депутатську недоторканність. Будь-які забавки з терористами, з диверсантами повинні закінчитися", - наголосив він.

Народний депутат О.Ляшко зазначив: "для того, щоб здолати ворога в Україні, терориста, який сьогодні наш Донбас перетворює на другу Чечню, завдання номер один - спочатку вичистити ворога із Верховної Ради".

Народний депутат В.Литвин заявив: "якщо і далі ми будемо з вами безвільно спостерігати за тим, як проводиться антитерористична операція, то Верховній Раді сідати не треба, Верховна Рада повинна стояти і вшановувати пам'ять людей".

Інші парламентарії також висловилися з приводу останніх подій на сході. Вони вимагали "припинити безкінечні взаємні звинувачення, образи, змагання в красномовності і декларативних закликах". За словами промовців, "тільки консолідована держава, суспільство, влада спроможні як захищати національні територіальні інтереси, державність, так і забезпечувати соціально-економічний розвиток".

Вони вимагали, щоб Верховна Рада визначила свої найголовніші пріоритети в діяльності і сконцентрувала свої зусилля по їх виконанню.

Народні депутати розглянули питання включення до порядку денного низки проектів законів і постанов. За результатами голосування з усього переліку було включено три законопроекти - про внесення змін до Закону "Про статус народного депутата України" (щодо забезпечення діяльності) за реєстр. №4772; про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України) за реєстр. №4609; про внесення змін до статті 51 Кодексу законів про працю України щодо захисту здоров'я вагітних жінок (реєстр. №4105).

Далі пленарне засідання вів Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов.

Народні депутати розглянули законопроекти у першому читанні.

Проект закону про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. №1093) доповів народний депутат Віктор Швець. Він зазначив, що у більшості країн світу приватна детективна діяльність визнана на державному рівні, врегульована законами й оптимально використовується для збільшення можливості громадян та юридичних осіб у захисті своїх законних прав та інтересів.

За словами доповідача, в Україні сьогодні такий вид діяльності офіційно не визнаний, хоча фактично приватною детективною (розшуковою) діяльністю давно й плідно займаються не тільки фізичні особи, а й юридичні. "Цілком очевидно, що зародження, формування, становлення й функціонування в Україні приватної детективної діяльності є процес незворотній, а тому штучне й тривале його стримування через відмову врегулювання національним законодавством, та ще й з посиланням на надумані підстави та неспроможні аргументи, завдає непоправної шкоди не тільки вже існуючим суб'єктам приватної детективної (розшукової) діяльності, а й громадянам", - наголосив В.Швець.

Доповідач також зазначив, що прийняття Закону "Про приватну детективну (розшукову) діяльність"дозволить легалізувати діяльність цього виду підприємництва й вивести її з тіні, поставивши під належний контроль держави.

Народні депутати, підтримуючи прийняття законопроекту, водночас запитали у автора: як матеріали, напрацьовані приватними детективами будуть використовуватися у практичній роботі державними правоохоронним органами?

Доповідач погодився з необхідністю доопрацювання законопроекту та внесення до нього змін.

Під час виступів зазначалося, що законопроект вже давно пора прийняти хоча б у першому читанні, оскільки його прийняття "перезріло", а він потрібний суспільству.

Деякі з парламентарії звертали увагу на недоліки законопроекту, які перешкоджають прийняти його у такому вигляді. Вони пропонували направити законопроект на доопрацювання.

Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Микола Паламарчук доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу з подальшим його доопрацюванням до розгляду у другому читанні.

М.Паламарчук зазначив, що члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить легалізувати діяльність цього виду й вивести її з тіні, поставивши під належний контроль держави, значно збільшити можливості громадян України та їх об'єднань у захисті своїх законних інтересів, закласти законодавчу основу для створення нових робочих місць, збільшити надходження до бюджету за рахунок сплати податків суб'єктами приватної розшукової діяльності, підвищити відповідальність правоохоронних органів держави в питаннях реагування на потреби громадян та суспільства.

Народний депутат В.Швець у заключному слові погодився з тим, що законопроект потрібно доопрацювати. Водночас, він зазначив, що у першому читанні приймається концепція закону і звернувся до парламентаріїв з проханням проголосувати за законопроект.

В.Швець звернув увагу на відсутність багатьох депутатів у сесійному залі і попросив головуючого перенести голосування на наступне засідання.

О.Турчинов поставив законопроект на сигнальне голосування ("за" - 169).

Головуючий оголосив про створення у Верховній Раді міжфракційного депутатського об'єднання "За мир та стабільність", до складу якого увійшли 15 народних депутатів. Головою об'єднання обрано народного депутата В.Грушевського.

Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. №4081) доповів народний депутат Микола Томенко. Він озвучив пропозиції громадських організацій, які представляють учасників бойових дій в Афганістані щодо покращення їх соціальних гарантій. За його словами, "мова йде не стільки про якісь новели або нововведення в законодавство, а про уточнення тих норм, які фактично не виконуються або по-різному тлумачаться чиновниками".

М.Томенко поінформував про ці пропозиції і звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законопроект.

Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект. Він також зазначив, що цим пропонується:

- надати право на встановлення статусу "особи, на яку поширюється чинність Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", батькам, дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, неповнолітнім дітям померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників, учасників війни незалежно від наявності у померлих державних нагород та визнання їх інвалідами;

- надати право учасникам бойових дій, інвалідам війни та учасникам війни на одержання додаткової відпустки строком 14 робочих днів на рік із збереженням заробітної плати;

- уточнити підстави встановлення статусу учасника бойових дій, зокрема, щодо встановлення такого статусу особам, які у період бойових дій, були залучені командуванням військових частин і державними організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які у період бойових дій, на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін, встановлених у територіальних і нейтральних водах. При цьому, законопроектом пропонується зберегти статус учасника бойових дій за особами, яких визнано учасниками бойових дій відповідно до п.11 ст. 6 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції, чинній до прийняття цього закону;

- внести зміни до Закону "Про гуманітарну допомогу", відповідно до яких автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення, після смерті інваліда, дитини-інваліда може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, без сплати податків та зборів в незалежності від терміну експлуатації автомобіля.

Народні депутати обговорили проект.

Головуючий після закінчення обговорення законопроекту повідомив, що голосування по ньому відбудеться на наступному засіданні і оголосив перерву.

О.Турчинов після перерви звернув увагу на відсутність багатьох народних депутатів у сесійному залі, зауваживши, що це "неповага до Верховної Ради".

Парламентарії продовжили розгляд законопроектів у першому читанні.

Проект закону про внесення змін до статті 22 Закону "Про захист економічної конкуренції" щодо державного контролю за концентрацією суб'єктів господарювання (реєстр. №2563) доповів народний депутат Ярослав Сухий. Він зазначив, що цей проект стосується підтримки однієї з галузей високих технологій - літакобудування. "Україна входить до числа тих шести держав світу, які мають можливість і вміють сьогодні від проектування - до готового літака. А з минулого року Україна почала випускати і виробляє повний цикл гелікоптерів, які сьогодні, в нинішніх умовах, як тактична зброя вкрай потрібні", - зазначив він.

Я.Сухий нагадав, що у 2005р. у Закон "Про захист економічної конкуренції", прийнятий у 2000 році, році була внесена зміна, яка стосувалася концентрації суб'єктів господарювання. Тоді було визначено, що не вважається концентрацією.

Доповідач обґрунтував необхідність прийняття законопроекту тим, що "сьогодні Україні для того, аби купити акції іншого літакобудівного підприємства, наприклад київському заводу, чи харківському заводу, йому потрібно довго чекати: три місяці тільки оформлення документів в Антимонопольному комітеті, потім ще довше - той період, в який Антимонопольний комітет подасть".

У цьому зв'язку він запропонував внести зміни до Закону "Про захист економічної конкуренції" щодо зняття обмеження стосовно придбання вітчизняними підприємствами акцій (паїв) іноземних підприємств - суб'єктів літакобудівної промисловості.

На думку доповідача, внаслідок зняття обмеження на придбання акцій (паїв) вітчизняні підприємства будуть мати можливість більш ефективно конкурувати на світовому авіаційному ринку, суттєво зменшаться витрати на виробництво продукції та цикл виробництва, що підвищить її конкурентоспроможність.

Голова Комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект, оскільки він "не відповідає інтересам розвитку українського літакобудування".

О.Кужель підтримала доповідача в тому, що "дуже важливо вкладати гроші в підприємство на нові технології, на розробку конструкторських бюро, на створення будь-яких кооперацій. Для того треба вкладати гроші, а не вимивати з цього підприємства".

Водночас, голова Комітету зауважила, що "немає сьогодні можливості в українському літакобудуванні, яке, дійсно, є не дуже розширеним для конкурентності, давати право без Антимонопольного комітету вимивати гроші з підприємства і купувати акції у нерезидентів". "Є бажання, подивимося, як вкладаються гроші. Пройдіть всю технологію і тоді це буде нормально", - звернулася вона до доповідача.

Народні депутати під час обговорення погоджувалися з необхідністю "вилучення незрозумілої норми про регулювання Антимонопольним комітетом позиції, яка стосується міжнародної промислової комерції чи міжнародних зовнішньоекономічних відносин".

Вони підтримували пропозицію "спродукувати змістовну, розумну, враховуючи інтереси, зокрема, таких підприємств як "Мотор Січ", стратегію диверсифікації перебудови структури економіки і врахування інтересів тих трудових колективів і власників стратегічних для окремих регіонів підприємств".

О.Турчинов повідомив, що 11 квітня членами Вищої ради юстиції були призначені Власенко Сергій Володимирович, Бондар Сергій Володимирович і Мазур Лілія Михайлівна.

Перед вступом на посаду новопризначені члени Вищої ради юстиції склали присягу перед Верховною Радою.

Народні депутати також розглянули у першому читанні законопроект про електронну комерцію (реєстр. №2306а).

Під час обговорення народний депутат О.Ляшко повідомив, що вчора через прикордонний пункт Довжанський в Луганській області виїхав до Російської Федерації з України так званий народний губернатор Луганської області Валерій Болотов.

Він звернувся до Генеральної прокуратури, до Державної прикордонної служби, до Служби безпеки і до всіх, хто розказує всій країні про те, як проводиться антитерористична операція, із запитанням: "як людина, на руках якої кров, убивства наших людей, розкол України, як він вільно виїхав через кордон?" "Заявляють про те, що до нього немає ніяких зауважень. Що це за антитерористична операція? Що це за кордони? Коли він навіть не через посадку лізе, а через офіційний пункт" - запитав народний депутат.

О.Турчинов відреагував на це тим, що дав доручення Генеральній прокуратурі, Службі безпеки України та Державній прикордонній службі дати офіційні пояснення щодо факту, який зараз був оголошений з трибуни Верховної Ради.

Головуючий закрив пленарне засідання.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у четвер, 15 травня, повідомляє Інформаційне управління ВР УКраїни.