Пленарне засідання Верховної Ради України 14 жовтня 2014 року

У вівторок, 14 жовтня 2014 року, відбулося пленарне засідання Верховної Ради України сьомого скликання. Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове засідання, привітав усіх з святом Покрови Пресвятої Богородиці. Він відзначив важливість цього свята для України.

«Як свою заступницю Пречисту Діву Марію особливо шанували наші козаки, наше Українське військо. І вчора, коли ми спілкувалися з Президентом України, то керівники депутатських груп і фракцій внесли пропозицію, щоб оголосити 14 жовтня Днем Українського війська. І ми дуже сподіваємось, що такий Указ Президентом сьогодні буде підписаний. Це свято українського духу та незламності, волі до свободи та незалежності», - наголосив Турчинов і побажав народним депутатам міцного здоров'я, щастя, миру, злагоди і добробуту.

Головуючий далі зазначив, що оскільки у порядку денному багато важливих питань бажання взяти участь у пленарному засіданні висловив Президент України П.Порошенко.

О.Турчинов зробив кілька оголошень. Він повідомив про вихід народного депутата Льва Миримського зі складу депутатської групи «За мир та стабільність» і дав доручення секретаріату перевірити чисельність цієї групи, надавши у випадку, коли чисельність менша за встановлену Регламентом, інформацію щодо розпуску депутатської групи.

Головуючий також оголосив про відкликання поданої заяви про вихід народного депутата Артема Ільюка зі складу депутатської групи «Економічний розвиток».

О.Турчинов запропонував проголосувати суто технічне питання - проект постанови про зміни до календарного плану проведення п'ятої сесії Верховної Ради України. Він нагадав, що 26 жовтня відбудуться позачергові вибори Верховної Ради. «У зв'язку з цим за традицією після обрання Верховної Ради, до приведення до присяги нової Верховної Ради, як правило, парламенти працюють в режимі роботи в комітетах і на округах», - зазначив він і запропонував прийняти постанову, щоб після 26 жовтня парламент працював в комітетах, фракціях і на округах і збирався у випадку необхідності.

Народні депутати 273 голосами підтримали проект постанови про внесення змін до календарного плану проведення п'ятої сесії Верховної Ради України сьомого скликання (реєстр. №5158).

Парламентарії розглянули кадрові питання.

Головуючий повідомив, що в пленарному засіданні беруть участь Президент України Петро Порошенко і Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і надав слово Петрові Порошенку.

Президент України привітав народних депутатів із Покровою Пресвятої Богородиці і висловив впевненість в тому, що Покрова завжди була одним із найголовніших свят для українців - святом запорізьких козаків, настільки великим, що це свято називалося Козацькою Покровою.

П.Порошенко повідомив, що учора він підписав указ про нове державне свято - День захисника Вітчизни, яке відзначатиметься саме 14 жовтня. «Як я і обіцяв на День незалежності, 23 лютого день збройних сил іншої держави більше не буде, нарешті, святкуватися в Україні», - зазначив він і висловив впевненість у тому, що нове свято стане одним з головних у календарі.

Глава держави зупинився на кількох пріоритетних і невідкладних питаннях, які необхідно розглянути на «одному з останніх в історії Верховної Ради цього скликання засіданні, але воно може стати і одним з найважливіших». Він зазначив, що ці питання стосуються обороноздатності держави.

П.Порошенко повідомив, що ухвалив рішення прийняти рапорт про відставку Валерія Гелетея з посади Міністра оборони, подякував В.Гелетею за вірну і самовіддану службу Україні і попросив Верховну Раду проголосувати за його звільнення.

Він також звернувся до парламентаріїв з пропозицією підтримати кандидатуру Степана Полторака, запропоновану на посаду Міністра оборони. «Людина з високим авторитетом, у тому числі і серед учасників АТО, великим бойовим досвідом і стратегічним баченням реформування оборонного сектору. Фахівець, який вже на нових засадах практично з нуля створив Національну гвардію України. І під час останньої моєї поїздки до зони АТО (вона відбулася в п'ятницю) я поцікавився ставленням її учасників, в тому числі і рядових до пана Полторака. Характеристики винятково позитивні», - зазначив він.

Президент України під час виступу нагадав, що реформа оборонно-безпекового сектору в національному плані реформ «Стратегія 2020» також віднесена до найголовніших пріоритетів. «Вчора з кандидатом на посаду міністра оборони я мав тривалу і змістовну розмову. Поставив йому завдання - створити потужну систему оборони України, перебудувати систему забезпечення і логістики військ, в тому числі із урахуванням позитивного досвіду Національної гвардії України», - повідомив він.

П.Порошенко також відзначив, що на кардинально іншому рівні стоять нині питання міжнародної співпраці, включаючи військово-технічну і військову кооперацію з нашими партнерами: країнами НАТО, Євросоюзом, Сполученими Штатами Америки, Канадою та іншими.

Він звернув увагу на досі як слід не налагоджений механізм взаємодії Міноборони з волонтерами, наголосив на необхідності вдосконалювати володіння сучасними прийомами ведення війни. «Деякі види новітньої високоточної зброї ми лише почали поставляти. І сьогодні зранку у мене були переговори з керівниками двох надзвичайно важливих наших партнерів, де мені підтвердили поставки нової розвідувальної техніки, яка значно підвищить ефективність застосування Збройних Сил України», - повідомив він.

П.Порошенко висловив жаль з приводу того, що про деякі види високоточної зброї поки що не можна і мріяти. За його словами, це буде завдання нового міністра оборони - налагодити таку ефективну співпрацю, продемонструвати таку ефективність дій нашої армії, що дозволить нам на це претендувати.

«Армія щойно народжується, але віддача від неї країні вже на порядки вища, ніж те, що ми змогли за ці півроку вкласти в армію. За щоденний ратний подвиг я низько вклоняюся українським воїнам. А до присутніх тут численних кандидатів в народні депутати також звертаюсь із закликом винести критику армії за межі виборчої кампанії», - зазначив він, додавши, що «іноді ця критика справедлива». Але, за його словами, «масштаби та тональність цієї критики такі, що часто-густо вона виливається в паплюження та цькування Збройних Сил України». «Особливо болісно бачити і чути, коли деякі штампи російської пропаганди починають несамовито тиражуватися українськими політиками», - наголосив він.

П.Порошенко висловив розуміння того, що, може «воно і не навмисно, мітять, напевно, в політичних опонентів, але волею-неволею поцілюють в Збройні Сили України, підривають обороноздатність України». «Хто хоче не піару, а реально допомогти армії, посприяти вирішенню численних проблем. Тому краще не в телевізор, ласкаво просимо до приймальної Президента! Ми обов'язково знайдемо з вами спільну мову і хто-хто, а я точно радий будь-якій пропозиції, яка зміцнить наші Збройні Сили, Національну гвардію, Прикордонну службу, військово-промисловий комплекс», - звернувся він до парламентаріїв.

П.Порошенко також сказав, що «питанням обороноздатності є і пакет антикорупційних законів», на остаточне ухвалення яких він сьогодні дуже розраховує. «Не тому, що в армії теж є корупція. За умов, коли вся країна віддає останню копійку на оборону - це не просто злочин, корупція зараз - це смертний гріх», - наголосив він і висловив впевненість у тому, що «корупція є не меншим нашим ворогом, аніж терористи, бойовики чи найманці. І щоб її мінімізувати, нам потрібен теж арсенал сучасної високотехнологічної зброї».

П.Порошенко зазначив, що саме тому в якості пріоритетного він вніс на розгляд Верховної Ради проект закону, який передбачає створення Національного Антикорупційного бюро - спеціальної структури, покликаної боротися з корупцією в середовищі найвищих посадових осіб держави. Бюро має бути незалежним від будь-яких політичних впливів, що стане запорукою його об'єктивності, неупередженості, ефективності.

Глава держави сказав, що він не просить, а «вимагає ухвалити цей законопроект, як і три антикорупційних ініціативи уряду». Він також зазначив, що «ухвалення цих законів - наш обов'язок не лише перед народом України, це наше зобов'язання по Угоді по асоціації з Європейським Союзом, це наші зобов'язання по Меморандуму співпраці з Міжнародним валютним фондом».

«Якщо ви його приймете, я негайно підпишу, і у сукупності це стане свідченням того, що Україна не словом, а ділом почала імплементувати Угоду про асоціацію. Кожна політична сила, що вимагала негайної імплементації цієї угоди, має шанси довести щирість своїх заявок, підтримавши ці закони», - наголосив він.

П.Порошенко також у виступі зазначив, що «боротьба з корупцією - це насамперед наша внутрішня проблема». «Це вже питання життя і смерті, буття чи не буття, і я не хочу більше говорити про цю проблему. Треба діяти. Я не маю жодних сумнівів, що так само, як і для мене боротьба з корупцією є першим пріоритетом, так само вона є і для вас: щоб одні не брали, інші не давали. Бо перед нами багатоголова гідра, але моя політична воля кинути виклик корупції є значно сильнішою. Цей шлях не буде коротким, цей шлях не буде простим, але ми його здолаємо, бо іншого не дано», - заявив він.

Президент України, завершуючи виступ, привернув увагу до законопроекту про прокуратуру. За його словами, «на необхідності прийняття його наполягали велика кількість громадських організацій, Рада Європи. Мушу зробити те, до чого аж у чотирьох моїх попередників ніколи не доходили руки - продемонструвати політичну волю і дати поштовх, щоб нарешті позбавити прокуратуру того права, яке їй надав ще Йосип Сталін. Йдеться про право загального нагляду. Загального нагляду прокуратури в Україні більше не буде, крапка. Про передачу слідства Державному бюро розслідувань. Про прозорість роботи прокуратури. Час терміново ухвалити цей багатостраждальний закон з урахуванням тих зауважень, які надала нам Рада Європи, Венеційська комісія. Несприятливими і неприйнятними вважаю спроби знову затягнути це питання в довгий ящик, розводити довгу дискусію, яка і без того вже триває роками», - наголосив він і заявив, що «ухвалення цього закону теж є частиною імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом».

П.Порошенко закликав народних депутатів прийняти ці важливі закони.

Верховна Рада 293 голосами прийняла Постанову «Про звільнення Гелетея Валерія Вікторовича з посади міністра оборони України» у зв'язку з поданою заявою про відставку.

Іншою постановою на посаду Міністра оборони було призначено Степана Полторака («за» - 245).

Новопризначений Міністр оборони склав присягу члена Кабінету Міністрів.

С.Полторак, виступаючи перед парламентаріями, зазначив, що «Україна потребує миру. Гарантом цього миру може бути тільки сучасні, добре підготовлені, мобільні і добре оснащені Збройні Сили України». «Я чітко розумію і знаю, що необхідно робити. Для цього мені потрібно час, ваша підтримка і допомога для того, щоб створити Збройні Сили, якими пишався би український народ. Збройні Сили, які були б гарантом недоторканості наших кордонів. В своїй роботі я буду опиратись на професіоналів і патріотів України», - наголосив він.

Головуючий далі оголосив до розгляду проект закону про прокуратуру і надав слово голові Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін, який доповів підготовлений до другого читання законопроект за реєстр. № 3541.

А.Кожем'якін зазначив, що прийняття цього довгоочікуваного закону, по-перше, дозволить реалізувати вимогу пункту 9 «Перехідних положень» Конституції України, а саме, позбавити прокуратуру не властивих їй функцій, тобто функцій загального нагляду та слідства. По-друге, дозволить виконати зобов'язання, яке добровільно взяла на себе Україна у 1995 році при вступі до Ради Європи, яке полягає в тому, що роль та функції прокуратури України будуть змінені шляхом перетворення її в орган, який відповідатиме принципам Ради Європи.

Голова Комітету повідомив, що під час підготовки законопроекту до розгляду в другому читанні надійшло 905 пропозицій, з яких 301 врахована, 604 відхилені.

А.Кожем'якін також зазначив, що у зв'язку з тим, що 14 вересня цього року був прийнятий Закон «Про внесення змін до Закону «Про прокуратуру» щодо утворення військових прокуратур», виникла необхідність внесення змін до підготовленого до розгляду законопроекту. За його словами, 10 жовтня цього року Комітет повернувся до розгляду цього проекту і врахував пропозиції, що стосувалися утворення військових прокуратур.

Він також сказав, що прийняття цього законопроекту внесе зміни до 51 закону та 10 кодексів, які сьогодні діють в Україні.

Верховна Рада 316 голосами прийняла законопроект про прокуратуру в другому читанні та в цілому.

Головуючий надав слово Прем'єр-міністрові Арсенію Яценюку, який представив наступний законопроект - про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки.

Глава уряду зазначив, що Національна антикорупційна стратегія, яка не має жодного зауваження від парламенту, є базовим документом щодо того, як оголосити і виграти війну по боротьбі з корупцією. «В рамках нашої Національної антикорупційної стратегії також вноситься ще чотири законопроекти, в тому числі вноситься Президентом України законопроект про Національне антикорупційне бюро, а також фактично Національний антикорупційний кодекс, який передбачає запровадження процедури моніторингу життя державних службовців і не тільки державних службовців І-ІІІ категорії (а це міністри, депутати), але в тому числі і запровадження моніторингу життя як прокурорів, так і суддів, так й інших посадових осіб державної влади, які можуть використовувати державно-владні повноваження з метою збагачення», - сказав він.

А.Яценюк також зазначив, що «у тому випадку, якщо ці закони будуть прийняті, то ми зробимо просто декілька кроків вперед в реальній боротьбі з корупцією. В тому числі в Україні буде запроваджена процедура електронного декларування всіх доходів і витрат державних службовців, суддів і прокурорів. В тому числі буде запроваджена процедура моніторингу життя відповідного державного службовця і того, що він написав у декларації».

За словами доповідача, окремий законопроект передбачає процедуру розкриття всієї інформації щодо власності державних службовців, суддів і прокурорів, та їхніх родичів. Мова йде про розкриття права власності як на суб'єкти підприємницької діяльності, так і права власності на об'єкти нерухомого майна. «Тепер будь-який громадянин України отримає доступ до всіх публічних реєстрів власності нерухомості та нерухомості, і в тому числі щодо розкриття остаточного власника суб'єкта підприємницької діяльності. Зараз компанії реєструють на одних осіб, а фактичними власниками є інші особи, в тому числі і з колишньої, і з чинної влади. Цьому буде поставлена крапка і весь пакет, який вноситься сьогодні Президентом та урядом, опрацьований міжнародними експертами і саме основне - цей пакет очікує Україна», - пояснив він і наголосив: «чесна і прозора влада, чесні прокурори і судді. І для того, щоб вони стали чесними, їх треба всіх вивести на світло. Тому цей закон дає можливість контролювати всіх чиновників, суддів і прокурорів. І цей закон є реальним кроком по боротьбі з корупцією в Україні».

Верховна Рада 284 голосами ухвалила законопроект у другому читанні та в цілому.

Перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олексій Кайда доповів підготовлений до другого читання проект закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (реєстр. №5067). Він зазначив, що Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності проведено ґрунтовну роботу над проектом, опрацьовано 111 поправок, більшість пропозицій народних депутатів була врахована повністю або редакційно, це 72 поправки, які професійно удосконалили законопроект. 38 поправок Комітетом було відхилено і основними аргументами для цього є стандарти групи FAТF, які не можна порушувати, а саме: непорушність принципів передачі інформації про підозрілі операції до підрозділу фінансової розвідки (рекомендація FAТF №20), неможливість притягнення до відповідальності учасників фінансових та нефінансових ринків за дії, пов'язані з виконанням закону (рекомендація FATF №21), це необхідність включення податкових злочинів до числа предикатних до відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом - перша рекомендація FATF, і 16-а рекомендація FATF - це потреба у ідентифікації осіб, які здійснюють грошові перекази на суму, що перевищує визначений міжнародним стандартом поріг - це одна тисяча доларів США або євро.

За словами доповідача, завдяки роботі в Комітеті законопроект набув цілісності, став комплексним та послідовним, він якісно удосконалює національне законодавство з питань протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Законопроект 232 голосами прийнято у другому читанні та в цілому в редакції Комітету.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак поінформував про підготовлений до другого читання законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів (реєстр. №5114). Він повідомив, що під час доопрацювання до Комітету надійшло 60 пропозицій, 10 з яких було повністю враховано.

За його словами, головною зміною до цього проекту, яка є достатньо суттєвою, - це є зміна кримінальної відповідальності за неподання інформації директора або уповноваженої особи кінцевого вигодоодержувача прізвищ та імен власників цієї компанії на адміністративну відповідальність.

Народні депутати 265 голосами підтримали законопроект у другому читанні та в цілому.

Прем'єр-міністр А.Яценюк привітав парламентаріїв із закінченням «офшорної зони» в Україні. «Тепер кожен чиновник буде, як на долоні: всі рахунки, вся власність, всі компанії будуть розкриті і ті, хто незаконно володіє, будуть притягнуті до відповідальності», - наголосив А.Яценюк.

Парламентарії усунули неузгодженості у прийнятих законах «Про мораторій на примусову реалізацію житла, примусове відключення від мереж житлово-комунальних послуг, заборону нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги громадянами, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях» (реєстр. №4188а) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення оподаткування інвестиційної діяльності)» за реєстр. №4766.

Прем'єр-міністр А.Яценюк доповів проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян) за реєстр. №4741. Він зазначив, що Україна напередодні виборчого процесу і основне питання - це прозорість, чесність і демократичність виборів.

А.Яценюк звернув увагу на те, що чинний Кримінальний процесуальний і Кримінальний кодекси не передбачають чіткої відповідальності за підкуп виборців, за фальсифікацію виборчої документації, за захоплення виборчих скриньок і, фактично, за фальсифікацію виборчого процесу. Саме тому, за його словами, уряд України два місяці тому підготував законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення прав громадян під час виборів.

«Ми пропонуємо парламенту підвищити кримінальну відповідальність і встановити конкретну чітку відповідальність за підкуп виборців, також встановити відповідальність за фальсифікацію виборчої документації, також встановити відповідальність за підробку виборчих бюлетенів і протоколів, також встановити відповідальність за незаконне захоплення виборчих скринь, також встановити відповідальність за будь-які спроби фальсифікації виборчого процесу», - пояснив суть законопроекту доповідач і зазначив, що «основна проблема, яка сьогодні є в Україні, - це підкуп виборців. Це повинно переслідуватися по закону. Ті, хто роздають гречку і згущене молоко, повинні споживати і гречку, і згущене молоко в тюрмі, а не купувати виборців».

«Саме тому ми просимо парламент підтримати дані зміни і дати можливість Україні обрати чесний і демократичний парламент», - наголосив А.Яценюк.

Верховна Рада 233 голосами ухвалила законопроект у другому читанні та в цілому.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак доповів проект закону про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції (реєстр. №5085). Він зазначив, що «це дійсно стратегічне питання, тому що відповідно до цього закону створюється спеціально уповноважений правоохоронний орган для боротьби з корупцією, а саме з високопосадовою корупцією, виключно чиновниками І і ІІ категорії, виключно політичними, публічними особами, виключно правоохоронцями на вищих посадах, виключно військовослужбовцями на вищих керівних посадах». За його словами, цей правоохоронний орган не буде займатися дрібною корупцією місцевих сільських і місцевих голів, а також працівників районо та інших відділів державних адміністрацій. «Це саме те, що необхідно Україні для боротьби з високопосадовою корупцією», - наголосив В.Чумак.

Голова Комітету повідомив, що під час доопрацювання була змінена назва законопроекту і тепер він пропонується з новою назвою «Про Національне антикорупційне бюро України».

Ще одна суттєва зміна, за словами доповідача, стосується більш жорстких кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду директора бюро. Зокрема, врахована пропозиція стосовно того, що директор бюро повинен мати вищу юридичну освіту, 10 років стажу з роботи за фахом, 5 років досвіду на керівних посадах. Також в процедуру призначення директора вноситься елемент парламентського контролю. А саме: призначення директора відбувається за згодою Верховної Ради Президентом України за поданням конкурсної комісії. Разом з тим Верховна Рада може висловити політичну недовіру директору цього бюро більшістю від своїх голосів, але для цього потрібно зібрати не менш як 150 підписів народних депутатів для ініціації питання висловлення недовіри директору бюро.

Під час доопрацювання, за словами доповідача, уточнено люстраційні вимоги до працівників Антикорупційного бюро, додається вимога про те, що всі працівники мають пройти перевірку у відповідності до Закону «Про очищення влади», і відповідні положення іншого подібного такого характеру вилучаються.

В.Чумак зазначив, що у зв'язку з неврегульованістю процедура перевірки на детекторі брехні щодо проходження такої перевірки з тексту вилучено. Також пропонується визначити рівень заробітних плат працівників бюро у відповідності до наявних бюджетних ресурсів і чинного законодавства.

Доповідач зазначив, що це основні зміни до законопроекту. Водночас, за його словами, у ньому залишаються достатні високі повноваження щодо проведення оперативно-розшукової та слідчої діяльності, захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, розгляду питань, заяв і скарг осіб, які подають відомості щодо порушення антикорупційної діяльності. «І тому вважаємо, що такий орган, який буде створений, він дуже важливий, дуже критичний і необхідний Україні для сьогоднішнього часу», - наголосив В.Чумак.

Парламентарії розглянули кілька поправок на підтвердження, наявність яких, за словами ініціатора народного депутата П.Розенка, «може реально заблокувати діяльність Антикорупційного бюро, адже для відповідних приписів керівника Антикорупційного бюро буде вимагатися рішення суду».

П.Розенко звернувся до колег з проханням не голосувати за них, щоб сам керівник Антикорупційного бюро мав право запитувати відповідну інформацію у відповідних органів без будь-яких рішень судів.

Народні депутати підтвердили поправки №№ 92, 93, 94 проекту.

Законопроект 278 голосами було прийнято в цілому.

Президент України Петро Порошенко подякував народним депутатам за плідну роботу. «Ми зробили рішучий крок по посиленню боротьби з корупцією - раковою пухлиною, яка роз'їдає всю нашу країну.

Я не маю жодного сумніву, що призначення керівника бюро відбудуться вперше в Україні за абсолютно прозорою процедурою, яка буде узгоджена з громадськими організаціями. І ця людина буде відповідати всім критеріям, яких сьогодні вимагає час.

І ми зможемо нарешті зробити рішучі кроки для того, щоб подолати корупцію в Україні», - наголосив він.

Парламентарії розглянули останній з пакету «антикорупційних» законопроектів - про запобігання корупції (реєстр. №5113) і 230 голосами ухвалили його в цілому.

Парламентарії не підтримали пропозицію народного депутата О.Тягнибока про включення до порядку денного пленарного засідання проект закону про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України (реєстр. №2111а).

О.Тягнибок звернувся до колег з проханням підтримати цей законопроект і відновити історичну справедливість по відношенню до ветеранів УПА.

Один з авторів проекту, народний депутат В.Кириленко, обумовив необхідність розгляду і прийняття цього закону саме сьогодні кількома аргументами.

Головуючий після цього ще раз поставив на голосування пропозицію про включення законопроекту до порядку денного.

Народні депутати не підтримали її («за» - 216).

О.Турчинов звернувся до ініціаторів з проханням шукати голоси в сесійному залі.

Ще кілька голосувань також не були результативними.

Головуючий запросив керівників фракцій на нараду до кабінету Голови Верховної Ради і оголосив перерву у засіданні.

Після перерви О.Турчинов звернув увагу на те, що у сесійному залі мало народних депутатів.

Він також повідомив, що сьогодні під стінами Верховної Ради розпочалися провокації, спроби штурму Верховної Ради, кидали вибухові пристрої.

О.Турчинов висловив переконання, що «ті, хто це робив, вони свідомо хотіли зірвати сьогоднішнє засідання парламенту. Ті, хто це робив, щоб важливі соціальні питання, важливі економічні питання, важливі питання, пов'язані з правоохоронною діяльністю країни, сьогодні не були прийняті».

Головуючий у зв'язку з тим, що у сесійній залі знаходилося менше 226 народних депутатів, необхідних для прийняття рішень, оголосив пленарне засідання закритим.

О.Турчинов також зазначив, що він проведе консультації з керівниками депутатських фракцій і груп і в разі необхідності оголосить про проведення позачергового пленарного засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.