Пленарне засідання Верховної Ради України 3 червня 2015 року

У середу, 3 червня, Верховна Рада України восьмого скликання продовжила роботу в пленарному режимі. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман, відкривши ранкове засідання, привітав народних депутатів - іменинників дня.

Парламентарії виступили з оголошеннями, заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Народні депутати далі розглянули питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт деяких народних депутатів України.

В.Гройсман оголосив до розгляду питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва Сергія Петровича.

Головуючий нагадав, що 12 травня Генеральним прокурором України до Верховної Ради направлено для розгляду подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України  Клюєва С.П.

Головуючий поінформував про направлення Головою Верховної Ради цього подання до Комітету з питань Регламенту, який ухвалив рішення про розгляд питання на пленарному засіданні.

В.Гройсман повідомив про відповідну процедуру розгляду питання, яка передбачає надання слова Генеральному прокурору для відповіді на запитання, слово на виступ і аргументацію народному депутатові, щодо якого внесено дане подання, доповіді представника профільного комітету і обговорення.

Головуючий надав слово виконуючому обов'язки Генерального прокурора Володимиру Гузару, який відповів на запитання народних депутатів.

В.Гузар, відповідаючи на запитання, сказав, що процедура повністю витримана і визнана законною.

Одне з запитань стосувалося того, чому щодо народного депутата Мельничука внесено три подання: на притягнення до відповідальності, затримання і арешт, а щодо Клюєва - лише на притягнення до кримінальної відповідальності.

В.Гузар відповів, що в діях народного депутата С.Клюєва вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 «Шахрайство» і частиною п'ятою статті 191 «Розкрадання державних коштів в особливо значних розмірах».

Виконувач обов'язків Генпрокурора також відповів на запитання, чому Генеральна прокуратура не притягує народного депутата С.Клюєва до відповідальності за пограбування країни.

Він повідомив парламентаріїв, що в структурі Головного слідчого управління Генеральної прокуратури створено управління спеціальних розслідувань, яке поділено за спеціалізацією: загибель героїв на Майдані, протиправна, злочинна діяльність працівників вищої посадової гілки влади, працівників підрозділів Служби безпеки, працівників органів внутрішніх справ.

В.Гузар зауважив, що це не останнє подання.

В. о. Генерального прокурора відповів на запитання -  які слідством здобуто докази щодо народного депутата Клюєва?

Він повідомив, що ці докази свідчать про те, що в 2007 році брати Клюєви, які володіли австрійською фірмою, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи акціями заводу відкритого акціонерного товариства «Завод напівпровідників».

За його словами, потім під діяльність цієї структури було здійснено ряд фінансових оборудок, внаслідок чого ця структура виявилася неплатоспроможною, завод отримав 250 мільйонів євро із державного банку кредиту, відсотки у сумі майже 200 мільйонів гривень були сплачені з захищених статей бюджету внаслідок маніпуляцій відповідними структурами Кабінету Міністрів. За словами промовця, мова йде про статтю 190 «Шахрайство» і статтю 191 «Заволодіння бюджетними коштами». Це і слугує підставою для поставленого питання.

Головуючий надав слово народному депутатові Сергію Клюєву для пояснення обставин.

С.Клюєв заявив, що він не причетний до жодного з тих звинувачень, які висунула щодо нього Генеральна прокуратура.

«Я і належні мені компанії з початку 90-х років працюють у реальному секторі економіки, створюючи робочі місця. Але в ситуації безпрецедентного політичного тиску важко розраховувати на незалежну об'єктивну думку. Всі ви були свідками, як моїми політичними опонентами було вчинено психологічний тиск на членів Регламентного комітету і народних депутатів, які мали сміливість об'єктивно оцінити матеріали подання і виконати вимоги закону, визнавши звинувачення Генеральної прокуратури необґрунтованим. Про яке об'єктивне розслідування і судовий розгляд може йти мова?», - запитав він.

С.Клюєв також заявив, що у поданні Генерального прокурора відсутні докази його причетності до будь-яких злочинів, навіть навпаки, є висновки і результати перевірок державних органів, в яких підтверджується законність усіх договорів, рішень і дій.

«Генеральним прокурором не наведено ніяких інших доказів, які свідчили б про наявність у моїх діях складу злочину. Навпаки, мною членам Регламентного комітету було надано велику кількість доказів, які свідчать про мою непричетність. Ніяких порушень чинного законодавства не встановлено», - заявив С.Клюєв.

Він звернувся до народних депутатів з проханням виконати вимоги Конституції України, Закону про Регламент і не допустити в парламенті ганебної практики, коли в основу кримінального провадження будуть закладені принципи не верховенства права і закону, а політична доцільність.

Перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник доповів про засідання Комітету, на якому були розглянуті подання Генерального прокурора про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт деяких народних депутатів України.

П.Пинзеник повідомив, що Комітет провів 6 засідань, на яких розглянув ці питання. Зокрема, на засіданні Комітету від 20 травня було затверджено перелік питань (всього 82), необхідних для підготовки висновку комітету. І Комітет звернувся до Генерального прокурора із зверненням щодо  надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження стосовно народного депутата Клюєва. У відповіді, яка надійшла до Комітету 27 травня, Генеральний прокурор із 82 питань надав відповідь на 11. Зазначив, що інформацію щодо відповіді на решту питань не може бути розголошено за станом на цей час відповідно до вимог Кримінально-процесуального законодавства.

П.Пинзеник також повідомив, що на засіданні Комітету 27 і 28 травня було визначено порядок розгляду питання. 28 травня відбулося відкрите засідання Комітету за участі Генерального прокурора, старшого прокурора відділу Генеральної прокуратури Багнюка, народного депутата Клюєва. Відбувалася пряма трансляція на каналі «Рада». 29 травня Комітет провів закрите засідання для дослідження доказів, наданих Генеральною прокуратурою, і того ж дня було проведено відкрите засідання за участі всіх зазначених осіб. Комітет прийняв рішення щодо визнання подання таким, що відповідає вимогам закону, а також звернув увагу на недостатність та неповну обґрунтованість подання Генеральної прокуратури.

«Це рішення було переглянуто 2 червня, коли Комітет зібрався за дорученням Голови Верховної Ради, наданим на пленарному засіданні. В результаті Комітет переглянув своє рішення і затвердив такий висновок:

1. Ухвалити висновок Комітету щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Клюєва Сергія Петровича, в якому комітет вважає, що законність внесення полягає в його відповідності вимогам закону, зокрема, статті 218 Регламенту, статті 482 Кримінально-процесуального кодексу.

2. Відповідно до частини четвертої статті 220 Регламенту Верховної Ради України висновок комітету щодо подання, підтриманого та внесеного Генеральним прокурором, надіслати Голові Верховної Ради України для внесення на розгляд Верховної Ради України», - повідомив П.Пинзеник.

В обговоренні питання взяли участь представники депутатських фракцій і груп. Більшість з них повідомили, що їхні фракції проголосують за надання згоди на притягнення обох народних депутатів до кримінальної відповідальності Клюєва С.П.

Після виступу народного депутата А.Лозового Голова Верховної Ради звернувся до Генеральної прокуратуру з проханням розслідувати його заяви щодо підкупу народних депутатів.

В.Гройсман поставив на голосування питання про надання згоди про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Сергія Клюєва.

Народні депутати 287 голосами підтримали цю пропозицію.

В.Гройсман після голосування зазначив: «Хочу сказати одну річ всім скептикам, які намагалися вчора запустити ці питання антизаконним шляхом і дискредитувати Український парламент. Вчора я сказав деяким колегам про те, що не дам можливості в цьому питанні дискредитувати Український парламент і дискредитувати главу Українського парламенту. І сьогодні вашим голосуванням було доведено, що абсолютно вся процедура законна, витримана, і кожен депутат вільно визначився з цього питання».

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого про продовження засідання безе перерви до завершення розгляду питань порядку денного.

Головуючий поінформував, що Генеральним прокурором внесено до Верховної Ради подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата України Мельничука Сергія Петровича.

Головуючий повідомив, що всі ці три пропозиції будуть голосуватися окремо - так, як це вимагає законодавство. Він також повідомив, що відповідне подання Генерального прокурора було направлено в Регламентний комітет, яке комітет розглянув й ухвалив відповідне рішення.

Головуючий надав слово в. о. Генерального прокурора Володимиру Гузару для відповіді на запитання народних депутатів.

В.Гузар зазначив, що він повною мірою підтримує подання Генерального прокурора. Відповідаючи на запитання -  чому так жорстко стоїть питання щодо міри запобіжного заходу стосовно Мельничука, він зазначив: «Пан Мельничук скоїв злочини не в зоні бойових дій. Ці протиправні прояви скоєні на території Житомирської, Київської областей, міста Києва. Слідство почалося не вчора і не сьогодні».

В.Гузар також відповів на інші уточнюючі запитання. Одне з них стосувалося того, чи є документальні підтвердження чи доказова база щодо нестачі автоматів Калашникова, про які заявлялося. Йдеться про понад 1000 одиниць. Чи відоме ймовірне їх місцеперебування і чи розслідуються справи щодо причетності Мельничука до злочинів?

В. о. Генерального прокурора відповів так: «Щодо доказової бази стосовно нестачі автоматів, як ми доповідали на комітеті. Доповідаю, що була проведена інвентаризація під час  розслідування кримінального провадження. Саме це вважається здобуттям доказів слідством. Це перше питання.

Де ці автомати зараз? Робота триває. Один з автоматів «запрацював» в одному з регіонів, де затримана досить-таки значна диверсійна група з боку росіян. Це не зона АТО. Доказом цьому є трасологія. Після відстрілу цією зброєю, яка була затримана в диверсантів, ідентифікований один з тих автоматів.

В.Гузар відповів на запитання, у якому йшлося про дискредитацію добровольчих батальйонів. Він сказав, що схиляє перед ними голову, але є закон, є Збройні Сили, є Устав, є керівник антитерористичної операції, є відповідальність тих людей - вони свято вірили, а проблеми, які вони створили на сьогодні, народні депутати будуть розглядати в залі.

Головуючий надав слово для пояснення народному депутату Сергію Мельничуку.

У своєму виступі С.Мельничук навів факти, як йому й бійцям батальйону «Айдар» доводилося діяти в бойових умовах, коли не було вибору в застосуванні засобів.

«Ми зупиняли ворога, ми евакуювували техніку максимально. Але після того, коли це все було зроблено, в тилу під керівництвом Генерального штабу і ВСП ця техніка різалася на металобрухт. І ці докази я надавав Комітетові. Там відео є, як бійці дивляться… Прийшли, намагаються заподіяти, щоб не різалася зброя, а йому по-живому ствола відрізають. Дзвонимо в службу ВСП, начальнику Генерального штабу. Це все є, як пересилали електронну пошту. Нічого не робиться, все покривається. Як із зони АТО вивозиться зенітна установка і боєприпаси «Граду». Сидимо у начальника Генерального штабу. При цьому приходить повідомлення, що в Харкові на блокпосту затримано машину, яка везла металобрухт: під металобрухтом зенітна установка, під металобрухтом боєприпаси «Град». А потім вибухи.

Нічого не робиться! Все покривається, все закривається», - наголосив він.

Стосовно справи, яку йому інкримінує Генеральна прокуратура, С.Мельничук повідомив, що з усіма пунктами, крім одного, він просто пов'язаний із особами, з якими служив. Тільки в одному з пунктів він особисто брав участь. «Так ось, щодо пункту, де я особисто брав участь, і нібито мене звинувачують, Генеральна прокуратура не звернулася до слідчого органу, який фіксував цю подію».

Головуючий надав слово Першому заступнику голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павлу Пинзенику, який доповів про розгляд подання Генерального прокурора на засіданнях Комітету.

П.Пинзеник повідомив, що Комітет вважає подання Генерального прокурора таким, що відповідає вимогам закону. Доказів щодо обґрунтування подання в частині кваліфікації злочину, передбаченого статтею 257 Кримінального кодексу «Бандитизм», вважає недостатніми. Щодо подання в частині притягнення до кримінальної відповідальності вважає за можливе внести на розгляд у Верховній Раді України.

В частині надання згоди на затримання та в частині надання згоди на арешт Комітет вважає подання недостатньо обґрунтованим. Наданих доказів щодо обґрунтування подання в частині згоди на затримання та арешт було для Комітету недостатньо.

За словами П.Пинзеника, 2 червня надійшло доручення Голови Верховної Ради про проведення засідання Комітету, на якому було переглянуто попереднє рішення Комітету від 29 травня. Остаточне рішення Комітету звучить так: ухвалене рішення комітету щодо подання в частині надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності вважати законним; в частині згоди на затримання вважати, що Генеральна прокуратура мала право на внесення такого подання. Також стосовно арешту. Цей висновок направлений до Голови Верховної Ради для внесення в зал.

П.Пинзеник зазначив, що потрібно прийняти рішення з трьох питань окремо.

Відбулося обговорення питання.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій у виступі зазначив, що він не хотів би, щоб розгляд питання по Мельничуку переходив в загальну кампанію дискредитації всього добровольчого руху, який значною мірою допоміг зупинити агресора усіма можливими на той час способами.

А.Парубій також зазначив: «Ми повинні проголосувати, як і щодо Клюєва за зняття недоторканості. Водночас вважаю, що має бути паритет. На мою думку, питання щодо арешту й затримання ми не повинні голосувати - це буде змінений паритет стосовно ситуації з Клюєвим і ситуації  з Мельничуком».

В обговоренні взяли участь представники депутатських фракцій і груп.

На пропозицію народного депутата І.Лапіна парламентарії хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих добровольців, які не були бандою, а воїнами, які на Луганщині тримали оборону і вчили збройні сили, як потрібно воювати.

У виступах народні депутати висловлювали думки щодо вибірковості правосуддя, яке за їхніми словами не змінилося з часів януковича і лише починає змінюватися.

Більшість представників фракцій повідомили, що їхні фракції проголосують лише за позбавлення депутатської недоторканності з Сергія Мельничука і не голосуватимуть за надання згоди на його затримання та арешт.

Головуючий перед голосуванням нагадав, що парламентаріям потрібно проголосувати тричі: щодо притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата, щодо затримання народного депутата і щодо арешту народного депутата.

За результатами першого голосування народні депутати 262 голосами дали згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Мельничука Сергія Петровича.

За результати голосування про надання згоди на затримання народного депутата С.Мельничука лише 32 парламентарії підтримали цю пропозицію.

Голосування про надання згоди на арешт народного депутата С.Мельничука було ще менш результативним - 16 за.

В.Гройсман після голосування зазначив, що народні депутати прийняли всі ті рішення, які вважали за необхідне, які повністю відповідають закону. «Ми надали можливість сьогодні правоохоронній системі довести свою ефективність щодо розслідування тих чи інших злочинів, про які було сказано з цієї трибуни», - наголосив він.

Парламентарії розглянули питання ратифікації.

Верховна Рада без обговорення 289 голосами ухвалила проект Закону «Про ратифікацію Угоди між Україною та Японією про сприяння та захист інвестицій» №0020.

Народні депутати включили до порядку денного сесії декілька законопроектів і розглянули в першому читанні кілька проектів законів.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону «Про Національне антикорупційне бюро України» №2492 доповіла перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова. Вона нагадала, що у зв'язку з прийнятим Законом «Про Національне антикорупційне бюро» потрібно ввести в дію інші нормативно-правові акти для того, щоб у правовому полі з'явилося таке поняття як «антикорупційне бюро».

За її словами, передбачаються зміни, зокрема, щодо визначення особливостей врегулювання трудових відносин за участі працівників Національного бюро, встановлення заборони для них бути членами політичних партій та обмеження їх участі у виборчому процесі.

Проектом також пропонується включити Національне бюро до числа державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю та до кола суб'єктів забезпечення національної безпеки.

Н.Севостьянова зазначила, що прийняття закону дасть змогу привести законодавчі акти у відповідність до Закону «Про Національне антикорупційне бюро».

Верховна Рада 226 голосами прийняла законопроект за основу.

Народні депутати розглянули проект Закону «Про внесення змін до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України» і «Про запобігання корупції» №2494, підтримали рішення профільного комітету про його відхилення.

За результатами голосування не набрав голосів (за - 179) проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заходів для забезпечення розвитку природно-заповідного фонду України)».

Головуючий - Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій - провів сигнальне голосування, результати якого показали недостатню кількість народних депутатів у сесійній залі для прийняття результативних рішень.

А.Парубій достроково закрив пленарне засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР України.