Пленарні засідання Верховної Ради України 2 липня 2015 року

У четвер, 2 липня 2015 року, відбулися пленарні засідання другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Відкрив ранкове засідання Голова Верховної Ради Володимир Гройсман. Він зазначив, що в порядку денному чимало важливих законопроектів, які необхідно сьогодні розглянути і прийняти рішення. Вони стосуються реформи правоохоронної системи, у тому числі, економічні урядові закони, які важливі для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

Народні депутати одразу приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру» №2887 доповів заступник Міністра освіти та науки Максим Стріха. Він зазначив, що метою проекту є забезпечення дерегуляції господарської діяльності в Україні, а також уточнення повноважень окремих центральних органів виконавчої влади в галузі поводження з експериментальними тваринами та з генетично модифікованих організмів. Проектом пропонується внести відповідні зміни до законів «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Урядовець повідомив, що проектом, зокрема, передбачається скасувати дозвіл на проведення робіт з експериментальними тваринами. При цьому відповідальність за організацію роботи з такими тваринами та її результати покладається на наукову установу, вищий навчальний заклад, у яких проводяться роботи з експериментальними тваринами з дослідною (науково-дослідною) метою, і які включені до відповідного переліку.

За його словами, також пропонується скасувати дозвіл на ввезення продукції, отриманої з використанням генетично модифікованих організмів для науково-дослідних цілей. Ввезення незареєстрованих ГМО та відповідної продукції, призначених виключно для науково-дослідних цілей у замкнених та відкритих системах або проведення державних апробацій (випробовувань), має супроводжуватися відповідним повідомленням.

Із Закону «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» пропонується вилучити норму, згідно з якою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, забезпечує захист міжнародних і національних патентів та інших видів інтелектуальної власності в галузі поводження з ГМО, генетичної інженерії та генетично-інженерної діяльності як таку, що не відповідає законодавству у сфері інтелектуальної власності.

Голова Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Л.Гриневич зазначила, що питання, підняті у законопроекті, «дуже неоднозначно сприймаються як у колі фахівців, так і в суспільстві в цілому». «Наприклад, Національна академія наук, Національна академія аграрних наук пропонують відправити законопроект на доопрацювання. Але Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку говорить про те, щоб за результатами розгляду в першому читанні ми прийняли законопроект за основу», - сказала вона.

Л.Гриневич повідомила, що на засіданні Комітету відбулася дуже чітка і змістовна дискусія з цього приводу. І члени Комітету вважають, що логічно і доцільно прийняти проект за основу. Водночас, народні депутати висловили зауваження стосовно необхідності врахування положень Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття.

Під час обговорення народні депутати, загалом підтримавши законопроект, висловили деякі застереження до проекту. Вони, зокрема, висловлювалися за необхідність доопрацювати чинне законодавство в цілому щодо питань удосконалення нормативно-правових актів з метою збереження біологічної, екологічної безпеки.

За результатами голосування законопроект було прийнято за основу («за» - 241голос).

Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій на вимогу фракцій «Самопоміч» і «Батьківщина» оголосив перерву у засіданні.

Після перерви голови фракцій «Батьківщина» Юлія Тимошенко і «Самопоміч» Олег Березюк виступили із заявами, в яких пояснили причини, з яких вони наполягали на перерві.

Народні депутати розглянули кадрові питання.

Головуючий поставив на голосування проект постанови «Про звільнення Шевченка І.А. з посади Міністра екології та природних ресурсів України».

235 голосами постанову було прийнято.

Проект постанови про призначення Головою Служби безпеки України Василя Грицака доповів Представник Президента України у Верховній Раді Степан Кубів.

Представники фракцій взяли участь в обговоренні запропонованої Президентом України кандидатури на посаду Голови СБУ.

Верховна Рада України 340 голосами підтримала подання Президента України про призначення Грицака В.С. на посаду Голови Служби безпеки України.

Парламентарії розглянули законопроекти у другому читанні.

Проект Закону «Про Рахункову палату» №2072 доповів голова підкомітету Комітету з питань бюджету Іван Крулько. Він повідомив, що під час доопрацювання до законопроекту надійшло 424 пропозиції народних депутатів. Більшість з них спрямована на врегулювання питань, порушених під час розгляду законопроекту в першому читанні.

І.Крулько повідомив про врахування 312 пропозицій, з них 76 - в іншій редакції, 94 - частково. Всі пропозиції опрацьовувалися спільно з ініціатором внесення законопроекту, тобто з Представником Президента України, з Адміністрацією Президента, з Рахунковою палатою, Міністерством фінансів, а також із громадянським суспільством.

Доповідач зазначив, що за підсумками доопрацювання законопроекту в його остаточній редакції пропонується, насамперед, упорядкувати повноваження Рахункової палати та узгодити з бюджетним законодавством питання щодо фінансового забезпечення; запровадити новий, прозорий порядок призначення голови та інших членів Рахункової палати, зокрема, встановивши такі особливості: призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою за результатами відкритого конкурсу, Голова Рахункової палати обирається із складу її членів та призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови Верховної Ради.

Проектом також пропонується визначити більш чіткі кваліфікаційні вимоги до членів Рахункової палати, передбачити, що Керівником Апарату Рахункової палати є секретар Рахункової палати, який призначається Рахунковою палатою за поданням Голови Рахункової палати; встановити подання Верховній Раді до 1 травня щорічного звіту про діяльність Рахункової палати та його представлення у Верховній Раді; систематизувати положення щодо взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою, а також законодавчо унормувати відносини Рахункової палати з правоохоронними органами.

Проектом передбачається внести зміни до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту членів Рахункової палати при здійсненні ними безпосередніх повноважень та встановити, що після прийняття цього закону та набрання ним чинності, протягом 2-х місяців Верховна Рада зобов'язана провести конкурс та призначити новий склад Рахункової палати.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту.

248 голосами законопроект було направлено на доопрацювання.

Після перерви парламентарії повернулися до законопроекту про Рахункову палату.

Представники фракцій запропонували прийняти цей законопроект з відповідними правками.

За пропозицією головуючого народні депутати підтримали постанову про скасування рішення про направлення законопроекту №2072 на доопрацювання.

Народний депутата І.Крулько озвучив компромісні пропозиції до законопроекту.

З їхнім урахуванням законопроект про Рахункову палату 255 голосами було прийнято в цілому.

Доопрацьований законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» за №2299 доповів голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Григорій Немиря. Він зазначив, що цим проектом пропонується запровадити один з інструментів електронної або цифрової демократії в звичайний набір інструментів, яким користується парламент України вже понад 20 років. Це надасть більше можливості громадянам впливати на рішення, які приймає або не приймає парламент, приймає або не приймає уряд, приймає або не приймає Президент України, приймають або не приймають органи місцевого самоврядування.

Г.Немиря повідомив, що під час підготовки до другого читання до Комітету надійшло 92 пропозицій, 32 з них пропонується врахувати повністю або частково чи редакційно, а інші відхилити.

Голова Комітету поінформував стосовно однієї принципової пропозиції. Комітет пропонує прийняти у запропонованій ним редакції пропозицію стосовно того, «якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або громадських слуханнях відповідної територіальної громади автор петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань».

Парламентарії розглянули поправки, на підтвердженні яких наполягали їх автори.

288 голосами законопроект було прийнято у другому читанні та в цілому.

Головуючий поставив на голосування пропозицію народного депутата А.Тетерука про продовження пленарного засідання до 15 години.

Парламентарії не підтримали цю пропозицію.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про продовження вечірнього засідання до 21-ї години.

228 голосами ця пропозиція була підтримана.

В.Гройсман закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів у другому читанні.

Проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень)» №2667 доповів голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він зазначив, що метою законопроекту є визначення механізмів реалізації положень нового Закону «Про прокуратуру» в частині добору прокурорських кадрів, здійснення дисциплінарного провадження до запровадження в повній мірі системи органів прокурорського самоврядування, формування кваліфікаційної дисциплінарної комісії прокурорів, усунення окремих недоліків та неузгодженостей закону, що визначають порядок призначення прокурорів на адміністративні посади.

А.Кожем'якін повідомив, що до законопроекту надійшло 91 поправка, 28 з яких пропонується врахувати повністю або частково. Ці поправки дають можливість зобов'язати прокурора давати всі вказівки тільки у письмовій формі, призначати прокурорами місцевих прокуратур таку категорію працівників, які мають досвід прокурорської діяльності, проте на день набрання чинності цим законом не працюють в органах прокуратури за умови проходження ними тестування, поширити порядок призначення на посаду прокурора.

63 поправки Комітетом пропонується відхилити. За словами голови Комітету, їх врахування призвело б до зміни кількісного і пропорційного складу конкурсних комісій, до розбалансування єдності підходу щодо суб'єкта призначення, до руйнування єдиної системи прокуратури, що жодним чином не сприятиме оптимізації її структури.

Члени Комітету ухвалили рішення, якими залишили єдину вертикаль в прокуратурі. Згідно з ухваленим рішення, на адміністративні посади призначення здійснює Генеральний прокурор за результатами відкритого конкурсу.

А.Кожем'якін повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект в другому читанні та в цілому. Він також зазначив, що прийняття цього законопроекту дасть можливість розблокувати дуже багато питань та колізій, пов'язаним з прийнятим Законом «Про прокурату» і з 15 липня українська прокуратура запрацює за європейським форматом.

Народні депутати розглянули поправки, на підтвердженні яких наполягали їх автори.

Дві спроби голосування прийняти законопроект у другому читанні та в цілому були нерезультативними.

На вимогу двох фракцій головуючий оголосив перерву у засіданні.

Після перерви народні депутати розглянули законопроект «Про Національну поліцію» №2822.

Про особливості доопрацьованого проекту доповів член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Луценко. Він повідомив, що під час підготовки до другого читання внесено 549 поправок. Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект у другому читанні та в цілому.

Ю.Луценко зазначив, що особливостями цього закону є те, що керівником Національної поліції призначатиметься особа з професійним стажем у силових структурах, яку призначає Кабінет Міністрів за поданням Міністра внутрішніх справ.

Керівник Національної поліції далі самостійно формує структуру всієї поліцейської вертикалі.

Ще однією особливістю закону є те, що керівництво в центрі і на місцях призначаються на контрактній основі чотири або два роки відповідно. Це дозволить захисти професіоналів від будь-яких змін у політичній ситуації в країні.

Третьою особливістю закону є те, що в ньому чітко виписані права і обов'язки поліцейського. Вперше не в підзаконних актах, а саме в законі чітко прописано, в якому разі поліцейський має право зупинити особу, оглянути особу, затримати особу, застосувати до неї певні заходи. Також чітко прописано, які дії щодо громадян має право нести працівник поліції. Невиконання цих положень буде кримінально караним, бо є порушенням не звичайної постанови, а Закону «Про Національну поліцію».

Доповідач поінформував про інші особливості законопроекту.

Ю.Луценко зазначив, що цей законопроект є «глобальним», він охоплює усі сфери діяльності поліцейського, встановлює його права і обов'язки, соціальні гарантії тощо. «З його прийняттям ми отримаємо нарешті обслуговуючий правоохоронний і залежний від громадян орган поліції замість каральної системи, яка функціювала у нас у радянські і пострадянські часи. Це, дійсно революційний закон, який змінює ситуацію не тільки в МВС, але і в суспільстві в цілому», - завершив Ю.Луценко.

Парламентарії розглянули поправки до законопроекту.

Після дискусії у сесійній залі законопроект 278 голосами було прийнято у другому читанні та в цілому.

Головуючий запропонував повернутися до розгляду законопроекту про прокуратуру і прийняти його у другому читанні та в цілому.

Пропозиція не була підтримана.

Головуючий оголосив перерву у засіданні.

Після перерви головуючий надав слово заступникові Генерального прокурора Давиду Сакварелідзе, який звернувся до народних депутатів з проханням прийняти закон про прокуратуру в цілому з вилученням норм стосовно призначення антикорупційного прокурора.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв також запропонував прийняти законопроект в цілому, проголосувавши ряд поправок щодо призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія у складі призначених Генеральною прокуратурою та Верховною Радою осіб.

Народні депутати підтримали пропозицію головуючого про повернення до розгляду законопроекту «Про прокуратуру».

У залі відбулася дискусія стосовно прийняття пропозиції заступника Генерального прокурора та кількості кандидатур у конкурсній комісії, які мають подати до цієї комісії Генеральна прокуратура і Верховна Рада.

Головуючий за результатами обговорення запропонував перенести розгляд законопроекту №2667 на наступний пленарний тиждень.

Народні депутати продовжили обговорення.

В.Гройсман поставив на сигнальне голосування пропозицію стосовно того, що сім представників у конкурсній комісії з призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури матиме Верховна Рада та чотири представники - Генеральна прокуратура.

Голосування було результативним - «за» - 226.

Народні депутати підтримали поправку, яку запропонував народний депутат А.Кожем'якін стосовно того, що до складу конкурсної комісії з призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури входитиме сім представників Верховної Ради і чотири представники від Генеральної прокуратури.

За результатами голосування законопроект 228 голосами було прийнято в цілому.

На знак протесту щодо прийняття цього закону представники фракцій Радикальної партії і «Самопоміч» залишили сесійну залу. Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко перед цим заявив: «те, що зараз відбулося, - це профанація боротьби з корупцією. Реальної боротьби з корупцією не було і немає. Це ручне управління антикорупційним прокурором».

Підготовлений до другого читання законопроект «Про органи внутрішніх справ» №2561 доповів член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрій Луценко.

Народні депутати розглянули поправки, на підтвердженні яких наполягали їх автори.

242 голосами законопроект було прийнято в цілому.

Головуючий надав слово голові фракції Радикальної партії О.Ляшку, який повідомив, що фракція повернулася у сесійну залу для того, щоб проголосувати законопроект «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» №1558-1.

Народні депутати внесли уточнення до прийнятого Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України  щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Деякі народні депутати заблокували трибуну для виступів, вимагаючи у головуючого поставити на розгляд законопроект «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» №1558-1.

Головуючий запропонував включити цей законопроект до порядку денного і розглянути його одразу після розгляду і прийняття рішення щодо законопроекту №2890.

Народні депутати підтримали цю пропозицію.

Парламентарії запропонували також розглянути у першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) №2698.

Головуючий поставив на голосування пропозицію про прийняття у третьому читанні та в цілому законопроекту «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» №1558-1.

229 голосами законопроект було прийнято в цілому.

В.Гройсман закрив вечірнє засідання, повідомляє Інформаційне управління ВР УКраїни.