Пленарні засідання Верховної Ради України 8 жовтня 2015 року

У четвер, 8 жовтня 2015 року, відбулися пленарні засідання третьої сесії Верховної Ради України восьмого скликання. Ранкове пленарне засідання відкрив Перший заступник Голови Верховної Ради України Андрій Парубій. На початку засідання він привітав усіх юристів України з професійним святом.

Народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.

Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» №2382а доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він нагадав, що згідно з Законом «Про внесення змін  до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року органи прокуратури, уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Антимонопольний комітет, Міністерство юстиції, громадські організації інвалідів, ветеранів, їх підприємства, установи та організації з 1 вересня 2015 року позбавляються пільг на оплату судового збору. Зазначене може не тільки ускладнити, але й в окремих випадках заблокувати роботу вказаних державних органів щодо захисту інтересів держави, а Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо захисту прав і законних інтересів вкладників банків, ускладнити забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Крім цього, за словами доповідача, положення зазначеного закону ускладнить доступ до правосуддя громадським організаціям інвалідів, ветеранів, підприємствам, установам та організаціям.

С.Кубів повідомив, що з огляду на це Президент України вніс законопроект, яким пропонується звільнити від сплати судового збору органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень, уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Антимонопольний комітет та його територіальне відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель, Міністерство юстиції за поданням позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, поставлених проти України, громадські організації інвалідів, ветеранів, їх підприємства, установи і організації за поданням позовів, з якими вони звертаються до суду.

Також проектом пропонується внести відповідні зміни до процесуальних кодексів з метою узгодження їх норм та норм Закону «Про судовий збір» в частині звільнення осіб від сплати судового збору за поданням заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення в разі встановлення міжнародною судовою установою юрисдикції, яка визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

С.Кубів звернувся до народних депутатів з проханням підтримати законодавчу ініціативу Президента України щодо сплати судового збору.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Р.Князевич також зазначив, що Комітет звертає увагу на те, що будь-яке звільнення органів державної влади від сплати судового збору матиме наслідком певне зменшення рівня фінансування судової влади. Тому доцільно на законодавчому рівні зазначити вичерпний характер переліку суб'єктів, який здійснюється судового збору та передбачити неможливість розширення такого переліку пільгових категорій учасників судових процесів.

За словами голови Комітету, відсутність вказівки на вичерпність переліку пільгових суб'єктів при сплаті судового збору може в майбутньому спричинити безмірне розширення кола таких суб'єктів, що звільнить від сплати судового збору.

Водночас Комітет з питань правової політики та правосуддя зазначає, що, незважаючи на звільнення окремих державних органів від сплати, держава має забезпечити фінансування на належному рівні функціонування судів і діяльності судів.

Під час обговорення народні депутати зауважували, що проектом пропонується звільнити від сплати судового збору лише державні органи влади. Вони запитували у доповідача, чому не вноситься законопроект щодо відміни тих змін, які набули чинності 1 вересня цього року стосовно збільшення розміру судового збору для простих громадян, за подання апеляційної скарги, касаційної скарги, адже на 50 відсотків збільшено вказані судові збори для простих громадян?

Представники фракцій «Батьківщини» і «Самопомочі» наполягали на врахуванні їх пропозицій щодо перегляду судового збору для населення і для підприємців.

Головуючий двічі ставив законопроект на сигнальне голосування. За їхніми результатами законопроект не підтримувався народними депутатами.

Головуючий поставив проект на голосування для його прийняття за основу.

Парламентарії не підтримали проект (за - 208, - 217).

Головуючий запропонував повернутися до законопроекту.

Народні депутати не підтримали пропозицію (за - 205).

Законопроект було відхилено.

Проект Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №2506а доповів міністр юстиції Павло Петренко. Він зазначив, що протягом 20 років Українська держава не виконує до кінця конституційний обов'язок у тому, що лише 20 відсотків судових рішень, які приймаються українськими судами, фактично виконуються. «Це шалена цифра, і це, дійсно, та проблема, яка стосується всіх органів влади, всіх інститутів влади. У зв'язку з цим була створена широка робоча група, яка включила в себе представників юридичної спільноти, громадськості, Міністерства юстиції, парламенту. І на майданчику, який створив Президент в Раді по судовій реформі, нами була напрацьована низка законів, які стосуються реформування саме системи виконання судових рішень.

Основна мета цієї реформи полягає в тому, щоб український громадянин, який отримав рішення суду, пройшовши дуже складні бюрократичні процедури, багато місяців судових засідань, міг точно отримати право і гарантію, що це рішення буде виконано», - сказав урядовець.

П.Петренко презентував два великі комплексні закони, які стосуються реформи системи виконання судових рішень і самого Закону «Про виконавче провадження». За його словами, за основу були взяті моделі, які є в країнах Європейського Союзу. «Ми прибираємо дуже багато бюрократичних процедур, які визначені в чинному законодавстві, ми вводимо змішану систему виконання судових рішень і вводимо інститут приватних виконавців», - повідомив доповідач.

П.Петренко далі згадав про досвід країн Європи, які ухвалили такі закони: «Коли Польща і країни Прибалтики ввели інститут приватних виконавців, рівень виконання судових рішень і рівень справедливості в цій системі збільшився в рази. Зараз в Польщі виконується майже 80 відсотків всіх судових рішень».

Завершуючи виступ, Міністр наголосив: «Щоб ми прийняли цей пакет законів і запустили нарешті систему реформування виконання судових рішень у нас з вами дуже багато завдань - це реформування безпосередньо судів і суддівської системи. Ці завдання потребують змін до Конституції. Але ми вже зараз можемо покращити життя українців під час виконання рішень, які вони отримують».

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу.

Промовець також зазначив: «У нас надганебна статистика виконання судових рішень. Ми пасемо задніх не тільки в Європі, а й далеко серед інших континентів. Ця статистика - вона блукає в різних параметрах, але вона дуже рідко перевищує 10-15 відсотків.

Відверто кажучи, запровадження інституту приватних виконавців - це вимога України після підписання Угоди про асоціацію. На жаль, ми до цього змушені були дозріти тільки на вимогу наших європейських партнерів. Але, дякувати Богу, ми до цього приступаємо. І тут не треба нічого боятися. Треба активно спробувати запровадити цей інститут, діяльність якого на теренах європейських і великої кількості інших країн дали неочікувані ефекти, в рази збільшивши можливість виконання судових рішень».

Народні депутати 246 голосами підтримали законопроект за основу.

Міністр юстиції Павло Петренко доповів наступний законопроект «Про виконавче провадження» №2507а. Він зазначив, що цей і попередній законопроекти фактично будуть визначати систему виконання судових рішень на багато-багато років вперед. Це не точкові закони, які мають технічний характер, це ті закони, які визначають нову філософію і нові підходи у забезпеченні справедливості в судовій системі, саме в частині виконання судових рішень. Це перший крок до повноцінної судової реформи.

Голова Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич доповів рішення Комітету, який рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Стосовно законопроекту Р.Князевич зазначив, що мова йде про примусове виконання - у тому випадку, якщо відмовляється добровільно виконувати рішення, забезпечується умови і правильні механізми, для того щоб належним чином відповідно примусове виконання судових рішень забезпечило останню стадію судового процесу, саме примусове виконання рішень. Йде мова про виконання тих судових рішень і органів, і посадових, і службових осіб державних органів, які підпадають під примусове виконання в разі невиконання добровільного порядку.

Законопроект 249 голосами було прийнято за основу.

Проект Закону «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» №2505а доповів Представник Президента України у Верховній Раді України Степан Кубів. Він повідомив, що законопроект спрямований на законодавче врегулювання механізму реалізації споживачами права на доступ до інформації на ринках енергетики та комунальних послуг.

Доповідач обумовив необхідність прийняття законопроекту потребою забезпечити прозорість у діяльності суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сферах постачання електроенергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення та доступу споживачів до інформації про товари, роботи і послуги, що надаються зазначеними суб'єктами.

Проектом пропонується визначити вичерпний перелік видів інформації, доступ до якої забезпечується споживачу на безоплатній та безперешкодній основі; встановити періодичність доведення такої інформації до відома споживачів; розподілити між державними органами та суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність у відповідних сферах, функціональні обов'язки щодо видів інформації та способу доведення; забезпечити доступ до інформації про інвестиційні програми, що плануються до реалізації, та зобов'язати ліцензіатів оприлюднити інформацію про виконання програм.

С.Кубів зауважив, що прийняття такого закону  випливає з міжнародних зобов'язань України щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Рябчин доповів рішення Комітету рекомендувати Парламенту прийняти законопроект за основу та в цілому.

Народні депутати обговорили законопроект, висловивши свої пропозиції і зауваження і за результатами голосування 256 голосами прийняла його за основу.

Голова Верховної Ради України В.Гройсман надав слово Прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, який поінформував про заходи, зроблені урядом, парламентом і Президентом для того, щоб українські громадяни отримали право безвізових поїздок до країн-членів Європейського Союзу.

А.Яценюк наголосив на тому, що завданням парламенту, уряду і Президента -  виконати всі технічні критерії щодо забезпечення впровадження безвізового режиму. Щоб не було жодних намагань і спроб сказати, що це саме Україна провалила виконання того чи іншого технічного критерію.

Прем'єр-міністр звернув увагу на те, що зараз в Європейському Союзі доволі складна ситуація з міграцією. За його словами, російська військова операція в Сирії і сотні тисяч мігрантів, які хлинули до Європейського Союзу, не додають  впевненості в тому, що всі політичні сили в Європейському Союзі будуть одностайно виступати за запровадження безвізового режиму для України. «Саме тому наше спільне завдання з вами - це провести всі закони, завершити всі технічні процедури і не дати жодного шансу звинуватити Україну в тому, що ми не виконали ту чи іншу технічну процедуру чи той чи інший критерій, який є передумовою для запровадження безвізового режиму», - наголосив він.

А.Яценюк звернувся до народних депутатів з проханням проголосувати і прийняти необхідний пакет законів і надати можливість громадянам України відчути себе, дійсно, частиною Європейського Союзу і великої об'єднаної Європи.

Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні» №2540а доповів міністр юстиції Павло Петренко. Він зазначив, що одним з найважливіших питань за нашими зобов'язаннями по безвізовому режиму є реальна і дієва боротьба з корупцією. За його словами, в цьому напрямку Україна зробила дуже багато за останній час і через запровадження законодавства, і через реальні кримінальні провадження, які зараз розслідуються органами правоохоронної системи.

«Тільки за останніх два місяці понад 500 державних посадовців були притягнуті до відповідальності і по ним порушені кримінальні провадження саме за корупційні правопорушення. Але є така позиція, що гірше справедливості тільки справедливість без карального меча. І якщо держава не має дієвого механізму доведення до кінця тих кримінальних проваджень, які вчинені по корупційним злочинам, то це дійсно проблема державного апарату і державної системи», - зазначив урядовець.

П.Петренко повідомив, що законопроект, який він зараз презентує, передбачає нові механізми для наших оновлених антикорупційних органів по спецконфіскації і арешту. Він також сказав, що на рекомендацію наших міжнародних експертів ми удосконалюємо наше кримінальне процесуальне законодавство для того, щоб дійсно були реальні механізми завершення розслідування кримінальних справ і саме основне, щоб були реальні механізми збереження і повернення в державний бюджет тих сотень мільйонів гривень, які вкрадені корупціонерами.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін повідомив, що Комітет рекомендує парламенту відхилити цей законопроект.

Члени Комітету, проаналізувавши законопроект, зауважили, що найбільш досконалому опрацюванню підлягають положення законопроекту, якими: перше - надається можливість застосувати арешт майна до будь-якої особи, обґрунтовуючи це тим, що воно пов'язане із кримінальним правопорушенням або особою, яка підозрюється або обвинувачується у злочині; і друге - запроваджується спрощений порядок арешту майна на підставі будь-яких відомостей, будь-яких відомостей, які свідчать на наявність такого майна у володінні, користуванні чи розпорядженні особи.

Міністр юстиції доповів наступний законопроект, пов'язаний з попереднім, - «Про внесення змін до Кримінального та Цивільного кодексів України щодо вдосконалення інституту спеціальної конфіскації з метою усунення корупційних ризиків при її застосуванні» №2541а. Він уточнив, що цей і попередній документи є, фактично, імплементацією Директиви Європейського Союзу (від 3 квітня 2014 року) «Про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів в ЄС».

Він пояснив, що ці закони стосуються арешту і спецконфіскації виключно стосовно умисних злочинів.

Стосовно застережень, що будуть свавільно застосовуватися арешти, Міністр пояснив, що навпаки, згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом, зараз слідчий не повинен обґрунтовувати підстави арешту, якщо є підозрюваний. «Ми пропонуємо, щоб було обґрунтування мотивоване: чому накладається арешт на майно офшорної компанії, де є підтвердження, що вона отримала ці кошти, через посередників, з бюджету», - додав він і попросив парламентаріїв «проголосувати ці закони за основу і не зривати, насправді, крім безвізового режиму, дуже правильні норми, які є в Європейському Союзі. Або чесно вийти і сказати, що «ми не підтримуємо європейське законодавство, яке спрямоване на боротьбу з корупцією». «Дійсно, воно жорстке, але така реальність в Європі - там повна непідтримка корупції!», - наголосив він.

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін повідомив, що члени Комітету зауважили: досконалому опрацюванню підлягають положення законопроекту, якими пропонується розширити межі застосування спеціальної конфіскації. Розширення меж спеціальної конфіскації створює протиріччя між окремими нормами права, загальними принципами права тощо. Крім того, широке запровадження спеціальної конфіскації відкриває шлях до зловживань під час кримінального провадження, створення тиску на осіб, що беруть участь у справах. Тому Комітет прийняв рішення як і попередній законопроект, під час розгляду Верховною Радою в першому читанні відхилити.

За результатами голосування, законопроекти за №2540а і №2541а були прийняті за основу.

Народні депутати розглянули ще один проект із урядового пакету законопроектів, необхідних для виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, - про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рекомендацій Європейського Союзу з виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно уточнення підслідності органів досудового розслідування №2542а.

За словами доповідача, міністра юстиції Павла Петренка, цим проектом вирішуються три рекомендації останнього моніторингового звіту. Перше - саме основне, Європейська комісія рекомендує прибрати дублювання підслідності нашими правоохоронними органами. Друге, усунути так звану альтернативну підслідність під час розслідування злочинів проти тероризму, передавши ці злочини на розслідування виключно СБУ. Третє, обмежити Службу безпеки України повноваженнями щодо розслідування відповідних злочинів тільки ті, які стосуються національної безпеки і тероризму.

П.Петренко зазначив, що фактично, цей законопроект є важливим з точки зору підготовки до прийняття Закону «Про Державне бюро розслідувань».

Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

256 голосами парламентарії підтримали законопроект за основу.

Наступним з пакету урядових законопроектів, необхідних для виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, народні депутати розглянули законопроект «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» №3040.

Міністр юстиції П.Петренко, доповідаючи законопроект, обумовив необхідність його прийняття тим, що на сьогодні наші правоохоронні органи, які здійснюють слідство, мають досить обмежені можливості щодо пошуку активів, особливо, якщо ці активи вивозяться за кордон. Їм доводиться застосовувати відповідні інструменти правової допомоги - це звернення із запитами до різних країн світу, які розглядаються протягом місяців, в то й років. «Це означає, що ці злочинці і ті особи, які формують злочинні угрупування по виведенню активів, вони є більш технологічними, вони використовують різні юрисдикції, в тому числі офшорні, для виведення коштів. А правоохоронна система не має таких можливостей для оперативного блокування цих коштів із-за кордону. Тому Європейський Союз створив на теренах всіх країн, які є членами Європейського Союзу, спеціальні органи, які називаються «АRО», «АМО». Це офіси по пошуку і виявленню активів, здобутих злочинним шляхом. І надали цим органам можливість в оперативному порядку обмінюватися інформацією. Це означає, що протягом однієї доби, якщо український орган по управлінню активами, звернеться, наприклад, до такого самого органу у Франції, Німеччині чи в інших країнах Європейського Союзу, він отримує всю інформацію по особі, яка підозрюється у вчиненні корупційного злочину, по тим компаніям, де вона є бенефіціаром, по тим активам, які на ній фактично записані в тій чи іншій країні.

Цей механізм дасть змогу дуже швидко виявляти таке майно за кордоном, арештовувати і повертати це майно в Україну до бюджету.

Тому Європейський Союз дуже прискіпливо підійшов до підготовки проекту. Було написано технічне завдання, і цей закон готували експерти ОECD спільно з експертами Європейської комісії», - пояснив урядовець.

Міністр відповів на побоювання народних депутатів про те, що цей орган, фактично, буде підконтрольний Мінюсту чи якимось іншим міністерствам. «Основна вимога, і це норма закону, що цей орган є незалежним, і він підпорядкований безпосередньо Кабінету Міністрів», - повідомив він.

Голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу.

Парламентарії 237 голосами підтримали законопроект за основу з поправкою народного депутата І.Крулька стосовно вилучення норми про 25 відсотків, які будуть направлятися у спецфонд.

Ще одним урядовим проектом, необхідних для виконання плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»  №3041 - пропонувалося до головних розпорядників бюджетних коштів віднести Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

За результатами голосування законопроект було направлено на доопрацювання.

Проект Закону «Про зовнішню трудову міграцію» №2330а доповів міністр соціальної політики Павло Розенко. Він зазначив, що проблема трудових мігрантів в Україні існує щонайменше 30 років. «Але жодним чином в українському законодавстві не було визначено такої норми. Не було такого терміну, як трудовий мігрант. Від трьох з половиною до п'яти мільйонів українців працює за кордоном, але належним чином ні трудові, ні соціальні права на сьогоднішній день їх не захищені», - повідомив він.

П.Розенко зазначив, що законопроектом закріплюється, зокрема, права трудових мігрантів і членів їхніх родин на належні умови праці, соціальне страхування та возз'єднання сімей. Держава бере на себе зобов'язання сприяти шляхом укладання міждержавних договорів відповідні права на належні умови праці, соціальне страхування, винагороду та відпочинок.

Також законопроектом закріплюється право на освіту та підтвердження результатів неформального навчання. Затверджується задоволення національно-культурних, духовних і мовних потреб трудових мігрантів, відшкодування шкоди, заподіяної під час трудової діяльності за кордоном, на отримання соціальних послуг та допомоги.

Міністр також сказав, що цей законопроект стане основою для розробки законодавства, яке буде розширювати і права на соціальний захист трудових мігрантів.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Олександр Дроздик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання. Він повідомив, що члени Комітету вважають проект «декларативним і рамковим». Вони також зауважили, що в проекті відсутні положення щодо запровадження контролю за перебуванням осіб за кордоном як трудових мігрантів, запровадження порядку контролю за наявністю трудового договору, а також саме важливе, це захист трудових мігрантів та членів їх сімей.

Під час обговорення народні депутати зауважували, що в цьому законопроекті жодним чином не врегульовано питання громадян України, які працюють за кордоном, не врегульований їх статус.

Міністр соціальної політики П.Розенко у заключному слові у відповідь на зауваження, які прозвучали під час виступів народних депутатів, зазначив, що це рамковий законопроект, який стане основою як для розробки законодавства, так і до укладення конкретних договорів з Італією, з Іспанією, з Грецією, з Польщею тощо.

За результатами сигнального голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу.

Головуючий повідомив, що рішення щодо законопроекту буде прийнято на вечірньому засіданні і закрив ранкове засідання.

На початку вечірнього засідання народні депутати розглянули у другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції №2123а.

Народні депутати розглянули поправки до законопроекту, на яких наполягали автори.

Верховна Рада 229 голосами ухвалила законопроект в цілому з урахуванням висловлених пропозицій.

Парламентарії повернулися до прийняття рішення щодо законопроекту про зовнішню трудову міграцію за №2330а, розглянутого на ранкового засіданні.

243 голосами законопроект було прийнято за основу.

У другому читанні та в цілому також було прийнято законопроект «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування політичних партій)» №2138а.

Парламентарії далі розглянули питання про визначення та рекомендування Верховній Раді України кандидатур до складу комісій з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу на зайняття посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників (адміністративні посади у місцевих прокуратурах).

Про процедуру визначення доповів Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем'якін. Він поінформував про те, що це питання Комітет розглянув на своєму засіданні 7 жовтня і за результатами розгляду вносить на розгляд Верховної Ради 47 кандидатур, з яких необхідно призначити по три особи до п'яти конкурсних комісій.

У сесійній залі відбулося рейтингове голосування, за результатами якого було відібрано по три кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів.

Верховна Рада 226 голосами призначила по три члени до Дніпропетровської, Київської, Львівської, Одеської та Харківської конкурсних комісій.

Голова Верховної Ради В.Гройсман закрив вечірнє засідання.

Наступне пленарне засідання третьої сесії відбудеться у п'ятницю, 9 жовтня, повідомляє Інформаційне управління ВР України.