Грузія і Молдова обмінялися документами про асоціацію з ЄС

Підсумком першого дня роботи саміту "Східне партнерство" став обмін документами про асоціацію з ЄС - так зване технічне парафування - з Грузією і Молдовою, а також парафування Україною угоди з ЄС про спільний авіаційний простір.

Головною інтригою саміту залишається питання підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС. Незважаючи на те, що Київ раніше вже заявив про призупинення процедури підписання документа, лідери ЄС не втрачають надії умовити президента віктора януковича передумати. Так, президент головуючої в Раді ЄС Литви Даля Грібаускайте заявила, що лідери Євросоюзу, перші особи Литви та країн, що беруть участь в програмі ЄС "Східне партнерство", "готові працювати всю ніч", щоб домогтися максимального результату.

Програма "Східне партнерство" була запущена ЄС в 2009 році для розвитку співпраці з Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Грузією, Молдовою і Україною, проте спочатку вона була досить аморфною структурою. Два попередні саміти не стали яскравими політичними подіями і пройшли майже непоміченими. Вихід на фінішну пряму довгого діалогу з Києвом щодо угоди про асоціацію надав програмі новий імпульс, який, якщо Україна поки від підписання утримається, може виявитися роботою вхолосту.

Якщо Київ вирішить не вступати в асоціацію з ЄС, в програмі з шести залишиться всього два активних учасника - Грузія і Молдова. У п'ятницю вони повинні парафувати свої асоціативні угоди з ЄС. Вірменія, яка раніше заявляла про такі ж плани, зрештою віддала перевагу приєднанню до Митного союзу, що несумісно, як вважають у Брюсселі, з договором про зону вільної торгівлі. Азербайджан утримується від руху в напрямку асоціативного договору і пропонує ЄС підписати угоду про партнерство. Білорусія, з владою якої у Брюсселя діалогу практично немає, бере участь у програмі "Східне партнерство" більше як спостерігач, повідомляє ІТАР-ТАСС.