​Прийнятий закон «Про ринок електричної енергії». Добре чи погано?

У цивілізованому світі прийнято монопольні ринки регулювати, а конкурентні - лібералізовувати. І саме так, а не навпаки. І послідовність дій важлива.


Цей закон відпускає у вільне плавання виробників е/е. Що це за ринок в Україні:

1. Енергоатом (держ власність) = 50%-55% виробітку
2. Центренерго (держ власність) = 8-10% виробітку
3. Укргідроенерго (держ власність) = 6-7% виробітку
4. ДТЕК = понад 25% виробітку.

Тобто держ компанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% виробітку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку е/е. Іноземних компаній немає.

Технічно у наш ринок може потрапляти електроенергія з росії і таким чином збільшувати конкуренцію на ринку. Але це практично неможливо через політичні бар’єри.

З Європи імпорт електроенергії неможливий з технічних причин. З Європою ми не синхронізовані (це довгий, дорогий і малореалістичний у наступні 10 років проект), а Вставки Постійного Струму блокуються певними силами.

Отже Україна = ринок, який ізольований від зовнішніх.

Чи можна назвати конкурентним ринок, де два гравці контролюють 95%? Тим більше 70% з того - це держ компанії, про роботу яких ходить багато легенд.

Що ж відбудеться з цінами після лібералізації? Давайте будемо чесними, бо чесна ідентифікація проблеми дозволяє знайти правильні рецепти вирішення. Ціна е/е та кінцеві тарифи для населення виростуть в 2, а може і в 3 рази. Це +150грн..+250грн. до рахунку у місяць. На фоні хвилювань по абонплаті за газ у 50грн. це буде непросто.

Ціна е/е для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5-2 рази.

А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів е/е ціна, можливо, і не виросте. А може і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде іти конкуренція.

Чи могла би відбутися лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни е/е? Ні. Але ринкова, тобто справедлива, ціна абсолютно різна при різних ступенях монополізації ринку. Чим на ринку більше конкретності - тим нижча ціна та вища якість.

Приклад.

У росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. В Україні, де понад 80% у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+.

Отже, наслідки цього закону можуть бути як позитивні, так і негативні. Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить пріоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки.

Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити до позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків.

Знаю, що не в тренді загальної ейфорії. Вибачте, я реаліст і практик.

Andriy Gerus, facebook.com

Фото UkrPress.info



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Минулої доби один військовослужбовець Збройних Сил України дістав вогнепальне кульове поранення, несумісне з життям

подробнее
Конфликты и законы © 2008-2021.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.