​Прийнятий закон «Про ринок електричної енергії». Добре чи погано?

У цивілізованому світі прийнято монопольні ринки регулювати, а конкурентні - лібералізовувати. І саме так, а не навпаки. І послідовність дій важлива.


Цей закон відпускає у вільне плавання виробників е/е. Що це за ринок в Україні:

1. Енергоатом (держ власність) = 50%-55% виробітку
2. Центренерго (держ власність) = 8-10% виробітку
3. Укргідроенерго (держ власність) = 6-7% виробітку
4. ДТЕК = понад 25% виробітку.

Тобто держ компанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% виробітку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку е/е. Іноземних компаній немає.

Технічно у наш ринок може потрапляти електроенергія з росії і таким чином збільшувати конкуренцію на ринку. Але це практично неможливо через політичні бар’єри.

З Європи імпорт електроенергії неможливий з технічних причин. З Європою ми не синхронізовані (це довгий, дорогий і малореалістичний у наступні 10 років проект), а Вставки Постійного Струму блокуються певними силами.

Отже Україна = ринок, який ізольований від зовнішніх.

Чи можна назвати конкурентним ринок, де два гравці контролюють 95%? Тим більше 70% з того - це держ компанії, про роботу яких ходить багато легенд.

Що ж відбудеться з цінами після лібералізації? Давайте будемо чесними, бо чесна ідентифікація проблеми дозволяє знайти правильні рецепти вирішення. Ціна е/е та кінцеві тарифи для населення виростуть в 2, а може і в 3 рази. Це +150грн..+250грн. до рахунку у місяць. На фоні хвилювань по абонплаті за газ у 50грн. це буде непросто.

Ціна е/е для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5-2 рази.

А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів е/е ціна, можливо, і не виросте. А може і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде іти конкуренція.

Чи могла би відбутися лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни е/е? Ні. Але ринкова, тобто справедлива, ціна абсолютно різна при різних ступенях монополізації ринку. Чим на ринку більше конкретності - тим нижча ціна та вища якість.

Приклад.

У росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. В Україні, де понад 80% у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+.

Отже, наслідки цього закону можуть бути як позитивні, так і негативні. Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить пріоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки.

Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити до позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків.

Знаю, що не в тренді загальної ейфорії. Вибачте, я реаліст і практик.

Andriy Gerus, facebook.com

Фото UkrPress.info



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Розглядаємо головні події за 16 березня разом із військовим аналітиком, полковником ЗСУ в запасі Романом Світаном

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2026.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.