​Прийнятий закон «Про ринок електричної енергії». Добре чи погано?

У цивілізованому світі прийнято монопольні ринки регулювати, а конкурентні - лібералізовувати. І саме так, а не навпаки. І послідовність дій важлива.


Цей закон відпускає у вільне плавання виробників е/е. Що це за ринок в Україні:

1. Енергоатом (держ власність) = 50%-55% виробітку
2. Центренерго (держ власність) = 8-10% виробітку
3. Укргідроенерго (держ власність) = 6-7% виробітку
4. ДТЕК = понад 25% виробітку.

Тобто держ компанії (часто управляються з одного кабінету, де сидить переможець виборів) = 70% виробітку. А ДТЕК = 25%. Сумарно два бенефіціара контролюють біля 95% виробітку е/е. Іноземних компаній немає.

Технічно у наш ринок може потрапляти електроенергія з росії і таким чином збільшувати конкуренцію на ринку. Але це практично неможливо через політичні бар’єри.

З Європи імпорт електроенергії неможливий з технічних причин. З Європою ми не синхронізовані (це довгий, дорогий і малореалістичний у наступні 10 років проект), а Вставки Постійного Струму блокуються певними силами.

Отже Україна = ринок, який ізольований від зовнішніх.

Чи можна назвати конкурентним ринок, де два гравці контролюють 95%? Тим більше 70% з того - це держ компанії, про роботу яких ходить багато легенд.

Що ж відбудеться з цінами після лібералізації? Давайте будемо чесними, бо чесна ідентифікація проблеми дозволяє знайти правильні рецепти вирішення. Ціна е/е та кінцеві тарифи для населення виростуть в 2, а може і в 3 рази. Це +150грн..+250грн. до рахунку у місяць. На фоні хвилювань по абонплаті за газ у 50грн. це буде непросто.

Ціна е/е для малого та середнього бізнесу, бюджетних установ та організацій також виросте, можливо, у 1,5-2 рази.

А от для ТОП-20 крупних підприємств-споживачів е/е ціна, можливо, і не виросте. А може і знизиться. Вони будуть цікаві для продавців, за них буде іти конкуренція.

Чи могла би відбутися лібералізація ринку без будь-кого зростання ціни е/е? Ні. Але ринкова, тобто справедлива, ціна абсолютно різна при різних ступенях монополізації ринку. Чим на ринку більше конкретності - тим нижча ціна та вища якість.

Приклад.

У росії, де є з десяток видобувників вугілля, його ціна на рівні Роттердам-. У Польщі також на рівні Роттердам-. В Україні, де понад 80% у одних руках, і на мою думку, це монополія, але яка відпущена державою у вільне плавання, ціна вугілля Роттердам+.

Отже, наслідки цього закону можуть бути як позитивні, так і негативні. Конкурентний ринок можна було будувати і до закону (приватизація, корпоратизація, розщеплення, відкриття ринку). Але цього ніхто не робив. Чи раптово хтось змінить пріоритети і візьметься за таке непросте завдання після закону? Побачимо, є 2 роки.

Звичайно, наша діюча модель застаріла і її варто реформувати. Але будь-яка реформа має призводити до позитивних практичних результатів. І на мою думку, посилення конкурентності ринків є, як мінімум, не менш важливим, аніж лібералізація монопольних ринків.

Знаю, що не в тренді загальної ейфорії. Вибачте, я реаліст і практик.

Andriy Gerus, facebook.com

Фото UkrPress.info



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 22 листопада обговорив наступні актуальні фронтові теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.