Легені Києва збережено. Біличанський ліс став національним природним парком

bilich lis

 
01.05.2014 р. в.о. Президента України підписав Указ Президента України № 446/2014 «Про зміну меж національного природного парку «Голосіївський», яким до території національного парку приєднано 6462,62 гектари лісів Святошинського лісопаркового господарства, що займає територію в межах столиці України м. Києва від вулиці Генерала Наумова до річки Ірпінь (з заплавою ріки і водоохоронною зоною включно) і від Житомирського шосе - до автомагістралі Київ-Ковель, з малими річками Нивка і Любка в тій їх частині, що протікає через територію Біличанського лісу.


Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі Національного екологічного центру України.

Таке рішення стало можливим завдяки неймовірним зусиллям громадян, активістів та журналістів, які протягом п’яти років боролися із казнокрадами та забудовниками. Зазіхання на привласнення Біличанського лісу розпочалися ще у 2008 р. Коцюбинською селищною радою, яка врешті-решт вирішила розширитися до 4 тис. га за рахунок київського лісу та отримала підтримку цьому злочину в облраді та у продажних судах. Ліс перебував на межі знищення останні роки, і активісти не раз відбивали атаки забудовників та псевдо власників, коли ті починали будівельні роботи.

Натомість, цей ліс має надважливе значення для підтримки екологічної безпеки столиці України. «Відповідно до дослідження, проведеного Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, цей ліс має ключове рекреаційне значення для усього Київського регіону. І саме цей ліс частково зупинив хвилю радіації, яка йшла на Київ після Чорнобильської катастрофи, зараз продовжує долати наслідки цієї катастрофи і залишається для столиці стратегічно важливою буферною зоною й рекреаційним ресурсом. Відтепер, згідно закону, це -  природоохоронна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів, яка має особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність», - зазначив Андрій Скіпальський, активіст, голова правління ГО «Життя».

Ще у 2011 р. екс-президент янукович публічно обіцяв журналістці Ірині Федорів врятувати Біличансьткий ліс. Після зустрічі з іноземними журналістами президент доручив розробити проект розширення НПП «Голосіївський» із терміном виконання робіт до 1.12.2011 р. Київська обласна рада та Київська міська ради прийняли рішення про погодження створення такого природно-заповідного комплексу. Громадські активісти зібрали та передали президенту звернення 15 тисяч киян разом із зверненнями від міжнародних організацій. Але протягом років справа не рушила з місця і зникала у коридорах Адміністрації президента.

Більше того, 9.10.2012 р. Вищий адміністративний суд України без належного повідомлення сторін скасував постанову Київського апеляційного суду і повернув у силу попередні рішення на користь земельного дерибану та формального дозволу Коцюбинській селищній раді продовжувати роздавати київські ліси. Це рішення загнало правову сторону справи у глухий кут, згодом також з’явився позов до Верховного суду України щодо оскарження даного рішення.

«Тільки завдяки відчайдушним зусиллям багатьох активістів, що витратили не один рік життя на захист Біличанського лісу, та працівників Департаменту заповідної справи Мінприроди України, які змогли зібрати всю необхідну документацію для цієї вкрай конфліктної території, Біличанський ліс отримав статус національного природного парку, – говорить заступник голови Національного екологічного центру України Олексій Василюк. – Передусім це – «Комітет збереження Біличанського лісу», Центр громадянського представництва «Життя», Спілка «Порятунок Голосієва» та журналісти. Цим людям мають із щирою вдячністю потиснути руку всі кияни».

На фоні загального позитивного рішення екологи говорять про дві основні проблеми нацпарку – береги та заплави річки Нивка, які не включені до природоохоронної зони, та колишню військову частину в середині лісу, на території якої збираються будувати технопарк «Біонік Хілс». Заплава річки Нивка належить Інституту рибного господарства, який змінив цільове призначення земель та віддав під забудову десятки гектарів.

«На виду у киян - величезна пляма по вул. Ушакова та Уборевича: це забудовники знищують екосистему заплави річки Нивка. Вони винищили та вирізали все живе на 16 га унікальних плодючих земель, згребли на 2 м. вглибину 5 гектарів торфу та чорнозему у величезні терикони. Вони засипають утворені котловани піском та будівельним сміттям. Вони змінюють та каналізують русло річки, приречуючи її згодом на смерть. Поки забудовники не пішли далі, необхідно терміново включити заплаву р. Нивки до новоутвореного нацпарку як таку, що є цілісною екосистемою всього природного комплексу», - зазначила голова Громадського комітету збереження Біличанського лісу Вероніка Агєєва.



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 4 листопада розповів про наступні актуальні ситуації на фронті:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви ідею влади продавати українські безпілотники за кордон?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.