Порофендум чи реферошенко?
- Подробности
- Опубликовано 02.02.2017 17:42
-
Автор: Конфликты и законы Конфликты и законы
- Просмотров: 2322
Якщо народний депутат України Борис Тарасюк переконаний у доцільності членства України в НАТО (а це його незмінна позиція), то він не до референдумів щодо членства України в НАТО закликає, а вносить на розгляд парламенту ще у 2014 році проект закону, який визначає набуття членства України в НАТО пріоритетом зовнішньої політики України.
І український парламент успішно ігнорує цей законопроект. Натомість Верховна Рада приймає інший закон, і тепер визначена мета України - поглиблення співпраці з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.
Чому український парламент грається з дефініціями і уникає прийняття рішення про те, що Україна прагне членства в НАТО? Хто вніс проект закону, де говориться не про бажання отримати членство в НАТО, а «досягнути критерії» і поглиблювати співпрацю?
Ви не повірите! Точніше, ви добре знаєте, що і проект закону вніс президент Петро Порошенко, і під час виборчої кампанії про «несвоєчасність питання про членства в НАТО» розповідав кандидат в президенти Петро Порошенко.
То що ж змінилось, що раніше Петро Порошенко не хотів членства в НАТО і вважав розмови на цю тему несвоєчасними, а зараз ніби і не проти, щоб українці висловилися на референдумі з цього приводу? І чому, якщо Петро Порошенко змінив власну думку щодо членства в НАТО, він не визнав це, не пояснив причини, зрештою, чому він не вніс пропозицію щодо зміни законодавства України таким чином, щоб мета - членство в НАТО була чітко визначеною, а закликає до референдуму?
Насправді, перспектива негайно отримати членство в НАТО в 2017 році для України нічим не краща, ніж в 2014-му. Уся різниця в тому, що нині цю ідею підтримує більшість населення України.
І президент Порошенко, роблячи голосні заяви чи то натяки про референдум щодо членства в НАТО, дбає не про членство в НАТО, не про безпеку України, а про те, щоб осідлати популярний інформаційний тренд, і на ньому в’їхати в своє наступне президентство. А яка різниця - раніше обіцяв, що Україна не буде в НАТО, а тепер обіцятиме, що буде, якщо буде референдум, на якому українці проголосують «за». Обіцянка це ж і обіцянка. Яка різниця, що обіцяти?
А справжні наміри не в інтерв’ю вимірюються.
Сподіваюсь, що більшість українців це розуміють.
А по суті референдум щодо членства в НАТО є передостаннім кроком на шляху вступу до цієї організації. А для початку - треба визначити мету і почати працювати.
Bohdan Yaremenko, facebook.com
Фото Reuters
Также из этой категории...

Украинские реалии: выбираем между зеком...
3 февр. 2010 г.

Украина начала расхлебывать «реадмиссию Саакашвили»
19 февр. 2018 г.

У РНС заперечили причетність чоловіка...
22 мар. 2018 г.
Набирающие популярность...

Заява в ООН: москва знищує...
1 мая 2022 г.

Вирішили «пагаваріть»? Вперше з 18...
14 мая 2022 г.

Один из секретов нашей победы
15 мая 2022 г.
Последние новости
15.05.2022 21:55
Один из секретов нашей победы15.05.2022 21:02
Про Південь, і не тільки15.05.2022 20:44
О всеобщей озабоченности «мировым продовольственным кризисом»Идет восьмидесятый день войны, а в рашистском запоребрике уже начали говорить о капитуляции и истерят по поводу бегства российских оккупантов
Комментарии