Як харківські лісгоспи охороняють свої заказники?

29 березня цього року Харківська обласна рада надала Балаклійському, Ізюмському, Зміївському, Куп'янському та Чугуєво-Бабчанському лісгоспам дозволи на 2013 р. на рубки на територіях природно-заповідного фонду, в яких ці господарства є землекористувачами: в Червонооскільському регіональному ландшафтному парку, семи заказниках і пам'ятці природи "Гора Кремінець". Про це «Конфліктам і законам» повідомили у прес-службі Українського національного екологічного центру (НЕЦУ).

Оскільки рубати лісгоспи будуть ті резервати, які вони повинні охороняти, після такого рішення облради логічно було б поцікавитися: а як в них йдуть справи з цією охороною? Особливо актуальним це питання стоїть для рідкісних видів - адже ці заповідні території створювалися саме задля їх збереження.

Щоб прояснити цю ситуацію, у НЕЦУ звернулися до самих лісгоспів. Отримані відповіді не викликали особливого оптимізму.

Жоден з лісгоспів, який отримав право на "заповідні" рубки, не тільки не займається в своїх резерватах збереженням рідкісних видів рослин та тварин, а й навіть не здатен виявити ці види. Відкритим лишилося і питання впливу рубок на біорізноманіття охоронних територій. На всі такі питання у лісників відповідь одна - у нас на це нема ані фахівців, ані коштів: Балаклійський, Ізюмський та Зміївський лісгоспи при плануванні лісогосподарських заходів на території заказників наявність рідкісних видів не враховують; Куп'янський лісгосп повідомив, що "рідкісних видів на даних територіях не виявлялося…"

З огляду на це слід згадати, що головний нормативний документ, за яким працює українська лісова галузь, Лісовий кодекс (ст. 19 п. 6), зобов'язує постійних користувачів лісів (в нашому випадку - лісові господарства) "забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань". Тож, очевидно, що бездіяльність лісгоспів в охороні біорізноманіття є прямими ігнорування вимог чинного законодавства.

І в такому становищі фактичний стан речей (як лісгоспи охороняють свої заказники та як на них впливають рубки) можна прояснити тільки при натурному обстеженні. Для цього у НЕЦУ разом із вченими вже обстежили регіональний ландшафтний парк "Червонооскільський" (детальніше про це - http://pechenegy.org.ua/ru/ node/1027), - дані про рідкісні види, що були виявлені під час обстеження на його території, будуть передані станції лісовпорядкування - для врахування при майбутньому плануванні рубок на його території. Відносно ж рубок цього року, претензій до Куп'янського лісгоспу (саме він проводитиме їх у "Червонооскільському") немає.

А в цілому - хай лісгоспи не мають своїх фахівців, які б могли спланувати ефективну охорону біорізноманіття. Однак в Харківській області є наукові установи, є національні парки, які мають високий науковий потенціал і які з легкістю зробили б цю роботу. То чому б їх не запросити попрацювати у лісових заказниках?