​На ліквідацію трьох спеціалізованих судів держава витратила майже 160 млн гривень, але вони і досі існують

На ліквідацію Вищого господарського, Вищого адміністративного і Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ за два роки з державного бюджету витратили 157 мільйонів гривень, але вони і досі існують, а його судді продовжують отримувати заробітну плату. Заплановані витрати і на 2020 рік – майже 73 мільйони. Про це йдеться у розслідуванні «Суддівська корпорація» програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).


Згідно із законом «Про судоустрій і статус суддів» з середини грудня 2017 року в Україні мали бути ліквідованими вищі спеціалізовані суди – зокрема, Вищий господарський, Вищий адміністративний і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також Верховний суд України. Замість них був створений Верховний суд, у складі якого, в тому числі, – касаційні суди відповідної спеціалізації.

«Водночас вони й досі не ліквідовані, судді у таких судах не здійснюють правосуддя, але продовжують отримувати заробітну плату», – розповідають журналісти.

На запит «Схем» Вищий господарський суд надав кошторис за останні два роки: з держбюджету на його утримання у 2018-2019 роках було витрачено майже 54 мільйони гривень, а на 2020 рік заплановані витрати у понад 18 мільйонів гривень.

На Вищий адміністративний суд витрати з бюджету за 2018-2019 роки склали майже 63 мільйони гривень, а на цей рік заплановано ще близько 32 мільйонів.

На Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ за два роки – майже 41 мільйон гривень, а на 2020 – ще 22,5 мільйона.

Тобто, загалом на утримання трьох ліквідованих судів з бюджету пішло близько 157 мільйонів гривень, а цього року мають витратити ще понад 70 мільйонів гривень.

«Суди не можуть бути ліквідовані, поки судді не переведені або не звільнилися за власним бажанням», – пояснила журналістам голова ліквідаційної комісії Вищого господарського, Вищого адміністративного та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Любов Соловйова.

За її словами, нині у Вищому господарському суді продовжують працювати 13 суддів, серед яких, у тому числі, Артур Ємельянов.

«У Громадській раді доброчесності його називали «обличчям судової системи часів Януковича». А «Схеми» в 2017-му розповідали, як його родина набула елітного майна по всьому світі», – мовиться у матеріалі.

У ліквідованих Вищому адміністративному і Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишилось по вісімнадцять суддів.

Оцінює, набирає, рекомендує до переведення і звільнення суддів спеціалізований орган – Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Остаточне рішення ухвалює Вища рада правосуддя.

«Утім, перша ланка щодо переведення суддів – Вища кваліфкомісія суддів – майже 8 місяців не працює. Конкурс для відбору нового складу цієї комісії мала провести Вища рада правосуддя. Але не провела», – розповідають журналісти.

Раніше «Схеми» також виявили, що у справі судді Окружного адмінсуду Павла Вовка троє членів ВРП не взяли самовідвід, хоча у них – можливий конфлікт інтересів. Журналістів також не пускали на засідання ВРП, що медіаюристи назвали «перешкоджанням професійній діяльності».

Фото radiosvoboda.org



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 4 листопада розповів про наступні актуальні ситуації на фронті:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви ідею влади продавати українські безпілотники за кордон?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.