​Шкільні олімпіади: чи можна уникнути зловживань?

Проблематику проведення учнівських шкільних олімпіад більшість батьків та вчителів вважають за краще не помічати. З одного боку, батьки не хочуть псувати стосунки з вчителями, бо дитині ще вчитись у цій школі і з цими викладачами, з іншого - безпосередньо педагогічний персонал, а також чиновників управлінь освіти та Міністерства освіти, все влаштовує. Та чи може зникнути проблема, якщо робити вигляд, що її не існує?

Тринадцятого вересня 2020 року на сторінці ГО «Нові активні українці» у мережі Фейсбук було опубліковано відкритий лист до Міністерства освіти і науки України. У цьому зверненні оприлюднено результати дослідження активістів про те, як в наш час проводяться учнівські «обласні» олімпіади у місті Вінниця.

Оскільки виявлені проблеми не є регіональною специфікою, є всі підстави припускати, що аналогічні ситуації поширені по всій країні.

Дослідження процесу і результатів змагань показало, що з розвитком мережі спеціалізованих навчальних закладів учнівські олімпіади за «старим» зразком своє віджили. Навряд чи є справедливим зводити до участі в одному змаганні дітей із загальноосвітніх шкіл з учнями закладів з поглибленим вивченням певного предмета. Тож постає питання про необхідність змін у цій сфері за викликами часу.

Вказаний відкритий лист охопив аудиторію майже у 17 000 користувачів мережі Інтернет, зібрав 782 вподобайки і не отримав жодної негативної відповіді. Однак, реакції на цей відкритий лист з боку Міністерства освіти так і не відбулося. Саме тому, для ознайомлення з ним ширшого кола зацікавлених осіб і обговорення поставлених питань та напрацьованих рекомендацій, ми представляємо даний матеріал на сторінках нашого видання:

Т.в.о. Міністра Шкарлету С.М.
Міністерства освіти і науки України

Відкритий лист

Минулою зимою учнівську молодь Хмільника сколихнули чутки про необ’ єктивність III етапу Всеукраїнської олімпіади з математики у Вінницькій області (у народі - обласної олімпіади з математики): неначе спочатку було визначено одних переможців, а після розкодування робіт і проведення апеляції з’явився новий «скорегований» перелік. І якщо після попередньої перевірки робіт, яка проводиться анонімно із закодованими роботами, серед найкращих були діти з різних районів області, то після апеляції вінницькі школярі витіснили інших за рейтингом.

Перевірити, чи мають такі настрої реальне підґрунтя, не важко. Протоколи попередніх та остаточних результатів змагань оприлюднені на сайті КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти».

Дійсно, рейтинги у цих документах різні. Наприклад, через те, що одному учаснику з м. Вінниці на апеляції підняли бали з 17 до 23 (на 14,3 %) зі списку переможців «зник» учень з Хмільника. Останній чомусь апеляцію не подавав.

Максимальна сума балів, яку можна було отримати за виконане завдання, - 7. Але при порівнянні зазначених протоколів видно, що після оскарження бали піднімались не лише на 1-2, а іноді і з 0 до 6 або з 1 до 7. Оцінювання відбувалось згідно з «Критеріями перевірки знань», де для кожної задачі розроблено чіткий алгоритм оцінювання. І якщо проаналізувати ці випадки, то маємо такі факти:

Підняття з 0 до 6 – означає, що спочатку оцінили як «доведення неправильне або відсутнє», а потім розкодували роботу і на апеляції зрозуміли, що «нерівність доведена, але допущено механічні помилки…» (10 клас 4 задача).

Підняття з 1 балу до 7 - означає, що спочатку перевіряючий виставив бали як за лише «правильно зроблено рисунок, визначено перпендикулярність прямих і радіусів», а на апеляції прийшли до висновку, що «задача розв’язана повністю» (10 клас 5 задача).

Не маючи повної інформації, неможливо стверджувати, на якому з цих етапів були допущені помилки, а де дійсно було відновлено справедливість. І чи взагалі було? Але цифри скажуть самі за себе.

Як зазначив Департамент освіти і науки Вінницької облдержадміністрації (далі Департамент), апеляцію зі 190 учасників (беремо з 8 по 11 клас) подало 24 учня. З них комісія задовольнила скарги 18 учасникам. Тобто, 75 % апелянтів довели, що під час попередньої перевірки робіт їх бали з тих чи інших причин занизили.

На запити Департамент відповідає, що «відповідно до пояснення голови журі Панасенка О.Б., повідомляємо, що серед учасників ІІІ етапу олімпіади були представники і Вінницького технічного ліцею, і фізико-математичної гімназії №17, і Тиврівського ліцею-інтернату та інших закладів, але члени журі не є ані учителями, ані родичами (близькими особами) учасників олімпіади.

Крім того, усі названі члени журі були присутніми на апеляції олімпіади, яка проходила 22 січня 2020 року. Відповідно до усного розпорядження голови журі, усі рішення з приводу зміни кількості балів робіт учасників олімпіади ухвалювались спільним рішенням усіх членів апеляційної комісії кожного класу».

«Завдання олімпіади містили 6 задач (у тому числі, задача №0 – тест), кожна з яких оцінювалась щонайбільше у 7 балів, і які можуть бути правильно розв’язаними різними способами із використанням різних видів правильних міркувань. У олімпіадах з математики нерідко трапляється ситуація, що при перевірці член журі не одразу може правильно оцінити оригінальне розв’язання задачі учасником. Під час апеляції учасник має можливість роз’яснити своє розв’язання, що є підставою для підняття балів. Дійсно, 26 членів журі здійснювало перевірку 232 робіт учасників ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики і можлива ситуація, що перевіряючі члени журі могли приділити недостатньо часу даній роботі при первинній перевірці».

Отримати копії будь-яких робіт нам не вдалось. Коли ми просили надати копію роботи через сумніви в об’єктивності оцінювання, нам відповіли, що «не допускається поширення інформації про особу без її згоди». Після того, як зрозуміли, що недооцінювання можливе через «оригінальне розв’язання задачі учасником», ми запитували такі розв’язання для прикладу, розгляду нового підходу іншими здібними дітьми, «обміну» досвідом. На що отримали відповідь, що це конфіденційна інформація, розголошення якої може бути реальним, що завдасть шкоди репутації та прав інших людей (авторів запитуваних робіт) і шкода від оприлюднення запитуваної інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

У кожній відповіді на запити було «звернуто увагу», що «забороняється втручання батьків учасників (або осіб, що їх замінюють) та інших осіб в перебіг змагань, проживання та харчування разом з учасниками змагань, участь у перевірці робіт та апеляцій». Але чому спроби ознайомитись з першоджерелами результатів вважаються втручанням в перебіг змагань та участю у перевірці робіт, жодного разу нам не пояснили.

Привертає увагу той факт, що в списках учасників дуже часто фігурують назви Вінницьких навчальних закладів (і в переважній більшості випадків – спеціалізованих закладів). Якщо змагання передбачає з’їзд найобдарованіших учнів-математиків з усієї області, то логічно було би припустити, аби всі регіони були представлено більш-менш рівномірно. Якщо, до прикладу, проаналізувати протокол остаточних результатів III етапу олімпіади з математики учнів 10 класу і порахувати, то матимемо цікаву картинку.

Із 45 учасників змагання 25 - діти з вінницьких навчальних закладів. Тобто, 55 % від загальної кількості учасників з усієї області. 20 учасників з навчальних закладів 6 районів області, і 25 учасників з навчальних закладів самого м. Вінниця (і спеціалізованих зокрема). При цьому призові місця після проведення апеляції розподілились так: з 22 переможців лише 3 не з Вінниці. Хоча важливо зазначити, що 1 із них також із навчального закладу поглибленої підготовки в галузі науки.

Хотілось розібратись, як саме формуються команди учасників для таких олімпіад. За яким критерієм обирають, скільки максимально може бути дітей з Вінниці, а скільки з кожного району. На що Департамент відповів так:

«У ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики взяли участь представники команд усіх районів та міст області – 232 учні, у тому числі: 111 - учасники з районів , 91 - з м. Вінниці, 30 - з решти міст обласного значення».

«Кількісний склад команд, що беруть участь у II, III етапах олімпіад та відповідних етапах турнірів, конкурсів з навчальних предметів та конкурсах фахової майстерності, визначається відповідними оргкомітетами з врахуванням рекомендацій журі з числа переможців ІІ та ІІІ етапів.

Кількісний склад команд ІІІ етапу олімпіад з навчальних предметів, по можливості, має відповідати представництву кожного класу (курсу) в межах визначених вікових груп (по одному) та кількості переможців ІІІ етапу за попередній рік».

Ми десятки разів перечитували останній абзац, але так і не змогли зрозуміти, як мають формуватись ці команди. Але факт залишається фактом.

Цього року описані вище критерії формування команд на практиці виглядали так: у нас було 27 районів, тобто в середньому по 4 дитини з кожного району; міст обласного значення, окрім Вінниці, в області 5 ( Жмеринка, Козятин, Ладижин, Могилів-Подільський, Хмільник), тобто в середньому по 6 дітей з міста обласного значення, і в додаток 91 дитина з м. Вінниці. Справедливо сформовані команди чи не дуже - питання риторичне.

Чи доречно порівнювати підготовку учня з школи села Буди Тростянецького району (за даними Вікіпедії населення становить 1290 осіб) з підготовкою учня фізико-математичної гімназії м. Вінниці?

У цих дітей об’єктивно різні можливості доступу до інформації, фахівців, матеріально-технічні умови і абсолютна різна кількість годин математики на тиждень ( 8-10 у спеціалізованій школі проти 3-4 у загальноосвітній). Що тоді відображає оприлюднений рейтинг, сформований за результатами на стільки нерівних змагань?

Хотілось би зауважити, чи має право голова апеляційної комісії під час засідання (як зазначено у самій відповіді Департаменту) давати будь-які розпорядження її членам. Адже в колегіальному органі важливі рішення мають прийматись також колегіально. Таке формулювання саме по собі підриває авторитет в неупередженості даного органу.

Окрім цього, є скарги на некоректне ставлення членів апеляційної комісії до дітей з районів. Це проявляється в репліках типу: «Чого ти сюди приїхав? Тобі і так поставили гарні бали, тобі, що, мало?»

Якщо такі факти дійсно мають місце, то вони взагалі не підлягають обговоренню, а мають бути викорінені раз і на завжди. Надане законом право на оскарження – право для всіх. І його реалізацію треба поважати. А право на повагу честі і гідності – взагалі абсолютне право, якому кореспондують зобов’язання усіх інших осіб утримуватися від будь-яких дій, що можуть спричинити їх обмеження чи порушення.

І головне, чи досягається ціль проведення олімпіад, якщо правдивість їх результатів з великою вірогідністю покладається на можливість оскарження оцінок учасниками? Мабуть, ні.

Якщо робити ставку на право учасників подати апеляцію, то, на нашу думку, усім претендентам перед відбором на змагання потрібно це озвучувати. Бо не всі батьки знають про можливість подавати оскарження, як це робиться, на скільки, дивлячись на обставини, це актуально. А для того, аби вчасно приїхати і зареєструватись на олімпіаду в область, учневі з віддалених районів потрібно прокинутись о 4-5 годині ранку, подолати неблизький шлях (до речі, взимку) і ще знайти сили боротись на рівних. І далеко не кожні батьки будуть готові відправити свою дитину повторно відстоювати власне «оригінальне вирішення» перед комісією незнайомих фахівців.

На кожній нараді викладачам наголошують, що вони у своїй роботі повинні виходити із принципу академічної доброчесності. Чому ж про цей принцип забувають ті, хто вимагає його дотримання, і тоді, коли це стосується ставлення до самих вчителів?

Епіграфом до завдань III етапу Всеукраїнської олімпіади з математики наведено вислів Едварда Сіммонза «Різниця між невдачею та успіхом є у тому, щоб зробити щось «майже вірно» та «абсолютно вірно». Винятково влучно звучить в контексті даної ситуації, правда?

Зважаючи на те, що за кожною зі згаданих робіт стоїть кропітка праця десятків людей всієї області: вчителів, батьків, технічного персоналу, і найголовніше – старання самої дитини, а поєднання допущених промахів у сукупності множать ці зусилля на 0,

просимо вас

1. переглянути правила проведення III етапу Всеукраїнських олімпіад, обговорити їх на місцях з усіма учасниками освітнього процесу і внести до ПОЛОЖЕННЯ про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності наступні зміни:

1.1 для урівнення можливостей учасників відокремити в 2 різних змагання олімпіаду для учнів зі спеціалізованих шкіл і загальноосвітніх, розділити також рейтинги і визначати переможців у кожній із цих категорій окремо;

1.2 для недопущення узурпації впливу та підвищення рівня довіри зі сторони населення до комісії з перевірки робіт включати до її складу більшу кількість фахівців із обов’язковим залученням викладачів з районів області;

1.3. для зменшення імовірності необ’єктивного оцінювання передбачити право отримати копію роботи учасника за наявності письмової згоди на те самого учня в його вчителя;

1.4. щоб урівняти психологічні умови для учасників з регіонів і обласного центру, заборонити під час розгляду конкретної скарги на засіданні апеляції присутність викладачів з цього ж навчального закладу, що і апелянт;

2. не допускати жодних проявів дискримінації дітей за походженням, територіальною чи будь-якою іншою ознакою;

3. а також просимо вжити заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому не лише під час проведення змагань з математики, а й усіх інших олімпіад.

Діана Бондаренко,
Голова ГО «Нові активні українці»

Зважаючи на те, що батьки мають право доведення своєї правоти щодо підозр, що склалися, редакція пропонує всім зацікавленим батькам приклад запиту на публічну інформацію до компетентних органів.


До Департаменту освіти і науки Вінницької обласної
Державної адміністрації
[email protected]

ПІБ, наприклад: Іваненка Івана Івановича

Паспорт XX 000000, вид.(власний), наприклад: Івановським РВ УМВС

України в Іванівській обл. 01.01.2001 р.

Адреса(власна), наприклад: Україна, Вінницька обл., м. Сонячне,

вул. Зоряна, буд. 5, кв. 76

Тел. + 380310000000


Запит на публічну інформацію

Згідно зі ст. 242 ЦКУ України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Мій син (моя дочка) (ПІБ), наприклад: Іваненко Павло Іванович (свідоцтво про народження 1-БК № 999999, виданий … ), учень 8 класу КЗ «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 м. Сонячного Вінницької області» був учасником ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики у Вінницькій обл., яка проводилась 20.01.2020 року.

Керуючись ст. 5, ст. 7, ст. 10 , п.3 ч. 1 ст. 13, ч. 4 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та п.3 ч.2 ст. 8 , ч. 6 ст. 16 Закону України « Про захист персональних даних» прошу надати мені копію перевіреної комісією роботи моєї дитини з даного змагання.

Звертаю увагу, що неналежна відповідь на цей запит або ненадання її може бути оскаржена мною до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.

дата підпису:_____________ Іваненко І.І.

(підпис)

Всі власні назви, дати та реквізити документів даного запиту є вигаданими і потрібно ставити власні та дитини. Батьки з інших регіонів теж можуть скористатись шпаргалкою, але тоді вони повинні вказувати адресата та електронну адресу (департамент освіти і науки) своєї області, чи свого регіону.

Від редакції:

Маємо надію, що чиновники від освіти хоч якось відреагують на звернення і прокоментують ситуацію, що склалася. Принаймні, редакція звернеться до Міністерства за офіційними роз'ясненнями. І дуже хотілося б, аби у відповідь на звернення ми не отримали відписку на кшталт: «згідно зі статтею такою-то», а нормальний коментар, який би доводив, що міністерство відкрите до діалогу. А от якщо прийде відписка, то редакція теж - відпишеться, але тоді більшість представників такої установи почнуть вищати, що їх «замовили», але тоді то вже будуть їхні проблеми.

Фото ranok-school.com