Правовий акцент
28 травня 2010 р. у Шевченківському районному у м.Києві суді відбулося судове засідання по справі "руйнаторів Леніна" - Миколи Коханівського, Олександра Задорожного, Андрія Тарасенка, Івана Срібного та Богдана Франта, які 30 червня 2009 р. пошкодили пам’ятник Леніну на Бесарабці.
В результаті призначене нове судове засідання - на 17 червня, статус хлопців змінено з обвинувачуваних на підсудних, але вони залишені на волі - на підписці про невиїзд.
Весь час, поки тривало засідання, за ворітьми у двір суду (ближче не підпустила міліція) тривав пікет "Свободи" і КУНу на підтримку хлопців. Вони тримали плакати "Ленін - ідеолог і практик геноциду!", "На чиєму боці суд - українців чи терориста Леніна?", "Під суд комуністів, а не патріотів!", скандували "Геть Леніна з Києва!", "Свободу Коханівському".
Адвокат Сидір КІЗІН:
- Сьогодні суд прийняв справу до розгляду. Статус хлопців змінили з обвинувачуваних на підсудних. Справа призначена до розгляду на 17 червня, на 15 годину. Слава Богу, міру запобіжного заходу залишили попередню - підписку про невиїзд. Відхилили моє клопотання про зупинення розгляду справи до вирішення апеляційним судом моєї скарги на постанову про порушення кримінальної справи по епізоду між Коханівським і Вороніним. Таке процесуальне було засідання. Справа тепер уже в суді. Надалі у нас є всі підстави довести, що хлопці не можуть бути засуджені за статтею хуліганство, оскільки діяли з ідейних, а не хуліганських мотивів.
По епізоду ж з Вороніним ми будемо доводити, що тут взагалі немає складу злочину, щоб цю справу закрити.
Виступаючи перед пікетувальниками, Микола КОХАНІВСЬКИЙ сказав:
- Якихось ілюзій я собі не будую. Можуть і закрити. І, власне, я цього не боюся. Тому що ця влада - мій особистий ворог і ворог всіх українців. А раз ворог - вона має нас карати. Бо ми її не визнаємо і ніколи не визнаємо. Ми будемо з нею боротися. Тому може бути і покарання.
В Україні настали нелегкі часи, але добре, що завжди є люди, готові за неї боротися. Ця влада апріорі ворожа українцям, це режим внутрішньої окупації. Мій заклик простий і зрозумілий: по-перше, подяка всім небайдужим, по-друге, нам необхідно підсилювати свої зусилля у боротьбі з цим окупаційним режимом. Відступати нам нікуди. Це наша країна, наша держава і наша земля. Те, що у них там є засоби тиску, заводи, фабрики і пароходи - нас не мусить лякати, бо за нами правда. А де правда, там і Бог, а Бога побороти не вдасться. Цей режим не протримається довго, як би він не намагався нас залякати. Ми повстанемо і скинемо їх рано чи пізно. Хай їдуть у свою Москву, якщо вони так її люблять. Ні - опиняться за гратами. Нам нічого боятися, українці позбулися страху, і це головне.
Заступник голови ВО "Свобода" Андрій МОХНИК сказав, що мотивами хлопців було не хуліганство, "а помста, свята помста за українців, які загинули в час московсько-більшовицької окупації, а це понад 20 млн. українців".
Ще він сказав таку цікаву річ: мовляв, нам кажуть, що немає значення, кому стоять пам’ятники і чиїми іменами названі вулиці і міста.
"Вони говорять, що символи - це неважливо, але зараз намагаються повернути на українську землю ті символи, які були викинуті навіть самими комуністами. В Запоріжжі встановлено бюст Сталіна, і нащадки окупантів кажуть, що встановлять такі монументи по всій Україні. І протидіють тому, щоб українці відновлювали свої символи.
Зараз в Україні точиться війна символів. І чиї символи переможуть, того буде і реальна перемога. Допоки в центрі столиці стоїть Владімір Ленін, символ московсько-більшовицької окупації, доти Україна є підлеглою Москві, доти в Україні при владі сидять люди, які є по суті окупаційною адміністрацією, нав’язаною Москвою.
Якщо ми програємо цю війну символів - ми програємо реальну Україну. І сьогодні завдання кожного українця - утверджувати українські символи і руйнувати окупаційні".
Вікторія ОМЕЛЬЧЕНКО:
Хлопці є нашими живими героями, і славити їх треба живими. Вони позбавляють Україну від ідола комуністичного режиму, який зробив дуже хитру і злісну річ проти українського народу. Зруйнувавши віру, зруйнувавши церкви, комуністична партія насправді заснувала нову віру - антилюдську, комуністичну, якій надали всі атрибути релігії. Вони намалювали "святу трійцю" - Маркса, Енгельса і Леніна, вони створили собі "Ветхий завіт" - "Капітал" і "новий завіт" - праці Леніна. Вони в кожному містечку і селиці поставили ідолів своєї віри.
На сьогодні ця віра і тримається на цих ідолах. Чому ми не можемо їх залишати? Тому, що ці ідоли показують насправді кордони Совка, кордони російської імперії. На Західній Україні це було зроблено ще 20 років тому, там ідолів Леніна немає. На сьогоднішній день кордони Совка підійшли до Києва, і саме зараз ми ці кордони зносимо, і вони будуть посуватися на схід. Так поступово буде звільнена вся Україна.
Також Вікторія нагадала про нещодавнє вбивство студента у міліції і закликала присутніх не допустити арешту хлопців. Дякувати Богові, вони залишилися на волі.
І дякувати Богові, що з приходом нової влади люди не поховалися по кухнях. Скільки ще справ і боротьби попереду...
Олена БІЛОЗЕРСЬКА, фото, відео і текст автора
В свете последних событий хочется заметить, что общеизвестная фраза Януковича «эти козлы мешают нам работать», красноречиво воплощается коалициантами в жизнь. Сначала они, в нарушение закона (уже не говоря о здравом смысле), создали себе коалицию, организовав в парламенте тушкованное мясо из тех, кто не прочь был получить энное количество зеленых миллионов на свои счета (хотя этим они и озадачили избирателей, потому как теперь не понятно, как голосовать за те или иные партии по партийным спискам, если депутаты переходят из фракции во фракцию, как проститутки из бани в баню), но это уже не важно. А потом наехали на Верховный суд, решив, что такая структура является практически лишней. А потому, если и будет существовать, то – номинально. Далее начали вообще принимать законопроекты, даже в нарушение принятого ими же самими Закона «О регламенте», проводя голосование за законы минимумом присутствующих депутатов, а остальные голоса – фиктивно дотянув карточками отсутствующих.
Теперь же коалиция из уголовников и тех, кто, прикрывшись законом, вписывает изменения в законодательные акты, явно противоречащие не то что европейским стандартам права, но и элементарной логике, решили запугать судей и лишить людей права обращаться за защитой своих интересов.
А раз так, то коалиция в ближайшие же дни должна произвести изменения в законодательстве Украины, дабы бандитизм в стране одержал откровенную победу, о которой даже Аль Капоне мог бы только помечтать.
Итак, перво-наперво, следует облегчить наказания за криминальные преступления, совершенные относительно государства, а относительно граждан – вообще отменить, но при этом обязать украинцев всегда быть покорными перед бандитами и уголовниками и самим отдавать им все, что те пожелают отобрать.
Вторым этапом изменений должны быть такие, которые бы регламентировали ответственность людей перед уголовниками и запрещали гражданам давать отпор любому бандитизму, рекету и разбою. При этом в законе следует указать, что за отпор или протестные действия человека притянут к ответственности (но не уголовной, а административной, поскольку все, кому все же удастся каким-то чудом попасть под криминальную статью, автоматически могут быть причислены к элите, которая может быть назначена на ответственные должности в государственных структурах).
Но, главное, в законе нужно четко прописать, что если человеку удалось любым путем украсть хотя бы миллион гривен, то он автоматически становиться депутатом районной рады, а если украл больше, то, отдав часть процента смотрящему (именно такими надзорными терминами сегодня оперируют представители власти, хотя смотрящий бывает только в тюрьме), он может претендовать и на депутатство в более высоких советах. Да и советы лучше сразу переименовать в знакомый криминалу «общак».
Также на законодательном уровне нужно утвердить изменение, которое регламентирует, что на всех постах в стране должны находиться только донецкие. При этом следует утвердить, что первостепенным и главным отбором даже среди донецких будет наличие судимостей (чем больше, тем лучше), отсутствие реального образования, но наличие купленного диплома и умение «ботать по фене». И самое важное, чтобы он знал, с какой правильной интонацией нужно заявлять подчиненным фразу: «закатаю в асфальт» или нечто подобное.
При этом следует хорошо «причесать» все кодексы, потому как их лучше исправить по понятиям, чем ПАЦАНАМ все время доказывать в судах, что ОНИ ИХ НЕ НАРУШАЛИ.
Ну а тем, кто получил юридическое образование, следует наследовать нынешнюю приближенную к властьимущим группу захвата юридической власти, которая, судя по всему, в свое время очень хорошо усвоила фразу из Марио Пьюзо «Крестный отец», в которой неоднозначно сказано, что юрист с портфелем всегда украдет больше, чем простой бандит. Особенно если юрист работает на мафию.
Ну а таким, как Онопенко (и другим, юристам Украины, которые хоть как-то стоят за защиту права как такового), запретить обращаться к главному смотрящему с просьбами не подписывать законы, нормы которых будут ущемлять права лохов (то есть простых граждан).
Ліна Тиха
Вчора, 26 квітня, на вул.Ревуцького, 19/1 мешканці і активісти кількох політичних і громадських структур (серед них ВО "Свобода", КУПР, "Фронт змін" і "Славянская партия") вчергове намагались відстояти сквер, який обнесли парканом, щоб побудувати там супермаркет.
Мешканці мікрорайону кажуть, що супермаркет їм не потрібен - магазинів навколо і так доволі, а потрібен сквер, бо навколо дуже багато транспорту і мало зелені.
Людей на акцію вийшло багато. Перед самим парканом - непоганий дитячий майданчик, і дітей на ньому було - як мурах у мурашнику.
БАНДЮКИ, ЯКІ ОХОРОНЯЮТЬ БУДІВНИЦТВО, ПОТРУЇЛИ ЦИХ ДІТЕЙ ГАЗОМ.
Було так: після кількох виступів і веселих пісень з динаміків (зокрема, була доволі дотепна переробка пісні "Земля в иллюминаторе": "Земля у нас богатая, и все вокруг хотят ее, их много, а земля у нас одна! А звезды, тем не менее, а звезды, тем не менее, уже дешевле, чем Осокорки...") організатори оголосили, що спробують символічно достукатись до влади і забудовників - підійти і постукати по паркану. У звукопідсилювачі кілька разів оголосили, що все має бути мирно - на охорону не кидатись, паркан не ламати, на провокації не піддаватись.
Як тільки хлопці підійшли до паркану, охоронці-бандюки "стрибнули" на них, зав’язалось кілька бійок, охоронці пустили в хід газові балончики - а навколо повно літніх людей і малих дітей, бачила також вагітну жінку.
Якась погань бризнула з балончика поруч зі мною. Бр-р, нікому не побажаю.
А друга погань спробувала розбити мені камеру, коли я знімала бійку. Але це було пізніше, коли обурені люди перекрили дорогу. Вони не стояли на ній, а постійно, великим натовпом, переходили вулицю туди-сюди. Кілька разів спалахували бійки, дещо я встигла зняти. Отут ця мерзота і вдарила по моїй відеокамері. Я, схоже, встигла ухилитись, і він лише мимохідь зачепив екранчик, захлопнувши його. Серйозних пошкоджень камера не зазнала.
Міліція, ясна річ, у те, що відбувалося, не втручалась.
З "влади" - приходила жінка, яка представилась як депутат Дарницької райради, і почала закликати всіх складати протокол зборів і приймати резолюцію мітингу. Її перебили, запустивши з динаміків гімн України, після чого вона дискутувала з людьми вже без мікрофону.
Коли вже перекрили вулицю, приходив якийсь чиновник - я так зрозуміла, заступник глави району - і, страшенно нервуючись, переконував людей, що їм ніхто не завжає тут стояти і ходити. "Чому бандити труять наших дітей газом?!" - кричали жінки. "Якщо ви вважаєте, що відбулося якесь порушення, пишіть скаргу", - бубнив чиновник.
Один водій погрожував учасникам акції і журналістам пістолетом - вихопив і націлював з машини на них, з криком, що через 5 секунд буде стріляти. Коли я підбігла туди, він уже сховав зброю, але я хлопцям вірю. Сфотографувала його і номери його машини. Інший водій ненавмисно збив чоловіка - на щастя, не сильно. Один міліціянт підійшов до одного з хлопців, у якого низ обличчя був закритий банданою, і бандану зірвав. Бандюки ласими очима дивилися на наші фото- і відеокамери. Якби камер і людей не було так багато - точно спробували б напасти і розбити.
Багато разів писала, що ненавиджу встрягати у будівельні і фінансові конфлікти, бо там немає правих і винних. Але коли бандюки розприскують газ на дитячому майданчику, де повно дітей, винні автоматично з’являються. Це конкретні люди, у них є обличчя, а значить, можна встановити їхні імена і прізвища. Вони повинні сидіти в тюрмі. А забудовник, який їх найняв, просто в порядку покарання не повинен отримати землю, на яку зазіхає.
P.S. Найяскравіших моментів, на фото, на жаль, нема - знімала їх тільки на відео, одночасно, ще й крізь кашель від газу, було неможливо.
Це може зацікавити:
- СБУ затримала водіїв-агентів фсб, які коригували повітряні атаки рашистів по енергетичній інфраструктурі Дніпра
- СБУ затримала дезертира, який на замовлення рф готував теракт у центрі Запоріжжя
- СБУ та Нацполіція ліквідували ще 4 «схеми для ухилянтів» на Київщині та Буковині
- СБУ затримала в Одесі працівницю банку, яка «зливала» до фсб персональні дані військових клієнтів фінустанови
Останні новини
03.11.2025 09:03
Збито та подавлено 116 цілей противника03.11.2025 08:58
1160 кацапів подохло минулої доби на українській землі02.11.2025 20:55
Як проектувалось централізоване опалення містПолковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан разом із ведучим Ігорем Гаврищаком у воєнному зведенні за 2 листопада обговорили наступні теми:


