​Як росія використовує спорт для гібридної війни та пропаганди

Рашисти продовжують безславні радянські традиції й, як за часів холодної війни, перетворюють спортивні змагання на ідеологічне й пафосне дійство, що має на меті лише одну ідею: перемога за будь-яку ціну во славу кремлівського диктатора.

Тезу про «будь-яку ціну» рашисти завжди розуміли буквально і не шкодували грошей на, м’яко кажучи, лобіювання проведення змагань. Як-от зимових Олімпійських ігор в Сочі. Ідея проводити зимову Олімпіаду в субтропіках – це, звісно, абсурд. Але ж для розмахування імперіалістичними балалайками немає зависокої ціни. То скільки коштує рашистська істерія та демонстрація всьому світу потуг відновити срср? Росіянам це коштувало 50 мільярдів доларів, з яких більша частка, звісно, розчинилася у чиновницьких кишенях.

За кілька років до Олімпіади в Сочі рашисти розробили (чи адаптували радянську) державну програму підтримки використання допінгу. Так, щоби росіяни змалечку звикали до рашистської істини: не можеш змагатися в чесних умовах - шукай спосіб надурити всіх. Тож посеред ночі спеціально навчені агенти підміняли зразки «допінгової» сечі російських спортсменів на чисті, передаючи їх через «отвір», просвердлений в стіні антидопінгової лабораторії. Коли рашистську сечу досліджували наступного дня, вона була чиста, немов сльоза радянської комсомолки.

кремль полюбляє гру в наперстки: коли увага всього світу сфокусована на великих спортивних подіях - вони починають вторгнення. Так, наприклад, у серпні 2008 року вони зробили з вторгненням у Грузію, а 2014 року під виглядом ротації угруповання, що забезпечувало охорону Олімпійських ігор у Сочі, росіяни перекидали військові сили через Керченську протоку в Крим, готуючись до окупації.

Спорт як інструмент гібридної війни росія використовує десятиліттями. У роки, що передували Революції Гідності, рашисти затягували український спорт у своє болото, що мало створити ілюзію щасливого пострадянського простору та спровокувати ностальгічний плач за радянськими чемпіонатами. Тож на гроші «газпрому» вони створювали хокейний чемпіонат за участю команд росії, білорусі, Казахстану, Латвії та України. За фінансування рашистського державного банку ВТБ вони створили баскетбольну Єдину лігу, куди ввійшли клуби з Литви, Латвії, Естонії, білорусі та Казахстану. У різні роки там грали п’ять українських клубів.

Революція Гідності зупинила створення ще одного гібридного породження рашистської свідомості, фінансованого «газпромомом» – «Об’єднаного чемпіонату росії та України з футболу». У ньому мали грати по 9 клубів із кожної країни, а грошей обіцяли більше за Лігу чемпіонів. Яка ціна відродження нового футболу на старий лад? У призовий фонд рашисти були готові вкласти 800 мільйонів доларів.

Футбол – це взагалі окремий фронт рашистської гібридної війни проти всього світу. Ще у 2000-х роках росіяни підкупили чиновників Міжнародної федерації футболу, щоби гарантувати проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року на території неляканих ведмедів. Рашисти окупують Крим, підтримують так звані терористичні організації Л/ДНР, закидають своїх військових на українські землі, бомблять Сирію і при цьому на очах цілого світу відбілюють свою кровожерну репутацію. Але навіть у дизайн емблеми чемпіонату світу вони примудрилися вплести пропаганду давно минулих успіхів радянської космічної програми та бурмотіння про православ’я московського патріархату, бо ж навіть в емблему нібито зашифрували традицію іконопису. Як прикро, що на емблемі Чемпіонату не знайшлося місця щам та лаптям.

Ще до проведення чемпіонату на своїй території російський футбол зробив диверсійну вилазку на Чемпіонат Європи у Франції. Угруповання російських тітушок у французькому Марселі напали на англійських футбольних фанатів. Щонайменше 100 осіб були травмовані, 30 опинилися в госпіталі, життя п'ятьох опинилося під загрозою. Росіяни добивали лежачих, натовпом били одного. Словом, звичний російський народний спорт розбивання своєї гідності об асфальт.

Один із російських коментаторів назвав тітушок «спецназом, який путін відправив, щоб підкорити Європу».

кремль вербує байкерів, футбольних хуліганів, тітушок, скінхедів та вливає гроші в ультраправі рухи по всьому світу, перетворюючи їх на елементи гібридної війни проти цінностей демократичного світу.

путін пригрів у своїх старечих обіймах не тільки гімнастку Кабаєву, але й чимало російських спортсменів. Тож станом на 2020-й рік число спортсменів і осіб, пов’язаних зі спортом, у рашистській державній думі складало 7% від усіх депутатів. І, звісно ж, усі представляли керівну партію.

Після десятиліть брехні, хабарів, маніпуляцій, воєнних злочинів та масових убивств цивільного населення викликає подивування, що хтось ще може повторювати тезу «Спорт поза політикою» і допускати рашистських спортсменів до змагань. Наприклад, до Олімпійських ігор.

І це в час, коли лише за рік широкомасштабного вторгнення загинули понад 200 українських спортсменів і тренерів, зруйновані сотні спортивних об’єктів.

Російське – значить токсичне і вбивче. Чим швидше світ це збагне, тим швидше вдасться захистити істинний дух Олімпійських змагань та світового спорту.

AFUStratCom

Фото facebook.com/AFUStratCom