За результатами Індексу верховенства права, Україна посіла 87 місце серед 97 країн світу

Останні рейтинги України щодо рівня верховенства права свідчать про послаблення позицій нашої держави в цій царині. Таку думку висловив президент Інституту правової політики Микола Оніщук, коментуючи результати Індексу верховенства права, представленого у Вашингтоні неурядовою організацією Проект світової юстиції, повідомляє прес-служба Інституту правової політики. За даними дослідження, Україна посіла 87 місце серед 97 країн світу.

Хоча, за словами екс-міністра юстиції, існуюча законодавча база в цілому в Україні відповідає європейським стандартам, проте відсутність політичної волі та низька правова культура в дотриманні законодавства робить ухвалені закони неефективними. 

«Наочними прикладами цього є антикорупційне законодавство, законодавство у сфері судоустрою та правосуддя, закон про доступ до публічної інформації тощо. Де-юре в Україні мало б бути розвинуте громадське суспільство, натомість де-факто фіксується низький рівень верховенства права та залишається значною залежність його інститутів від влади», - вважає правник.

Можливим виходом із ситуації, що склалась, на думку Миколи Оніщука, є здійснення в Україні конституційної модернізації та перехід на новий тип відносин між громадянином та державою. Зокрема, необхідно забезпечити вдосконалення як механізмів реалізації влади народом, так і системи організації публічної влади, а також механізмів її контролю.

За словами експерта, розвиток народовладдя напряму пов’язаний з розвитком представницької демократії та безпосередньою участю народу у здійсненні влади, включаючи її формування. Для цього необхідно переглянути виборче законодавство, на конституційному рівні закріпити пропорційну систему виборів за відкритими партійними регіональними списками, періодичність виборів, розвести в часі вибори Президента, народних депутатів та органів місцевого самоврядування. Також Микола Оніщук пропонує запровадити інститут народної законодавчої ініціативи та вдосконалити референдну демократію. 

Вдосконалення системи організації публічної влади має носити системний характер та полягати, передусім, у закріпленні на конституційному рівні змішаної або парламентсько-президентської форми правління, вважає Микола Оніщук. У цьому контексті стрижнем конституційних змін мають стати перехід до бікамералізму (двопалатного парламенту), роз’єднання джерел формування основних гілок влади, насамперед судової, забезпечення єдності і цілісності виконавчої влади, тобто усунення існуючого дуалізму.

Важливим завданням конституційних змін має стати і децентралізація влади, перегляд в її рамках нинішнього адміністративно-територіального поділу та принципу формування місцевих бюджетів і їх джерел.

Йдеться також про вдосконалення механізмів контролю влади, а саме – встановлення дієвого парламентського контролю та створення такої судової системи, яка б забезпечила ефективний захист прав людини та належний контроль за діями органів державної влади та посадовців.

Саме завдяки такому комплексному підходу та реформуванню правової системи в цілому, а не окремим «точковим» змінам, Україна зможе повернутися на шлях розвитку демократії та верховенства права, наголосив президент Інституту правової політики Микола Оніщук.