SOS! Рейдерство у Міністерстві культури

«Революції починають ідеалісти, роблять романтики, а використовують негідники»... Відома теза сьогодні стала актуальною для Національного журнально-газетного видавництва Міністерства культури України.

По суті, сьогодні відбулося рейдерське захоплення видавництва. Без «маски-шоу», спокійно і впевнено.

Із 27 квітня 2014 року видавництво жило в обезголовленому стані, бо колишньому генеральному директору Олесі Білаш міністр Є. Нищук не продовжив контракт, а термін попереднього збіг. Повідомили О. Білаш про це рішення у п’ятницю, 25 квітня 2014 р. кілька людей у камуфляжі нібито із Люстраційного комітету. Вони прибули у видавництво (вул. Васильківська, 1) пообіді у супроводі двох осіб, яких тут давно і добре знають.

Це двоє одіозних персонажів, які протягом нетривалого часу – з лютого 2009 року до вересня 2010 мали безпосереднє відношення до видавництва: Сєріков Анатолій та Сатаренко Віталій. Сатаренко був генеральним директором, Сєріков головним редактором міністерської газети «Культура і життя». Але керував усіма процесами саме Сєріков.

Тоді, 25 квітня, усі, хто працював при цих особах, зрозуміли, що вони хочуть знову повернутися і здійснити оборудки, які їм не вдалося завершити у 2010 році, коли відбулося призначення нового міністра.

При наявності виділених державою коштів на діяльність видавництва протягом терміну керування Сєріковим та Сатаренком перестали виходити друком усі видання, окрім журналу «Пам’ятки України», якого було видано аж три номери за два роки. Щотижневі газети «Культура і життя» та «Кримська світлиця» виходили нерегулярно. (Із головним редактором газети «Кримська сівтлиця» Качулою В. у Сатаренка був судовий процес за позовом Качули щодо його незаконного звільнення. Сатаренко суд програв).

Решта видань, а це ледь не єдині в Україні культурологічні видання такого спрямування із 40-90-літньою історією : «Музика», «Український театр», «Українська культура», «Театрально-концертний Київ» – не видавалися взагалі.

Метою цих діячів було виведення із числа засновників профільних журналів таких організацій, як Спілка композиторів України, Національна всеукраїнська музична спілка, Спілка театральних діячів, що дало би можливість знищити видання та приватизувати видавництво. При цьому після звільнення названих вище осіб відкритим залишилося питання, куди поділися державні гроші.

20 травня 2014 року перед 13.00 до заступника генерального директора видавництва Віктора Пасака прийшли заступник міністра культури Олександр Журавчак, Віталій Сатаренко та фотокореспондент видавництва Ратушний Роман. Журавчак повідомив, що наказом міністра Нищука фотокореспондент Ратушний призначений на посаду генерального директора Національного журнально-газетного видавництва Міністерства культури України. На питання В. Пасака, ким є пан Сатаренко, йому було сказано, що той від міністерства курує видавництво.

О 14.00 у кабінеті генерального директора був зібраний колектив видавництва, де В. Пасак представив Ратушного в якості гендиректора, який повідомив, що наступного дня, 21.05.2014 р., о 9.00 відбудуться збори колективу, де будуть виголошені конкретні пропозиції та вимоги нового керівництва.

21 травня 2014 року збори розпочалися о 9.45 на другому поверсі видавництва. Поряд із новопризначеним без проходження процедури конкурсного відбору гендиректором, колишнім фотокором Романом Ратушним, на зборах були Сєріков та Сатаренко.

Ратушний у вступному мініслові сказав, що цих людей представляти немає потреби, всі їх знають, вони не з ним прийшли і є представниками міністерства, де їм довіряють і консультуються з ними. У подальшому до колективу звертався, в основному, Сєріков і деякі тези висловив Сатаренко. Сєріков оголосив, що на видавництво чекають серйозні зміни, прочитав тези, які нібито є новою концепцією діяльності видавництва. У завуальованій формі було сказано, що, можливо, паперові видання переведуть в інтернет-версії.

На питання, хто вони, чи є офіційними представниками міністерства, якоїсь компанії, що надає консультаційні послуги за угодою, Сатаренко відповів, що він є фізичною особою.

По закінченню зборів Ратушний і Сєріков у кабінеті гендиректора розпочали прийом працівників видавництва, викликаючи за чергою. Зокрема, заступника гендиректора Пасака В., керівника відділу кадрів Осипову О., головного бухгалтера Стратійчук В. Розмови вів виключно Сєріков, вимагаючи надати для ознайомлення внутрішню документацію відповідних підрозділів.

Головному редактору Порталу Культура Філатову А. Сєріковим було наказано на 22.05 на 10.00 подати текст із роздумами на тему «Чому треба ліквідувати Портал». Замість існуючого Порталу, за словами Сєрікова, створять новий сайт за зразком Музейного порталу, на запуск котрого міністерство виділило 500 тис. доларів.

Голові профспілки Гончаренко Л. повідомлено, що найближчим часом – протягом 1,5 – 2 тижнів нікому відпустки не надаватимуть, оскільки у видавництві буде здійснена реорганізація. Яка саме, не уточнив.

Тобто, до16.00 21.05.2014 р. фізична особа Сєріков А., за фактом, незаконно перебуваючи у кабінеті гендиректора видавництва, вимагав на розгляд внутрішню документацію державного підприємства і віддавав розпорядження як керівник. Ратушний Р. виконував роль статиста.

О 16.45 Ратушним вже був підписаний наказ про призначення Сєрікова А. заступником гендиректора з виробничих питань.

О 17.00 нове керівництво зробило обхід та огляд усіх приміщень видавництва.

Рейдерство легалізується.