​Україномовний журнал має або вижити самостійно, або вмерти – так вважають представники Міністерства культури

Міністерство культури України не зацікавлене у підтримці національно-патріотичних видань ДП «Національного газетно-журнального видавництва» та розвитку якісного україномовного інформаційного контенту. Про це йшлося на прес-конференції у прес-центрі «Українські Новини» 20 грудня, повідомили «Конфліктам і законам» у прес-службі Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ).

Перший заступник голови Незалежної медіа-профспілки України Олександр Тарасов вважає, що Міністерство культури України веде цілеспрямовану політику на скорочення фінансування україномовних видань, а також на скорочення видатків у сфері культури: «Будь-який україномовний журнал в сучасних реаліях має або вижити самостійно, або вмерти – так вважають представники Міністерства. На сьогодні держава не створила умов для поширення друкованих ЗМІ, для їх дистрибуції. В Україні існує монополіст «Союздрук»», який володіє мережою кіосків для роздрібної торгівлі газетно-журнальною продукцією, але це підприємство робить 65 % націнку, з 2017 року націнка збільшиться до 100% відсотків. Тому, якщо собівартість газети, наприклад, 4 грн, то в мережі вона коштуватиме 8 грн. А скільки будуть коштувати глянцеві журнали? Відповідно, видання за своєю ціною стають недоступними для пересічного споживача».

Зазначимо, ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» – це унікальна установа, яка є видавцем п’яти національно-патріотичних журналів України та двох газет. «На сьогодні видавництво знаходиться на грані знищення і закриття, Міністерство веде цілеспрямовану політику на скорочення фінансування україномовних видань, на скорочення видатків у сфері культури. Позиція від Міністерства така, що ці журнали не конкурентоспроможні і не здатні самостійно виживати на ринку. На думку заступника Міністра Тамари Мазур, такі журнали українському читачеві не потрібні», - продовжує Олександр Тарасов.

Пан Тарасов вважає, що Міністерство культури України упускає той нюанс, що більшість ЗМІ в Україні сьогодні є дотаційними, їх фінансують або олігархи, або гранти. Без додаткового фінансування ЗМІ не може вижити. «Держава не хоче підтримувати україномовний якісний контент. Зараз немає розуміння, що в умовах інформаційної війни, в умовах необхідності захисту української культури та інформаційного простору Міністерство має брати активну участь у підтримці ЗМІ націонал-патріотичного спрямування. Мінкульт не розуміє, що воно має ініціювати створення мережі для поширення цих ЗМІ, для того, щоб боротися із монополізмом і вийти українському продукту на ринок. Мінкульт не розуміє, що у будь-якій країні світу сьогодні існують механізми державної підтримки ЗМІ і саме ця підтримка стосується культурологічних напрямків, які виробляють продукт суспільного, не комерційного значення. Я розумію, що можна писати про скандали, Аллу Пугачьову, але продукт, який спрямований на підвищення культурного рівня – він є дотаційний. Заощаджувати на його фінансуванні, так само як і на зарплаті тих людей, що його виробляють, це годувати чужу культуру», - підсумовує перший заступник голови Незалежної медіа-профспілки України.

На прес-конференції також йшлося, що представники медіа-профспілки домовились із заступником Міністра культури Тамарою Мазур про зустріч в форматі – НМПУ, Міністерство та адміністрація НГЖВ, для обговорення і пошуку шляхів вирішення проблеми. Зустріч має відбутись 27 грудня.

Головний редактор газети «Кримська світлиця», представник осередку НМПУ в Національному газетно-журнальному видавництві Віктор Мержвинський вважає, що справа вийшла за рамки конфлікту із видавництвом: «Рішення, які приймає Міністерство культури України, виходять на політичний рівень. Мінкульт посилається на скорочення бюджетних видатків, але сьогодні приватні установи отримують гроші на підтримку діяльності. Прикладом є приватний телеканал «ATR», якому з державного бюджету виділили 30 млн.грн. І це в той час, коли ми не отримуємо достатньої кількості фінансування для життєдіяльності, хоч є державним видавництвом. Де логіка? Влада готова підтримувати кримсько-татарську культуру та ЗМІ, а українську?», - обурюється Віктор Мержвинський.

«На прикладі газети «Кримська світлиця» можна проілюструвати те, як ставиться держава до україномовних, культурних видань. У нас немає приміщення, техніки – нам нічого не дали, хоч обіцяли. Наше усе приладдя лишилося в Криму… Завдяки іншим шести редакціям видавництва – ми маємо на чому працювати. Щодо інших журналів та газет у складі НГЖВ, то подивіться на роки їх заснування: 1917, 1921, 1923 роки, і це є наша історична культурна спадщина. Чи має право наша влада нищити те, до створення чого вона не долучалась?», - підсумовує головний редактор газети «Кримська світлиця».

Ігор Чайка, голова Незалежної медіа-профспілки України розповів про зустріч із представниками Міністерства культури України, яка відбулася 20 грудня: «Сама розмова на зустрічі із заступником Міністра не була до кінця продуктивною і зробити якісь суттєві кроки на подолання нашої ситуації не вдалося. Хоча позитивним є те, що нам вдалося домовитись про тристоронню зустріч. Однак ми не зупиняємося на цій прес-конференції, 21 грудня ми запрошуємо на круглий стіл в Укрінформ, а завершальна на цьому етапі подія буде 22 грудня на акції «Ялинка під Кабмін». Працівники Міністерства не хочуть, щоб інформаційний шум продовжувався навколо видавництва, тому ми розуміємо, що йдемо правильним шляхом. Тому ми не будемо зупинятись, ми збільшуватимемо тиск», - розповів Ігор Чайка.

Зазначимо, що 1 листопада 2016 трудовий колектив ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» провів загальні збори та висунув Міністру культури України вимоги про перерахунок та підвищення зарплат, затвердження нового штатного розпису та виплати різниці заробітної плати більш ніж за піврічний період. 21 листопада трудовий колектив НГЖВ на загальних зборах оголосив початок колективного трудового спору з Міністерством культури України. Адже Міністерство не зацікавлено у фінансуванні якісних україномовних культурних видань та ігнорує фінансові потреби життєдіяльності видавництва.

Фото прес-служби НМПУ