​Судова реформа, чи узурпація влади?

До мене звернулось дуже багато людей з проханням прокоментувати закон №6232, прийнятий 3 жовтня 2017 р Верховною Радою України, про внесення змін до низки кодексів та законодавчих актів, що запускають судову реформу, а саме в розділі до змін кримінально-процесуального кодексу. Нагадаю, що за відповідний антинародний закон проголосували 234 депутати.

Цей закон неправильний ідеологічно. Він спрямований на звуження прав учасників процесу. Всім і так зрозуміло, що нашій країні треба міняти ідеологію і підходи до реформування судової системи, але не через знищення судової системи як такої. На моє особисте переконання, жодного реформування судової системи в нашій країні не відбувається.

Реформа, це коли судді почнуть виносити чесні, справедливі, законні судові рішення, ґрунтуючись на вимогах національного та міжнародного законодавства. А те, що відбувається зараз, є нічим іншим, як намаганням влади поставити суди під контроль. Цей закон має бути спрямований на забезпечення єдиної судової практики, а не на обмеження журналістів у висвітленні судових процесів, обмеження громадян у перебуванні в залі судового засідання під час розгляду відкритого судового процесу та немає бути направлений на звуження прав учасників процесу.

Необхідний нашій державі закон мав би бути покликаний на забезпечення максимальної рівності учасників процесу та на виконання існуючих прав учасників процесу, які до цього були декларативними. Але, на жаль, у даному законі законотворець та депутати, які проголосували за ухвалення закону в другому читанні, переслідували лише одну мету, а саме - знищення незалежності судової гілки влади та її політизація.

Стосовно змін до кримінально-процесуального кодексу, в даному законі вводиться повна монополія адвокатів. Перш за все, це суперечить Конституції України, а також порушує права і свободи учасників судового процесу щодо вибору захисника на свій власний розсуд. Захисником відтепер може бути тільки адвокат, якому надається законом контроль за усіма процесуальними діями учасників судового процесу.

Крім того, закон обмежує права учасників судового процесу, наприклад, щодо написання скарги на дії судді або колегії суддів. Відтепер перевірка фактів та написання скарг покладається на адвоката. За написання незручних для суддів скарг адвокат може бути притягнутий до відповідальності. Адвокат в даному випадку стає повністю контрольованим. Тобто, ця норма закону взагалі суперечить правам та свободам громадян, як учасникам судового провадження. Крім того, існує дуже багато фактів того, що адвокати некомпетентні, відмовляються протистояти судді, або взагалі, що найчастіше буває, знаходяться в залежності від суддів, а тому і не будуть в повній мірі відстоювати права та свободи учасників кримінального провадженні в суді.

Також в законі обмежуються права учасників процесу, вводиться контрольована монополія адвокатів та надаються більш розгорнуті права слідчим та прокурорам для здійснення тиску на суддів.

Але найнебезпечнішим, на мій погляд, нововведеннями в кримінально-процесуальному кодексі є зміна термінів проведення слідчо-оперативних дій. Відтепер не пізніше шести місяців від дня відкриття кримінального провадження слідчий зобов’язаний передати обвинувальний акт до суду, або закрити карну справу. Тобто, в даному випадку для слідчих та прокурорів, які здійснюють нагляд в кримінальному провадженні, відкривається дуже небезпечна для народу корупційна можливість «вирішувати», кого під суд, а кого виправдовувати. А хто буде сидіти, не важко здогадатись…

Тобто, є очевидним, що судова реформа не має нічого спільного з потребою громадян та держави, а направлена на обмеження прав та свобод громадян, і її головна мета - узурпація влади і побудова тоталітарної держави.

Голова громадської організації «Народна Довіра КР» Василь Гунько, facebook.com

Фото BBC