​Про нові штрихи кримінального минулого Костянтина Грішіна та його першого «хресного батька»

Дивлюся я на цей скандал навколо наїзду Гришина і його тітуханів, які прикриваються ім'ям та емблемою батальйону «Донбас», на «мукачівських повстанців» з «Сонечка»... і прозріваю.

Гей, ура-патріоти, невже вам до сих пір не зрозуміло, що «вожді», подібні до Грішіна та Соболєва, переслідують на так званому «Міхомайдані» одну єдину ціль - каналізацію та паралельний контроль народного обурення на користь влади?!

Спочатку грішінці вичавили з площі напроти ВР справжнього бойового командира роти «Донецьк» в складі «Дніпра-1» Володимира Шилова і його соратників.

Потім Соболєв з поплічниками набили обличчя захиснику Донецького аеропорту Ярому, до того ж після цього разом з Грішиним ще й здали його поліцаям, і «кіборгу» всерйоз загрожувало ув'язнення за ґрати...

Теперь ось ще «Сонячко».

Ну, що вам ще потрібно, щоб зрозуміти, що Костя Грішін ака Семен Семенченко - це аферист, провокатор і бандит, нехай навіть дуже боягузливий, і що вам ніколи не вдасться його переграти за його ж власними правилами?..

ОК, порадую вас ще одним, більш ніж красномовним фактом з мутного, м'яко кажучи, минулого цього пройдисвіта та ексклюзивним документом, який не був оприлюднений до цих пір.

Про те, що Костя Грішін в 90-ті мав безліч проблем із законом, сьогодні знають багато хто. Найбільш ретельно минуле Грішіна вивчав відомий журналіст Володимир Бойко, що й відобразив у власній статті з двох частин для видання «Ракурс». Наполегливо раджу прочитати або перечитати.

Більш того, Грішін неодноразово потрапляв за грати у СІЗО за виключно кримінальні злочини (без жодної політики) й один раз навіть провів там 8 місяців, про що сам зізнавався в своїх інтерв'ю.

Мова йде про засудження Костянтина Грішіна 27 серпня 1996 вироком Ленінського районного суду м.Севастополь до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Щоправда, вийшов він раніше, по амністії, й був звільнений з-під варти в залі суду.

Сам Семенченко в інтерв'ю газеті «Комсомольская правда в Украине» 29 березня 2016 року зізнався, що в нього була одна судимість, а «статья называлась «Недонесение о совершении преступления».

І дійсно, в 1996 році він притягувався до кримінальної відповідальності саме за ч.2 ст. 80, ч.1 ст. 186 («Приховування злочинів»), ч.2 ст. 187 («Недонесення про злочин») КК України в редакції 1960 року. Причому, засудили його в кінцевому результаті за більш м'якою 187-ю.

Між тим, для тих, хто не знає контексту, всі ці номери статей та юридичні формулювання не більше ніж суцільна канцелярщина: мертві цифри та термінологія. Але, насправді, все набагато цікавіше та жорсткіше.

Позаяк журналістськими розслідуваннями стосовно персони Грішіна-Семенченка я займаюся, починаючи ще з травня 2014-го, і періодично повертаюся до теми, близько місяця тому мені надійшла інформація про те, що в 1996 році в Криму майбутній «легендарний комбат» начебто притягувався до відповідальності... за подвійне вбивство! Згідно з даними моїх джерел, Грішін в ті часи займався торгівлею «пальоним» спиртом під дахом якихось тамтешніх азербайджанців.

Ясна річ, подібний «бізнес» зобов'язує, і на початку 1996 року Гришин разом з подільниками вирішили тупо кинути двох своїх партнерів-постачальників й не розплатитися за партію чергового контрафакту. Кидали призначили зустріч своїм майбутнім жертвам, на якій щось пішло не так, і останні були жорстоко вбиті. За участю Грішіна.

Як стверджують мої джерела інформації, після затримання Грішін в традиційній для себе манері почав здавати своїх же подільників, намагаючись вийти сухим з води, а саме перейти з розряду співучасників у свідки. Як показав час, уникнути відповідальності йому таки не вдалося, але й засуджений він був все одно не в якості співучасника подвійного вбивства.

Зрозуміло, що я не поспішав з публікацією даної інсайдерської інформації, не бажаючи посилатися лише на власні джерела, але шукаючи будь-яких підтверджень цим фактам.

Хто шукає, той завжди знайде. Пропоную вашій увазі фотокопію документа, який являє собою довідку про вивчення кримінальної справи за фактом вбивства Максимова Ю.Н і Кузьменка В.В за підписом прокурора-кріміналіста прокуратури м.Севастополя радника юстиції С.Н. Ісичка. За достовірність даного документа я ручаюсь. Більше того, її елементарно перевірити. Адже, офіційно війни в нас, на жаль, досі немає, й наші т.зв. правоохоронці можуть звернутися до своїх колег у рашці з відповідними письмовими запитами. Було б бажання.

До речі, прізвище прокурора Сергія Ісичка досі можна відшукати в анналах інтернет-історії.

ВИСТУП У СУДІ ПРО ЗАХИСТ ЧЕСТІ НАРДЕПА СЕМЕНЧЕНКА

І ще. Також відомо, що Грішін був затриманий 12 січня 1996 року. Тобто, як випливає з прокурорської довідки, наступного дня після вбивства Максимова і Кузьменка.

Вже під час побіжного ознайомлення з документом легко простежуються сумніви прокуратури щодо деяких висновків міліцейського слідства, зокрема, щодо справжньої ролі Грішіна в даному тяжкому злочині.

Звертає на себе увагу і згадка порізу на щоці Грішіна, який він отримав під час кривавого інциденту, і результат якого всі ми можемо спостерігати на власні очі сьогодні на обличчі народного депутата. Пам'ятається, свого часу, інтернетом ширилася маса версій про походження даного шраму. Аж до того, що каліцтво було нанесено Семенченку під час його відсидки у в'язниці. Нібито за довгий язик без кісток.

Зауважу, що, за даними моїх джерел, уникнути справедливого покарання в 1996-му Грішіну допоміг тодішній глава УМВС України в Севастополі генерал-лейтенант міліції Віват Бєлобородов, чиє фото я також наводжу нижче. З тих самих пір майбутній український нардеп став штатним міліцейським стукачком.

Віват Олександрович керував міліцією Севастополя з 1993-го по 1999-й роки, в розпал кримінальних воєн між тамтешніми бандитськими угрупованнями, і був в тих краях дуже впливовою персоною. Про нього можна і зараз знайти багато цікавого на інтернет-форумах. Як втішного, так і вкрай одіозного.

Існує і дещо інша версія того, яким чином відмазався Грішін від покарання. Більш простіша. Втім, вона зовсім не суперечить твердженням моїх джерел. Її свого часу, відразу після першого зняття Семенченком балаклави, можна було зустріти в коментарях в ФБ. Скріншот одного з них я також публікую нижче. Автор коментаря Костянтин Заруднєв, за моїми даними, дійсно є відставним кримським міліціонером. Правда, зв'язатися з ним напряму поки що не вдалося.

Думаю, що не потрібні мої підказки і нашим правоохоронцям. Вони й без того на сьогоднішній день мають у своєму розпорядженні набагато більші за обсягами пласти компрометуючої Грішіна інформації. Просто наказу зайнятися їм щільно не надходить. Від власного керівництва, яке цілком і повністю залежить від керівництва феодальної країни. Чому не надходить? Про це я згадував на початку...

Артем Фурманюк, resonance.ua

Фото resonance.ua