​Милованов і Ко: аферисти на марші

Кожен українець але хоч раз стикався з ситуацією, що йому нав'язували ситуацію, при якій він або отримував шалений виграш, або пропонували задарма машину, або обіцяли золоті гори. Єдиною вимогою для отримання «щастя» завжди висувався ультиматум прийняти рішення негайно. І або негайно заплатити хоч маленькі гроші, за «великий виграш», або підписати «найвигідніший» кредит, або іншу угоду. І якщо хтось таки піддавався під чари «моментального щастя», то вже через день з'ясовував, його — кинули: товар виявився бракованим, машину ніхто давати не збирається, гроші забрав невідомий, а контракт, який ще вчора вважався вигідним, - виявився кредитною кабалою, яку тепер ніхто не знає, як розірвати.

На жаль, подекуди люди втрапляють в пастку аферистів, які, неначе використовуючи циганські чари, змушують людину робити те, чого вона б ніколи не зробила, якби добре подумала. А тому аферисти і послуговуються ефектом миттєвості термінового прийняття рішення: ні з ким не радячись, і, тим паче, не надавати договорів, які вимагають підписати, на винос, аби показати юристу, або віддати гроші тут і зараз, або погодитись на щось, не відходячи з місця. Бо лишень людина отямиться, все — афера зірвалась. А хто ж з аферистів хоче зірвати аферу?

Хоча, український народ — мудрий. Недаремно в народі говорять: швидко робиться, сліпе родиться. Тобто, підсвідомо люди знають: якщо хтось тебе заохочує до незрозумілої дії, обіцяючи манну з неба — знай, перед тобою аферист, мета якого або полишити тебе в дурнях, або щось відібрати. Але після прийняття рішення ти вже не зможеш повернути втрачене.

Тож дії команди Зеленського з продажу української землі, яку хочуть продати хоч тушкою, хоч опудалом, якраз і вкладаються у вище описану схему афери, коли людину вводять у циганський гіпноз, щось їй обіцяючи, але жодної конкретики і гарантії — не дають.

Учорашній виступ Милованова у Шустера дуже був схожий на виступ соціопата-афериста, мета якого — обдурити всіх, використовуючи будь-які методи. І так Милованов старався, видко, свої ж правила використовував: підготував компромат (або просто чорнуху) на кожного, і якщо йому не подобався виступ опонента — видавав на гора цей підготовлений, подекуди зовсім брехливий компромат. Але, як, видко, переконаний сам Милованов, — для плебса зійде.

Неповага до людей, до їхньої позиції - наскрізь йшла від аля-професора, дипломи якого ще треба повністю перевірити, бодай не виявилось, що окрім Київського політеху, все інше — тижневі курси при відомих університетах, які видаються — за знані школи економіки.

Істерика, яку пан Милованов влаштував на етері Шустера лише доводить, що самому Милованову сказали щось на кшталт: або ти її ведеш до ЗАГЗу, або вона тебе - до прокуратури. І, не бажаючи до прокуратури, Милованов готовий на все, аби лише довести, що українську землю треба продавати усім і без правил. Видко, той, що вже намірився отримати українські землі задарма, викручує Милованову і соросятам не лише причинне місце.

А тому гаврики і хочуть без правил, кадастрів, без гарантій розпродати українську землю і — зникнути. Що, донори гарантії дали? Інакше б боялись наслідків. Вони і зараз свідомі того, що лише 7% хоче продавати землю, і тому так агресивно налаштовані проти українців, які на підсвідомому рівні розуміють, що їх хочуть обікрасти. Адже навіть ті, хто ще якось підтримував продаж землі — прозріли. Пан Милованов озвучив ціну за гектар — 2 тисячі доларів. Виходить, що в його дуже вузькому одноклітинному мізку українці — як тубільці 17 століття, і вони за брязкальця і трошки грошей позбавлять себе права жити на своїй землі.

Найогиднішим, щоправда, можна вважати навіть не істеричність Милованова, що проявляє соціопатичні нахили, тобто такі, що є небезпечними для суспільства. Найогиднішим є те, що представники нової влади брешуть, як і попередники, але брешуть не відверто, загортаючи брехню в красиву обгортку, а займаються маніпуляціями та підмінами. Красномовним таким прикладом можна вважати не лише чорнуху на опонентів, яку озвучував Милованов, а й конкретне видавання одного законопроекту, проголосованого у 2008 році — за інший. Але ще противніше, що на ефірі був юрист, який розказав про справу «Зеленчук і Цицюра проти України» і доводив (коли всі вже знають, що це не так), що ЄСПЛ поставив питання про зняття мораторію на землю. Свідомі маніпуляції юристами справ ЄСПЛ у трактовці, якій у них не було, ще раз показує, що команда Зеленського — шулери, котрі поставили за ціль обдурити цілий народ. Що ж до рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України», то його дуже добре розклав політолог Вячеслав Ільченко:

«Для початку треба правильно називати цей позов: справа «Зеленчук і Цицюра проти України» (від 22 травня 2018 р.). По-друге, треба дізнатись, що позов було подано людьми, які не планують займатись фермерською діяльністю (так вказано в п. 125 судового рішення). Відтак - позивачі не представляли переважну більшість власників землі в Україні. За статистичними дослідженнями не більше 10% власників паїв не планують займатись фермерською діяльністю.

Саме тому суд окремо в п. 157 свого рішення вказав, що присуджені ним компенсації можуть бути виправданими тільки для певної категорії власників землі - а не для взагалі всіх. Причому, слід зауважити, що позивачі вимагали 30 тис. євро відшкодування моральної школи, а отримали по рішенню тільки 3 тис. євро.

По-третє, рішення суду НЕ приписує уряду України негайно зняти мораторій. Ось дослівно, що вимагається в цьому рішенні:

- вжити належні законодавчі та/або інші заходи загального характеру з метою забезпечення справедливого балансу між інтересами власників земель сільськогосподарського призначення з одного боку та загальними інтересами суспільства з іншого боку (п. 150);

- рішення Суду не слід розуміти як таке, що зобов’язує невідкладно запровадити необмежений ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні (там же, п. 150)».

І вишенька на тортику.

У секції порівняльного права суд зауважив, що хоч в Європі немає країн із повною забороною обігу землі як товару, в той же час немає і жодної країни із вільним ринком землі. Кожна країна вводить свої - і дуже суттєві обмеження на купівлю та продаж землі, і далеко не всі вони економічні.

Які ж обмеження вказав суд як суттєві? Ось вони:

- надання покупцем гарантій, що він дійсно буде займатись сільськогосподарською діяльністю (п. 48);

- зобов'язання покупця переїхати в місцину, де розташована куплена ним земля (там же);

- наявність у покупця відповідної освіти та попередньої діяльності в агросекторі (п. 49);

- переважне право викупу землі фермерами, місцевою громадою та державою (п. 50);

- заборона на володіння землею громадянами третіх країн (п. 51);

- обмеження максимальної площі землі, яка може знаходитись у одного власника (п. 52);

- спеціальна прозора процедура відкритого продажу землі із контролем громадськості (п. 53)».

Так що я б не рекомендував шановним прибічникам негайного ринку землі посилатись на те рішення. А то воно зовсім не на вашу користь». Посилання на джерело: facebook.com.

Ну а коли нешанований юрист наголосив, що референдум — це більшовизм, більше його слухати не хотілось, позаяк вже і у його професійних навичках нормальні люди — засумніваються. Щоправда, тоді не зрозуміло: чому референдум, про який теж говорили з зеленого болота про вибори і окуповані території, це — не більшовизм, а от з приводу землі — більшовизм?

Загалом українці змушені спостерігати за тим, що біля влади з'явилась когорта аферистів з проросійськими поглядами, ціль якої — розпродаж України або її знищення, а афера з продажем землі це - компрадорска схема, за якою у українців хочуть відібрати все за безцінь, а потому перетворити їх або на кочівний народ, або як індійців у резерваціях. Єдине, чого ніяк лобісти круків не враховують, що українці куди освіченіші, ніж люди в певних країнах Африки, де не розуміли, як їх хочуть обікрасти.

Тож аферистам Милованову і Ко треба не лише сказати стоп. Хлопчиків, про яких говорять, що у них є другий паспорт США, загалом треба гнати від влади. А разом — стягнути з них шкоду за збиток, нанесений країні.

Роксолана МАЙ, «Конфлікти і закони»

Тимофій Милованов. Фото з прямої трансляції «Свобода слова Савіка Шустера»