​У кращих традиціях «роскомнадзору»: влада бажає проголосувати закон про цензуру, котрий розкритикували в ЄС ще 2020 року

Європейська федерація журналістів (EFJ) зробила заяву відносно того, що українська влада має відкликати проект закону Про медіа. Здавалося б, чого? А тому, що українська влада, під прикриттям введення європейських правил, насправді бажає провести законопроект про цензуру, котрий був відкинутий суспільством ще у 2020 році як такий, що не є демократичним.


Але сьогодні, на тлі «Єдиних новин» та узурпації медіапростору, українська влада бажає, під прикриттям європейських стандартів, а також боротьби з російською пропагандою, зачистити медіапростір від будь-яких інформаційних повідомлень, котрі направлені на критику влади. Вже нині європейці спостерігають як нахабно влада закрила опозиційні канали на телебаченні, але тепер вона ще й бажає зачистити інтернет-простір.

Усе це дуже схоже на заяву правлячого в Афганістані руху «Талібан», про яку повідомляли ЗМІ, котрий теж вже заборонив публікацію «необґрунтованих звинувачень» на адресу чиновників країни. Представники «Талібану» вважають, що критика на адресу чиновників «створює тривогу в суспільстві та йде на користь ворогам». Усім, хто не дотримуватиметься цієї заборони, загрожує покарання.

І чим заяви «Талібану» відрізняються від заяв нинішнього міністра Ткаченка, котрий ще в 20 році бажав у будь-який спосіб просунути законопроект Про медіа, котрий був розгромлений як європейськими інституціями, так і медіа експертами в Україні? А пан Ткаченко офіційно на сайті Міністерства культури та інформаційної політики розмістив своє бачення зачистки медіапростору, в якому виклав свою позицію, не криючись, але прикривши її, як фіговим листочком, боротьбою з російською пропагандою. Там багато дивних пропозицій, серед яких, зокрема, і «Продовження пріоритетизації надійних українських джерел у новинній стрічці та у системі рекомендацій контенту». Однак, як розуміють українські журналісти та міжнародна спільнота, вже сьогодні надійним для пана Ткаченка є лише темник «Єдиних новин», де інформація дозується і подається лише у вичищеному і потрібному світлі для влади.

Є там і дивні пропозиції на кшталт: «Деактивація облікових записів у соціальних мережах, які розповсюджують кремлівський пропагандистський контент (крім журналістських цілей), або погрожують українцям чи поширюють контент, що виправдовує війну», або «Видалення дописів, призупинення облікових записів, алгоритмічне зниження пріоритетів сторінок та дописів, які розповсюджують контент, який є ідентичним або дуже схожим на той, що був видалений у минулому» (https://www.mkip.gov.ua/news/7424.html?fbclid=IwAR139Q766wXbSWRp3XR2pkn1s50Bb4chSzylaWoXlcBAPez4D3Clqvz0LAg).

Знаючи про закриття опозиційних каналів медіа холдингу колишнього президента України, а також інших опозиційних каналів, суспільство розуміє, що під ці критерії влада закриє профілі будь-яких незгодних з думкою влади громадян, адже кожний свідомий громадянин у курсі, що такі канали, як «5 канал», або канал Еспресо TV, ніколи і за жодних обставин не давали і не збираються давати інформацію або сюжети, «що виправдовують війну», але їх і без закону викинули з ефіру. Що ж ця влада буде робити, якщо отримає ще й механізм на рівні закону? Тоді загалом увесь медіапростір буде зеленим (а насправді - пропутінським), в якому сонце – це Зеленський.

Щоправда, ходять чутки, що зачисткою медіапростору команда Зеленського марила одразу після виборів президента і ще до парламентських виборів. Вже тоді слухняний виконавець від Коломойського з телеканалу 1+1 Ткаченко та засновник компанії, що спеціалізувалась на PR-послугах та передвиборчих кампаніях, як медійник розумів, що саме обмеження діяльності ЗМІ є гарантією узурпації влади. Добре це усвідомлював і автор законопроекту Потураєв, котрий, у минулому, як і вищезгаданий Ткаченко, тєльнік рвав на собі за свободу слова. Однак, одна річ - вимагати свободи слова для себе, інша – коли критикують вже діяльність команди і тебе. А подібне, з точки зору вищезгаданих осіб – треба лише забороняти. Тож не дивно, що головний лобіст всього бєспрєдєлу і цензури Кирило Тимошенко так вперто бажає, аби в Україні існувала ручна Нацрада зі спецповноваженнями.

Європейська федерація журналістів (EFJ) у своїй заяві до українських парламентарів зазначила, що «нинішній законопроект Про медіа, поданий у 2020 році народним депутатом Микитою Потураєвим, містить багато положень, які суперечать європейським цінностям. Він пропонує надати свавільні та непропорційні регуляторні повноваження національному регулятору - Національній раді з питань телерадіомовлення, яка матиме повноваження не лише над аудіовізуальними медіа, а й над друкованими та цифровими ЗМІ». Однак українська влада вже давно живе подвійними стандартами, коли обіцяє одне, а впроваджує – інше, і при цьому не чує заяв міжнародних організацій.

Треба наголосити, що в Європейській федерації журналістів таки стурбовані ініціативами влади та монобільшості Зеленського, а тому, зважаючи на те, що вже цього тижня влада хоче узаконити закон про цензуру, 25 липня 2022 року ЄФЖ відправила вже офіційного листа прем’єр-міністру Шмигалю, в якому ще раз спробувала донести до українських виконавців волі офісу президента, що пропонований законопроект, який у 2020 році вніс народний депутат Микита Потураєв, містить багато положень, що суперечать європейським цінностям і що за розвитком подій продавлення цього законопроекту спостерігатиме не лише Європейська федерація журналістів, а й керівництво ЄС у цілому.

Як зазначає медіаексперт, голова правління Національної Асоціації Українських Медіа Тетяна Котюжинська, «Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму рішенні вказав, що Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги «не врегульовує питання діяльності друкованих та онлайн-медіа», а також, що «держави-учасниці повинні забезпечити чітке визначення у законодавстві компетенції та повноважень національних регуляторних установ чи органів, а також способи їхньої підзвітності. У той же час, у статті 90 законопроекту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним». По цьому законопроекту комітет з євроінтеграції робив заяву - ще давно. Законопроект «Про медіа» (№2693д) не відповідає ані Директиві № 2010/13/ЄС, ані Директиві №2018/1808, має негативний висновок Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ https://www.osce.org/files/f/documents/2/7/447508.pdf. Головне науково-експертне управління Верховної Ради вказало на невідповідності законопроєкту статтям 85 та 92 Конституції України. За висновком ГНЕУ має бути змінена структура і зміст законопроекту.

У травні 2021 року Верховна Рада України відправила законопроєкт «Про медіа» на доопрацювання до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. Разом з тим, експерти Ради Європи, які працювали над законопроектом в рамках роботи Проєкту «Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні», наголошували, що держави Європейського союзу не регулюють контенту онлайн-медіа, у жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ. Україні рекомендували відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення у цій сфері. Досі ще немає рішень Євросоюзу і практики застосування тих Директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту. Україна вже прийняла зміни для узгодження законодавства з положеннями Директиви №2018/1808: до Закону України «Про Національну Ради з питань телебачення і радіомовлення» (№1556-IX від 17.06.2021), яким посилено незалежність та автономність регуляторного органу у сфері аудіовізуальних медіа, на розгляді Верховної Ради України перебуває законопроект № 4221 «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності», метою якого є заохочення співрегулювання та сприяння саморегулюванню через кодекси поведінки і який включено до порядку денного Верховної Ради. Також Урядом прийнято Постанову КМУ від 2.06.2021 № 579 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 роки та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», якою передбачено комплекс заходів для підвищення медіаграмотності молоді, зокрема цифрової грамотності. Міністерство освіти і науки України підтримало ініціативу Президента України і впроваджує курси з медіаграмотності до базових освітніх програм. Реклама алкогольних напоїв і тютюнових виробів у ЗМІ заборонена законом з 2009 року».

Чи почує Шмигаль, а головне – регент Зеленського – Єрмак, вимоги від Європейської федерації журналістів - невідомо, бо в офісі президента, здається, чують лише підказки і натяки з боку рф, як при підписанні угоди в Туреччині.

А ще ходять чутки, що на боротьбу з російською пропагандою влада не проти отримати гроші від США. Однак, як українське суспільство вже побачило на прикладі атаки на конгресвумен Спартц, в української влади будь-яка критика влади або вимоги щодо перевірки діяльності керівника офісу президента Єрмака - це обов’язково російські наративи, російська пропаганда і російський слід, що дуже зручно для самої влади, оскільки вона зацікавлена, аби жодна критика діяльності влади, а також представників офісу президента, в якому якраз і працюють особи, котрих пов’язують з російським слідом, і, зокрема, Андрієм Портновим (котрий нині втік з України, коли стало зрозумілим, що план взяти за три дні Київ – провалився, а на гора можуть повипливати списки активістів, які Портнов просив йому надсилати саме для того, аби потім цих людей переслідувати). І хоча наразі, як повідомляють ЗМІ, президент позбавився Демченка, Єрмак і Татаров з іншими представниками партії регіонів – все ще на місці.

Як написала в коментарі вже під опублікованою заявою Європейської федерації журналістів Тетяна Котюжинська, «у заяві очевидні висновки, про які говоримо з грудня 2019 року. Але Слугам потрібно протягти можливість закривати ЗМІ (а тепер ще й ліцензії видавати) без суду, швидко, через ручну і повністю залежну від них Нацраду». І не погодитись з нею – важко, бо всі чудово знають, з чого починав путін – з зачистки медіапростору, а ті, які погодились нести пропаганду, отримали гарне державне фінансування. Видко, саме таке сліпе, але привабливе наслідування путінського режиму близьке серцю регента президента Зеленського, та й сам Зеленський – не проти, аби «всі боялись і не насміхались».

Ну, і треба зазначити, що влада, котра так пафосно закликає прийняти Україну до ЄС, бажанням протягнути закон Про медіа авторства Потураєва – перекриває шлях України до Євросоюзу, про що прямив текстом заявив генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес: «примусове регулювання, яке передбачається законопроектом і знаходиться в руках регулятора, повністю контрольованого урядом, гідне найгірших авторитарних режимів. Його треба вилучити. Державі, яка б застосовувала такі положення, просто не місце в Європейському Союзі», – наполягав генеральний секретар EFJ Рікардо Гутьєррес. «Регулювання ЗМІ має здійснюватися органом, незалежним від уряду, і його метою має бути незалежність ЗМІ, а не контроль», – додав він.

Щось додати більше, ніж сказано генеральним секретар EFJ Рікардо Гутьєрресом – важко. Є тільки розуміння, що насправді влада Зеленського робить все від себе залежне, аби Україну, як державу, не приймали до ЄС.

Оксана КОТОМКІНА, «Конфлікти і закони»

Фото УНІАН



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Враг продолжает атаковать нашу страну по ночам ракетами, шахедами, а также обстреливать ракетными системами залпового огня

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.