​Студенти з України рятують польські виші

Українці «рятують» польські вищі навчальні заклади, пише газета Rzezcpospolita. До 2020 року в Польщі буде близько ста тисячі іноземних студентів. Це пов’язано з тим, що в найближчі роки у Польщі прогнозують зменшення кількості студентів-поляків. Причина - демографічна криза в країні, зазначає газета, повідомляє «Польське радіо».


Чому саме Польща? Тут потрібно розділити причини, принаймні, на дві групи. З одного боку - пропозиція. Інформація про можливості отримання вищої освіти в Польщі є скрізь: в Інтернеті, у друкованих ЗМІ, у транспорті, на освітніх виставках. Це результат 10-річної маркетингової кампанії, підготовленої польськими вишами на українському ринку. Друга причина - нинішня складна ситуація в Україні, а саме війна з росією на сході.

Зазначимо, що більшість українських студентів обирає приватні вузи. Найчастіше українці в Польщі вивчають економіку, інформатику, англійську мову і логістику.

Висока ціна освіти не відлякує українців, які розуміють, що навчання у Польщі дає набагато кращі стартові можливості, ніж в Україні. І це розуміють як абітурієнти, так і їхні батьки.

В останні кілька років польський уряд постійно спрощує умови роботи для іноземців, які навчаються або закінчили університети Польщі. Культурна і мовна близькість теж мають неабиякий вплив.

Як показує практика, багато студентів, які приїжджають на навчання до Польщі, рано чи пізно влаштовуються на роботу, щоб заробити на власні потреби, або ж допомогти батькам і самостійно оплачувати своє навчання.

Після Майдану більшість була переконана, що випускники європейських вузів повертаються до України, але в дійсності це не зовсім так. Хоча в Україні і відбуваються реформи, покращується рівень життя, підвищують мінімальну заробітну плату, але наразі умови життя в Польщі кращі, ніж в Україні. Поки точно ясно, що українці, які мають західні дипломи, можуть реалізувати себе як за кордоном, так і в своїй рідній країні. Згідно даних аналітичного центру CEDOS, більшість українських студентів хотіла б в майбутньому працювати в Польщі чи, принаймні, частково поєднати кар'єру з Польщею.

Згідно з недавнім опитуванням іноземців, переважна більшість нинішніх студентів вказали одну причину, щоб залишитися в Польщі – робота. А друга причина – щоб ця робота була добре оплачувана. Також іноземці вказували на ліберальне міграційне законодавство.

Однак не всі студенти мріють залишитися тут після закінчення навчання, деякі ставляться до Польщі як до вікна в більш забезпечену частину Європи або ще далі на Захід в Сполучені Штати Америки.

Наразі кількість українських студентів в Польщі збільшується щороку, і навряд чи ця тенденція скоро піде на спад. Все більше і більше молоді намагається виїхати за кордон в пошуку кращого життя, і це має стати сигналом для України. Уряд має звернути увагу на збільшення числа емігрантів та прикласти зусилля, аби створити необхідні умови для навчання та роботи своїх громадян, йдеться у статті газети Rzezcpospolita.

Фото polradio.pl



Комментарии

Комментарии отсутствуют. Возможно, ваш будет первым?

Добавить комментарий

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Обидва випадки зафіксовано на Луганському напрямку. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було

подробнее

Опрос

Нужно ли объявить импичмент Зеленскому за посягательства на Конституцию?

Конфликты и законы © 2008-2020.

Электронная версия всеукраинского юридического журнала «Конфликты и законы». Свидетельство о госрегистрации: КВ № 13326-2210Р от 19.11.2007 г. Полная или частичная перепечатка материалов сайта разрешается только после письменного согласия редакции. Внимание! Начиная с 21.11.2013 года (дня провала евроинтеграции с ЕС) редакция журнала «Конфликты и законы» (вопреки правилам правописания) оставляет за собой право публиковать слова «партия регионов» и «виктор федорович янукович» со строчной буквы. Также, начиная с 29.06.2016 года, редакция «КЗ» оставляет за собой право навсегда публиковать на своих страницах со строчной (маленькой) буквы слова (и образованные от них аббревиатуры) и словосочетания «москва», «россия», «российская федерация», «владимир путин», а вместе с ними и сокращение «роскомнадзор» (как и все прочие госучреждения рф), нарушив таким образом установленные правила правописания независимо от языков, на каких эти слова и названия публикуются. Это наше оружие в информационной войне с оккупантом.