​Інститут нацпам’яті Польщі не відкрив слідство у справі Купріяновича

Прокурор Інституту національної пам’яті в Любліні відмовився відкривати провадження у справі виступу голови Українського товариства Григорія Купріяновича у Сагрині під час пам’ятних заходів, присвячених українцям, убитим унаслідок акції польського збройного підпілля у 1944 році, повідомляє Польське радіо.


За повідомленням голови Комісії з питань кримінального переслідування злочинів проти польського народу у Любліні прокурора Яцека Новаковського, після проведення перевірки, зокрема вивчення відтвореної промови голови Українського товариства в Любліні, було визнано, що вона не порушила статтю Закону про Інститут національної пам’яті, згідно з якою «тому, хто публічно та проти фактів заперечує злочини українських націоналістів, загрожує штраф або позбавлення волі до трьох років».

Однак прокурор в обґрунтуванні до свого рішення зауважив, що Григорій Купріянович під час свого виступу «зосередився тільки на подіях у Сагрині та українських жертвах» і не згадав про «незручні» факти, «пов’язані з роллю, яку відіграв Сагринь у злочинній діяльності УПА на тому терені, що був базою для нападів її підрозділів», а також «не згадав про злочини, вчинені українськими націоналістами проти польського населення».

«У цьому контексті прокурор підтримав позицію заявника про те, що представлення головою Українського товариства в Любліні подій в Сагрині може призвести до порушення правильних пропорцій, і унаслідок цього релятивізувати очевидну нині оцінку злочину геноциду, здійсненого проти польського народу», – написав Новаковський.

Водночас, розслідування у справі слів Купіряновича продовжує Окружна прокуратура в Замості, яка вивчає, чи не стався «злочин зневаги польського народу», за що загрожує покарання позбавленням волі до трьох років. Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який подав до прокуратури на голову Українського товариства, також вказав на це положення Кримінального кодексу у своєму зверненні до прокуратури.

Нагадаємо, відкриття провадження проти Купріяновича розкритикував міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який, у дописі на Facebook, назвав це «використанням судового механізму для переслідування одного з провідних діячів української громади в Польщі».

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек відповів очільнику української дипломатії, що він захищає «пам’ять вбитих унаслідок українського геноциду 130 тис. поляків та добре ім’я Армії крайової, Батальйонів хлопських і Польської підпільної держави».

Нагадаємо, Окружна прокуратура в Замості в Люблінському воєводстві відкрила у серпні провадження у справі виступу Купріяновича під час пам’ятних заходів у Сагрині в липні цього року.

Нагадаємо також, що заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар звернувся до посла Польщі в Україні Яна Пєкла із закликом припинити переслідування голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича, проти якого розпочала слідство польська прокуратура.

Фото ipn.gov.pl



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 4 листопада розповів про наступні актуальні ситуації на фронті:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви ідею влади продавати українські безпілотники за кордон?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.