​«Якнайдальше від москви. Пам’ятники не повинні нас розділювати», - Андрій Дещиця

Тижневик «Gazeta Polska» помістив інтерв’ю з послом України у Варшаві Андрієм Дещицею. Інтерв’ю тижневика «Gazeta Polska» з послом України у Варшаві Андрієм Дещицею стосується, зокрема, створення Православної церкви України та польсько-українських відносин, повідомляє Польське радіо.


Як зазначив співрозмовник видання, українська держава зреалізувала право народу мати свою незалежну православну Церкву. Вона рівна в правах із російською та іншими православними Церквами. За словами дипломата, виникнення об’єднаної Православної церкви України не лише повернуло історичну справедливість. Передусім, це значущий крок, який віддаляє українців від москви, в тому числі від російської дезінформації та пропаганди, що поширюється в церквах московського патріархату. На запитання про реакцію Польської автокефальної православної церкви, де – як звернув увагу журналіст Войцєх Муха – не бракує агентів російських спецслужб, посол України Андрій Дещиця сказав, що, можливо, ПАПЦ потребує більше часу, щоб передумати останні події. Нещодавно собор єпископів ПАПЦ заборонив своїм священикам вступати в літургійно-молитовні контакти з представниками Православної церкви України.

Кажучи про святкування 110 роковин від дня народження Степана Бандери, український посол зазначив: він розуміє, що в Польщі цю справу сприймають по-іншому. На запитання про спір навколо ексгумацій поляків на території України, Андрій Дещиця заявив, що не бачить тут ніякого конфлікту, йдеться про певні взаємні очікування. Тому він не вбачає приводів, щоб ця проблема не могла бути вирішена найближчим часом. За словами дипломата, жодна сторона не може використовувати цього питання в політиці. «Я вважаю, що ані личаківські леви, ані інші пам’ятники не повинні розділювати наших держав. Маю надію, що ми як суспільства дозріли до того, що історія не буде нас роз’єднувати», – заявив посол України в Польщі.

Одне з чергових запитань стосувалося того, чи сподівається він російського втручання у виборчий процес в Україні. «росія намагається дестабілізувати ситуацію за допомогою політичних, економічних впливів та військових дій. Також з використанням своїх агентів», – відповів Андрій Дещиця.

У розмові з тижневиком «Gazeta Polska» порушено також тему працевлаштування громадян України в Польщі. Як відзначив посол, важко навести конкретні дані, проте, працівників з України може бути в Польщі півтора мільйона. Співрозмовник видання не сподівається їхнього масового виїзду до Німеччини після відкриття такої можливості, – передусім через мовний бар’єр.

Посол Андрій Дещиця висловився також про ситуацію на польсько-українському кордоні. Зокрема, звернув увагу на необхідність підвищення культури митного і паспортного контролю, а також зазначив, що на цьому відрізку лише вісім контрольно-пропускних пунктів (причому, перед вступом Польщі до ЄС на польсько-німецькому кордоні їх було 48). Є плани збільшити їх кількість, проте тут необхідна політична воля обох сторін на фінансування.

Фото facebook.com



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 25 листопада обговорив такі актуальні теми:

детальніше
Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.