​Погляд з Польщі на політичні зміни в Україні: відбулася найсерйозніша криза влади, яку представляє Зеленський

Цими днями відбулися зміни в найвищих органах влади України. Після відставки прем’єр-міністра Олексія Гончарука Кабінет Міністрів очолив Денис Шмигаль. Частина міністрів залишилася на своїх посадах. Також звільнено генерального прокурора Руслана Рябошапку. ЗМІ навели висловлювання президента Володимира Зеленського про те, що попередній уряд не справився з викликами, які стоять перед Україною.

Експерт Осередку східних студій у Варшаві Войцєх Кононьчук зауважив Польському радіо, що зміна прем’єр-міністра є найбільшою кризою у владних структурах президента України.

– Безперечно, це найсерйозніша криза влади, яку представляє Володимир Зеленський. Його виступ у Раді був неоднозначним, бо, з одного боку, він критикував уряд, який відходить, а з другого боку – заявив, що це був найкращий уряд в історії незалежної України. Отже, це двозначний сигнал. Проте, маємо новий уряд з новим прем’єр-міністром, раніше він був чиновником регіонального рівня, а вже кілька тижнів займав посаду віце-прем’єра. Але взагалі на політичній сцені він є новим гравцем. Питання, якою мірою вийде спроба виправити фальстарт, яким було створення уряду Гончарука, який був наймолодшим в історії прем’єр-міністром. Це відкрите питання.

Як додав польський експерт, відставку Олексія Гончарука спричинило декілька факторів.

– На мою думку, Зеленський мав із цим урядом декілька проблем. По-перше – неефективність. Хоч іще восени цьому урядові і парламентові вдалося ухвалити кілька важливих законодавчих змін, Гончарук не мав достатньо харизми. Це політик, якому важко було контролювати дуже складну пропрезидентську фракцію у Верховній Раді. Вона складається з різних внутрішніх підгруп, які не обов’язково голосують так, як хотіли б прем’єр-міністр або президент. Як виявилося, контролювати цю формальну більшість дуже важко. З другого боку, Гончарук був непопулярним у суспільстві, ставав щораз більшим баластом для Зеленського. Президентові Зеленському вдається утримувати значний рівень підтримки – його підтримує і довіряє йому близько половини виборців. У випадку Гончарука це було менше 20-ти відсотків. Звідси й спроба перезапуску уряду і нового початку.

За словами Войцєха Кононьчука, політика в Україні після торішніх президентських виборів була зумовлена намаганням показати заодно відкритість, боротьбу з корупцією і переконувати у перевагах очільника уряду, незалежного від різних структур.

– Усе потроху. З одного боку, слово «реформи» відмінювали за всіма відмінками, це мав бути реформаторський уряд, він мав виправити функціонування української держави в усіх вимірах, які досі не діяли. І виявилося, хоч часу було не так вже й багато, бо цей уряд був при владі дещо понад пів року, – проте він дуже швидко знеохотив президента і зашкодив його іміджу. Тому й рішення вибігти наперед і сформувати нову команду. Все-таки, кілька міністрів зі старого уряду залишилося.

Як додав польський експерт, у зовнішнього спостерігача постає враження, що зміни були хаотичними.

– У когось, хто останніми днями стежить за українською політикою, переважає враження, що там величезний хаос. Сформовано новий уряд, але без чотирьох важливих економічних посад. Прізвища наступників міністрів з’являлися щомиті, за кілька годин до голосування не було ясно, хто займатиме які посади в уряді. Все це робило враження непідготовленого процесу, проведеного поспішно і хаотично, без провідної концепції (крім того, що уряд необхідно змінити, і це має дати президентові ще трохи терпцю з боку суспільства).

У Польщі привертає увагу протистояння олігархів у владних структурах в Україні, – відзначив Войцєх Кононьчук.

– Це дуже добре запитання, на яке важко однозначно відповісти. Бо, справді, новий прем’єр-міністр, якого біографія пов’язана з економікою чи бізнесом, кільканадцять місяців займав посаду директора однієї з важливих компаній у голдингу найбагатшого українського олігарха. Питання, чи цього вистачить, щоб називати його людиною Ахметова (адже ми говоримо про нього). Я думаю, це надто рано, нам треба побачити, якими будуть рішення нового прем’єр-міністра та уряду у найближчі тижні та місяці. Зрозуміло, в Україні поширена думка, що підтверджується олігархічний консенсус – два найбільш впливові олігархи, з одного боку Коломойський, а з другого – Ахметов, роздають посади в уряді. Проте, я вважаю, це перебільшені висновки.

Войцєх Кононьчук висловив думку, що політична орієнтація України і підхід до того, як вирішити проблему, пов’язану з агресією Росії, не зміниться.

– Ні, тому що дотеперішній віце-прем’єр з питань європейської інтеграції Дмитро Кулеба став новим міністром закордонних справ, це означатиме продовження дотеперішньої зовнішньої політики. Також треба сказати, що коли до влади прийшов Зеленський, в українській дипломатії не відбулося ніякого землетрусу, попри те, що він мав, а можливо, надалі має надію порозумітися з росією – це не схитнуло дуже сильним напрямком на інтеграцію з Європейським Союзом. Дмитро Кулеба – це гарантія, що політична лінія не зміниться, але питання, якими будуть його відносини з дуже впливовим головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Перед ним Офіс кілька місяців очолював Андрій Богдан, який раніше був адвокатом згаданого олігарха – Коломойського. Унаслідок конфлікту Богдана з Єрмаком перший із них відійшов із цієї посади. Отож, побачимо, якими будуть взаємини між новим очільником дипломатії і головою Офісу президента, який також має амбіції бути важливим гравцем у сфері закордонної політики.

На думку експерта, зараз українська сторона не зацікавлена у з’ясуванні історичних питань, зокрема, з Польщею.

– Я думаю, в цей момент це зовсім не є пріоритетом ані для Зеленського, ані для будь-якого іншого важливого політика в Україні. Вони так сильно зайняті питанням змін в уряді, новою програмою змін у державі – побачимо, якою вона буде і чи взагалібуде... Отже, питання історичних спорів з Польщею у них на далекому плані. Для нас це дуже важлива справа, для українців – необов’язково, особливо для нової команди.

Головним завданням нового уряду України польський експерт вважає економічний розвиток.

– Так, я думаю, головним завданням є створити умови економічного розвитку. Щось, що суспільство може швидко відчути, тобто поліпшення умов життя. Питання, чи це можна виконати, особливо за короткий період. Старий уряд не зміг цього ввести в дію, ВВП України не зростає так швидко, як цього хотіла б влада, останніми тижнями промислове виробництво навіть зменшується. Ще виникла проблема з коронавірусом, яка, мабуть, також матиме вплив на українську економіку. Отже, умови не сприяють діям задля оздоровлення держави та економіки. Побачимо, чи виправдає себе головна надія Зеленського; насправді йому потрібні кадри, які зможуть реалізувати програму системних змін у державі. Останні кілька місяців показали, що кадри, які він собі підібрав, не справдилися. Побачимо, чи нові будуть більш ефективними.

На думку співрозмовника Польського радіо, в Україні не є проблемою нестача добре підготовлених кадрів, не заплутаних у дотеперішню владну систему.

– Україна – велика держава, вона має майже 40 мільйонів жителів, тому, мені здається, знайти підготовлених під кожним оглядом людей, які мають досвід і відповідні знання, теоретично не повинно бути важко. Але, як виявляється, прореформувати цю систему дуже нелегко.

Як додав Войцєх Кононьчук, відкритим є питання власності землі і хто може її продавати.

– Зараз це одне з найважливіших протистоянь в українській політиці. На друге читання у Верховній Раді чекає закон про ринок землі. Побачимо, чи його наслідком буде вільний оборот сільськогосподарськими угіддями.

Денис Шмигаль. Фото ЕРА