​Міжнародні експерти: 2019 рік не стане для України роком встановлення миру

2019 рік не стане для України роком встановлення миру та відновлення її території в довоєнних міжнародно визнаних кордонах, вважають опитані експерти. Водночас, вони прогнозують посилення обороноздатності держави коштом західної допомоги, а також зміцнення міжнародного авторитету України та її економічної потуги в разі продовження реформ і успішної дипломатії на міжнародній арені.


Жоден з опитаних експертів не очікує, що цього року вдасться вирішити проблеми деокупації Донбасу і Криму чи навіть знизити градус напруженості навколо цих проблем. Заступник директора з міжнародних програм київського Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь в інтерв'ю Польському радіо спрогнозував, що росія буде намагатися використати для провокацій період виборчої президентської кампанії в Україні. Водночас, він не вважає, що ці спроби будуть успішними, адже москва не спромоглася використати навіть таку сприятливу для дестабілізації ситуацію, як створення Православної церкви України. Експерт це розглядає, як втрату кремлем можливостей для впливу в таких сферах і його спроможність діяти тільки в межах прямої агресії, як це сталося в листопаді, коли російські військові захопили в нейтральних водах українські кораблі. Саме посилення протиповітряної оборони та військово-морських сил цього року є найактуальнішими проблемами для України, вважає експерт.

Михайло Самусь. Фото Вільгельма Смоляка, УСПР

– Вони вже не можуть проводити суходільну операцію без ракетного та авіаційного приготування. Про це свідчить ситуація на Донбасі. Вони не можуть далі просуватися або активно діяти, бо одразу отримають ефективну відповідь. Бо Україна створила потужні суходільні сили, що можуть воювати на рівні з росією. Їхньою перевагою зараз є авіаційні, ракетні сили – «Калібри» і «Іскандери», а також військово-морські сили. В України і в країн НАТО на Чорному морі досить слабкі позиції. Тому з використанням ракетних, авіаційних і військово-морських сил росія намагатиметься вчиняти провокації чи якусь загрозу. Вона спроможна провести ракетно-авіаційну підготовку і знищити українські командні пункти та об'єкти критичної інфраструктури і надалі українським суходільним угрупуванням буде важко опиратися. Так само, якщо росія через свої військово-морські сили застосує блокаду Одеси, це завдасть потужного удару по економічних інтересах України і створить велику воєнну загрозу. Тому Україні слід докласти потужних зусиль, в тому числі і за допомоги наших партнерів, насамперед, Сполучених Штатів, з отримання ефективного протиповітряного, ракетного і військово-морського озброєння.

На думку Самуся, Україна взяла правильний курс на розбудову власного москітного флоту з легких ракетних бронекатерів, а також запровадження ракетних комплексів «Нептун» для ураження надводних цілей, що спроможні швидко реагувати на зміну воєнної ситуації в Чорному і Азовському морях. Але для відповіді на загрози, що постануть вже цього року, вкрай необхідною є допомога Заходу з такого роду озброєнням для силового стримування російських агресивних намірів.


Директор Інституту світової політики Євген Магда також вважає, що впродовж цілого року ситуація для України залишатиметься складною. А головною загрозою експерт назвав намагання росії втрутитися в перебіг кампанії з виборів президента України, призначених на 31 березня.

Євген Магда. Фото Вільгельма Смоляка, УСПР

– Я б с казав, що вибори в Україні, вибори Європарламенту і вибори в Молдові – це тріада потужного російського впливу на європейському континенті. По-друге – неврегульована ситуація на Донбасі, Крим залишається окупованим. Вирішення цих питань буде актуальним. Україні слід підтримувати інтерес до цих гарячих точок міжнародних відносин. Адже цього року буде вже 5 років від початку цього конфлікту. Думаю, що ситуація вже дозволяє підбивати певні підсумки і робити певні висновки. Україна буде боротися, щоби бути більш помітною на світовій карті політичних, економічних та інших інтересів, боротися з деформуванням власного іміджу і намагатися бути зрозумілою. Як на мене, важливо налагодити контакти з країнами Вишеградської четвірки. Це наші найближчі партнери і це вектор нашої європейського інтеграції. Ми не маємо забувати і про наших сусідів – Білорусь і Молдову. Вони є досить вагомими факторами на європейські арені і ситуація в Білорусі і вибори в Молдові також потребуватимуть підвищеної уваги.

Ще одним завданням для офіційного Києва Магда вважає нормалізацію стосунків з Угорщиною і Польщею, що загострилися останніми роками через спалахи націоналістичних настроїв.

– Але це залежить не тільки від України. Я думаю, що у відносинах з Угорщиною Україна зробила максимум, щоби їх владнати. Але і у відносинах з Угорщиною, і у відносинах з Польщею є не тільки позиція тамтешньої політичної еліти, яка більш консолідована, ніж українська політична еліта. Але й прагнення росії за рахунок роздмухування цієї ситуації створити серйозні проблеми для України. Цей фактор не можна відкидати. Навпаки, про нього треба пам'ятати і шукати шляхи врегулювання двосторонніх відносин.

Євген Магда очікує, що впродовж найближчих тижнів слід чекати визнання новоствореної Православної церкви України цілою низкою інших церков. Експерт вважає, що Україна успішно впоралася з проблемою збереження релігійного миру, хоча православна церква під омофором московського патріархату і надалі існуватиме в Україні через високу питому вагу її релігійних громад.

Економічні прогнози для України на цей рік виглядають помірковано позитивними, вважає директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Він сказав Польському радіо, що за підсумками року слід очікувати приросту валового внутрішнього продукту на рівні 2,7 відсотка. Але 2019-2020 роки є піковими з виплати зовнішнього боргу і це може ускладнити макроекономічну ситуацію. Стосунки з Міжнародним валютним фондом, на думку економіста, залежатимуть від тяглості нинішнього економічного курсу, який має захистити новообраний президент і парламент. А от побудову російсько-німецького газогону «Північний потік-2» зупинити навряд чи вдасться, переконаний економіст:

– Єдине, на що ми маємо сподіватися, це на збереження українського транзиту. Ми бачимо, що політичні настрої в країнах, що традиційно провадили обережну політику щодо росії, і в країнах, де сильні проросійські настрої, дуже сильно змінюються. Це є запорукою того, що в плані і «Північного потоку-2», і в інших питаннях Путін відчуватиме щораз економічно неприємніший тиск з боку міжнародної спільноти.

Серед інших ризиків 2019 року для України Бураковський назвав негативний вплив на розвиток місцевої економіки російської агресії і загрозу гальмування внутрішніх реформ.

Джерело: Польське радіо, Вільгельм Смоляк

Фото miil.gov.ua



Коментарі

Коментарі відсутні. Можливо, ваш буде першим?

Додати коментар

Новости от Киноафиша.юа
Загрузка...
Загрузка...

Останні новини

Полковник ЗСУ у запасі та військовий експерт Роман Світан у новому воєнному зведенні на 4 листопада розповів про наступні актуальні ситуації на фронті:

детальніше

Опитування

Чи підтримуєте Ви ідею влади продавати українські безпілотники за кордон?

Конфлікти і закони © 2008-2024.

Електронна версія всеукраїнського юридичного журналу «Конфлікти і закони». Свідоцтво про держреєстрацію: КВ № 13326-2210Р від 19.11.2007 р. Повний або частковий передрук матеріалів сайту дозволяється лише після письмової згоди редакції. Увага! Починаючи з 21.11.2013 року (дня провалу євроінтеграції з ЄС), редакція журналу «Конфлікти і закони» (всупереч правилам правопису) залишає за собою право публікувати слова «партія регіонів» та «віктор федорович янукович» з малої літери. Також, починаючи з 29.06.2016 року, редакція «КЗ» залишає за собою право назавжди публікувати на своїх сторінках з малої літери слова (і утворені від них абревіатури) та словосполучення «москва», «росія», «російська федерація», «володимир путін», а разом з ними і скорочення «роскомнадзор» (як і всі інші держустанови росії), порушивши таким чином встановлені правила правопису незалежно від мов, на яких ці слова та назви публікуються. Це наша зброя в інформаційній війні з окупантом.