​Польща і Румунія забезпечать тилові можливості міжнародних сил підтримки миру в Україні

Дві найбільші сусідні з Україною держави НАТО - Польща та Румунія - заявили, що беруть участь в ініціативах міжнародної групи для гарантій безпеки і підтримки сподіваного миру в Україні, але не будуть надсилати на українську територію військових, як це зобов’язалися зробити за певних умов інші країни, повідомляє Голос Америки.

Приблизно два десятки країн, які можуть увійти в проголошену британським прем’єр-міністром Кіром Стармером «коаліцію охочих», збиралися у Лондоні 2 березня на рівні глав держав та урядів, а зараз готують зустріч військових представників 11 березня у Парижі.

Згідно з попередніми повідомленнями, міністри оборони і командувачі штабів армій будуть обговорювати механізми втілення гарантій безпеки, які можуть надавати країни, а також мандат міжнародних сил, які пропонують розташувати в Україні для підтримки миру, коли він буде досягнутий.

Польща активно бере участь у консультаціях «коаліції охочих», але прем’єр-міністр Дональд Туск ще раніше однозначно сказав, що польських солдатів в Україну відряджати не планує.

«Будемо далі підтримувати Україну, будемо допомагати, надалі будемо забезпечувати постачання, це робить вузол в Ясьонці, те, що робиться на території Польщі, навчаємо військових, на території Польщі вже пройшли навчання 28 тисяч солдатів», - підкреслив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.

Румунський виконувач обов’язків президента Іліє Болоян також сказав, що бачить роль Румунії як вузла постачання союзницьких сил, а також країни, яка сприяє українському експорту.

«Отже, з огляду на постачання, румунська участь буде потрібна, щоб знати, про що розмірковують і які будуть елементи стосовно використання нашої інфраструктури, військових баз на території Румунії, наприклад, або іншої інфраструктури: морських портів, летовищ…» - сказав посадовець румунським журналістам після саміту ЄС у Брюсселі 6 березня.

Ще дві країни ЄС і НАТО, які мають спільний кордон з Україною - Словаччина та Угорщина, не беруть участі в «коаліції охочих» і в нарадах потенційних учасників.

Угорський уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана від самого початку російської війни відмовився надавати військову допомогу Україні, а словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо згорнув допомогу його країни, коли прийшов до влади у жовтні 2023 р.

Хто готовий надати війська?

Найчіткіше про готовість відрядити свої військових в Україну заявив британський прем’єр-міністр Кір Стармер, який говорив про «чоботи на землі і літаки в небі».

Він при цьому наголошував, що це може статися після досягнення угоди про припинення бойових дій в Україні, і не раз повторював необхідність підтримки тих кроків з боку США.

Французький президент у телезверненні до країни 5 березня підкреслив, що готовий відрядити війська «не для участі в бойових діях на фронтовій смузі, а навпаки, щоб вони були там, коли підпишуть мир, аби гарантувати його повне дотримання».

Канадський міністр оборони Білл Блер сказав, що «Канада готова і може зробити внесок в ті сили», а прем’єр-міністр Джастін Трюдо наголошував готовність розглядати «усі варіанти».

Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро сказав після саміту 6 березня в Брюсселі, що його країна готова до «дій ЄС і також братиме участь, якщо буде домовлене припинення вогню і досягнутий шлях до мирного процесу».

Інші керівники натякали на можливе долучення, як, наприклад, Швеція, але підкреслювали потребу визначення обставин і мандату, або казали, що про відрядження військ говорити «ще рано», як представники Данії та Німеччини.

У Туреччині дали зрозуміти, що надали б своїх військових у разі схвалення відповідного рішення Радою Безпеки ООН, де право вето має росія.

Іліє Болоян. Фото Reuters